144. Стратегічні бізнес-одиниці, які попали в правий верхній квадрат матриці “зростання-частка ринку” БКГ, позначаються як:
а) “знаки питання”;
б) “собаки”;
в) “зірки”;
г) “дійні корови”.
145. Стратегічні бізнес-одиниці, які попали в правий нижній квадрат матриці “зростання-частка ринку” БКГ, позначаються як:
а) “важка дитина”;
б) “собаки”;
в) “зірки”;
г) “дійні корови”.
146. Стратегічні бізнес-одиниці, які попали в лівий верхній квадрат матриці “зростання-частка ринку” БКГ, позначаються як:
а) “знаки питання”;
б) “дійні корови”;
в) “зірки”;
г) “собаки”.
147. Стратегічні бізнес-одиниці, які попали в лівий нижній квадрат матриці “зростання-частка ринку” БКГ, позначаються як:
а) “знаки питання”;
б) “собаки”;
в) “зірки”;
г) “дійні корови”.
148. Проблемні стратегічні бізнес-одиниці (СБО) в матриці БКГ називають “знаками питання” у зв’язку з тим, що:
а) існує скл?дн?сть прийняття рішення відносно їх перспектив;
б) СБО займають високу відносну частку перспективного ринку;
в) СБО є безперспективними у стратегічному відношенні;
г) СБО потребують значних інвестицій для збереження ринкових позицій.
149. Найбільш перспективні стратегічні бізнес-одиниці в портфелі підприємства згідно матриці БКГ:
а) “знаки питання”;
б) “собаки”;
в) “зірки”;
г) “дійні корови”.
150. Згідно з матрицею БКГ для молодих “зірок” характерною є:
а) потреба в значних інвестиціях для збереження ринкової позиції;
б) можливість самостійно забезпечувати своє пропорційне ринкове зростання;
в) відносно висока частка стабільного ринку, який розвивається повільно;
г) складність прийняття рішення відносно їх перспектив.
151. Згідно з матрицею БКГ для зрілих “зірок” характерною є:
а) потреба в значних інвестиціях для збереження ринкової позиції;
б) можливість самостійно забезпечувати своє пропорційне ринкове зростання;
в) відносно висока частка стабільного ринку, який розвивається повільно;
г) складність прийняття рішення відносно їх перспектив.
152. Згідно з матрицею БКГ “зірки” рідко забезпечують чистий прибуток тому, що:
а) він весь спрямовується на розвиток сфери бізнесу;
б) зростає заборгованість з виплати заробітної плати;
в) він використовується на модернізацію виробництва;
г) всі відповіді правильні.
153. Згідно з матрицею БКГ “дійні корови” характеризуються:
а) відносно низькою часткою ринку з повільними темпами росту;
б) відносно високою часткою ринку;
в) складністю прийняття рішення відносно їх перспектив;
г)потребою в значних інвестиціях для збереження ринкової позиції.
154. Згідно з матрицею БКГ “зірки” після стабілізації їх на галузевому ринку стають:
а) “собаками”;
б) “знаками питання”;
в) “дійними коровами”;
г) “важкою дитиною”.
155. Згідно з матрицею БКГ “собаки” характеризуються:
а) відносно низькою часткою ринку з повільними темпами росту;
б) відносно високою часткою ринку;
в) складністю прийняття рішення відносно їх перспектив;
г)потребою в значних інвестиціях для збереження ринкової позиції.
156. Згідно з матрицею БКГ як правило безперспективними у стратегічному відношенні є:
а) “собаки”;
б) “знаки питання”;
в) “дійні корови”;
г) “важка дитина”.
157. Використання матриці БКГ забезпечує позитивний ефект оскільки:
а) стимулює вище керівництво оцінювати кожний напрямок бізнесу підприємства, визначити для нього цілі і перерозподілити ресурси;
б) дає наглядну картину порівняльної “сили” кожної бізнес-одиниці в портфелі підприємства;
в) показує здатність кожної бізнес-одиниці генерувати прибутки та визначати її потреби у фінансуванні;
г) всі відповіді правильні.
158. Матриця “товари-ринки” І.Ансоффа призначена для:
а) усвідомлення керівництвом поточної стратегії;
б) вибору можливих стратегій підприємства в умовах зростаючого ринку;
в) аналізу портфелю бізнесів;
г) вибору стратегії в залежності від темпів зростання галузевого ринку і конкурентної позиції підприємства.
159. Відповідно до матриці “товари-ринки” І.Ансоффа стратегія вдосконалення діяльності передбачає:
а) забезпечення прибутку за рахунок раціоналізації виробництва і збуту;
б) розробку нових і вдосконалення існуючих товарів з метою збільшення збуту;
в) пошук нових ринків/сегментів ринку для вже освоєних товарів;
г) розробку нових видів продукції одночасно із освоєнням нових ринків.
160. Відповідно до матриці “товари-ринки” І.Ансоффа товарна експансія передбачає:
а) забезпечення прибутку за рахунок раціоналізації виробництва і збуту;
б) розробку нових і вдосконалення існуючих товарів з метою збільшення збуту;
в) пошук нових ринків/сегментів ринку для вже освоєних товарів;
г) розробку нових видів продукції одночасно із освоєнням нових ринків.
161. Відповідно до матриці “товари-ринки” І.Ансоффа стратегія диверсифікації передбачає:
а) забезпечення прибутку за рахунок раціоналізації виробництва і збуту;
б) розробку нових і вдосконалення існуючих товарів з метою збільшення збуту;
в) пошук нових ринків/сегментів ринку для вже освоєних товарів;
г) розробку нових видів продукції одночасно із освоєнням нових ринків.
162. Відповідно до матриці “товари-ринки” І.Ансоффа стратегія розвитку ринку передбачає:
а) забезпечення прибутку за рахунок раціоналізації виробництва і збуту;
б) розробку нових і вдосконалення існуючих товарів з метою збільшення збуту;
в) пошук нових ринків/сегментів ринку для вже освоєних товарів;
г) розробку нових видів продукції одночасно із освоєнням нових ринків.
163. Згідно з матрицею “товари-ринки” І.Ансоффа ця стратегія передбачає зниження собівартості і за рахунок цього більш інтенсивну рекламу, нижчі ціни, надання додаткових послуг, встановлення контролю над конкурентами:
а) стратегія розвитку ринку;
б) стратегія вдосконалення діяльності;
в) товарна експансія;
г) стратегія диверсифікації.
164. Згідно з матрицею “товари-ринки” І.Ансоффа варіантами реалізації цієї стратегії є надання нових споживчих характеристик товару, вдосконалення вже існуючих, розширення товарної номенклатури і асортименту продукції:
а) стратегія розвитку ринку;
б) стратегія вдосконалення діяльності;
в) товарна експансія;
г) стратегія диверсифікації.
165. Згідно з матрицею “товари-ринки” І.Ансоффа ця стратегія пов’язана із значними затратами і ризиком, але в перспективі є більш прибутковою:
а) стратегія розвитку ринку;
б) стратегія вдосконалення діяльності;
в) товарна експансія;
г) стратегія диверсифікації.
166. Згідно з матрицею “товари-ринки” І.Ансоффа принципами використання цієї стратегії є прагнення залишити насичений неперспективний ринок і одержати фінансові переваги від діяльності в нових галузях:
а) стратегія розвитку ринку;
б) стратегія вдосконалення діяльності;
в) товарна експансія;
г) стратегія диверсифікації.
167. Інструмент стратегічного аналізу, яким досліджуються політичні, економічні, соціокультурні і технологічні аспекти зовнішнього середовища організації:
а) PEST-аналіз;
б) прогнозування;
в) SWOT-аналіз;
г) внутрішнє управлінське обстеження.
168. Конкретний інструмент стратегічного аналізу далекого зовнішнього середовища організації:
а) SNV-аналіз;
б) PEST-аналіз;
в) SWOT-аналіз;
г) внутрішнє управлінське обстеження.
169. До ближнього оточення організації можна віднести:
а) ринок робочої сили;
б) ринок інформації;
в) ринок постачальників;
г) вісі відповіді правильні.
170. Підсистема корпоративної стратегії, представлена у вигляді довгострокової програми конкретних дій зі створення і реалізації продукту організації – це:
а) маркетингова стратегія;
б) фінансова стратегія;
в) виробнича стратегія;
г) стратегія управління персоналом.
171. Критерій, який найчастіше береться для постановки цілей виробничої стратегії:
а) витрати на виробництво продукту;
б) обсяги виробництва продукту;
в) оборотність товарних запасів;
г) собівартість одиниці продукції.
172. При системній оцінці виробничих витрат як для стратегічних, так і для тактичних цілей зазвичай використовують такі показники, як:
а) якість виробництва та виробничих постачань;
б) відповідність виробництва попиту, собівартість виробництва продукції;
в) фондовіддача, оборотність товарних запасів, собівартість одиниці продукції;
г) всі відповіді правильні.
173. Якість виробництва як правило оцінюють:
а) за широтою асортименту ряду конкретних продуктів-товарів;
б) за відсотком браку;
в) за показниками фінансових втрат за порушення термінів й інших умов доставки продукту;
г) всі відповіді правильні.
174. Якість виробничих постачань зазвичай оцінюють:
а) за показниками витрат на підвищення якості;
б) за відсотком браку;
в) за показниками фінансових втрат за порушення термінів й інших умов доставки продукту;
г) за процентним співвідношенням дефектів кінцевого продукту.
175. Варіант стратегії, що включає концентрацію на певного покупця чи кінцеве використання продукту, яких не помітили чи якими знехтували лідери галузі:
а) стратегія вільної ніши;
б) стратегія індивідуального іміджу;
в) стратегія задоволеного послідовника;
г) стратегія “найкращої якості”.
176. Найчастіше переваги малих за розміром фірм можуть бути збільшені і прибуткова конкурентна позиція досягнута шляхом:
а) розвитку технічної експертизи, що буде високо оцінена покупцями;
б) активного розвитку нових зразків продукції для покупців у цільових ринкових сегментах;
в) використання інноваційних підприємницьких підходів для того, щоб переграти неповоротких ринкових лідерів;
г) всі відповіді правильні.
177. Метод управління, що володіє потенційними можливостями об’єднати планування і контроль:
а) стратегічне управління;
б) управління за цілями;
в) оперативне управління;
г) стратегічне планування.
178. Альтернативи – шляхи розвитку підприємства, на яких базуються стратегії:
а) обмеження зростання, зростання, скорочення і поєднання цих варіантів;
б) зародження, розвиток, стабілізація, скорочення;
в) зародження, розширення, стабілізація, закриття;
г) не має правильної відповіді.
179. Модель, яка до початку 80-х рр. ХХ століття у США являла собою самий популярний і поширений інструмент стратегічного управління, особливо серед найбільший компаній:
а) стратегічне планування;
б) матриця БКГ;
в) “управлінська сітка” Блейка-Моутон;
г) матриця І.Ансоффа.
180. Матриця формату 3х3, що використовується для відображення і порівняльного аналізу стратегічних позицій різних бізнесів в організації:
а) матриця McKiney;
б) матриця БКГ;
в) “управлінська сітка” Блейка-Моутон;
г) матриця І.Ансоффа.
181. Найбільш поширений компонент формального планування:
а) проноз;
б) кошторис;
в) бюджет;
г) штатний розпис.
182. Загальні орієнтири для дій і прийняття рішень:
а) правила;
б) політика;
в) тактика;
г) процедури.
183. Опис дій, які варто починати в тій чи іншій ситуації:
а) тактика;
б) правила;
в) політика;
г) процедури.
184. Вони точно вказують, що повинно бути зроблено в конкретній специфічній ситуації:
а) тактика;
б) політика;
в) правила;
г) процедури.
185. Конкретні короткострокові стратегії (поточні річні плани) – це:
а) тактика;
б) політика;
в) процедури;
г) правила.
186. Діяльність з оцінки стану організації з метою визначення проблем її розвитку й імовірності настання кризи:
а) внутрішній аналіз;
б) діагностика;
в) зовнішній аналіз;
г) управлінське консультування.
187. Мета філій і дочірніх компаній формується:
а) керівництвом дочірніх компаній;
б) керівництвом материнської компанії;
в) керівниками функціональних служб дочірніх компаній;
г) всіма працівниками дочірніх компаній.
188. Вищий пріоритет для компанії мають:
а) фінансові і стратегічні цілі;
б) цілі функціональних служб;
в) цілі материнської компанії;
г) всі відповіді правильні.
189. Цілі, які відтворюють нагальні потреби компанії для забезпечення її нормальної роботи й ефективної віддачі результатів, тобто визначають у цілому умови виживання компанії:
а) загальні цілі;
б) стратегічні цілі;
в) фінансові цілі;
г) специфічні цілі.
190. Цілі, які стосуються більшою мірою напряму зміцнення становища компанії в галузі, збереження і підвищення її довгострокових конкурентних позицій на ринку:
а) загальні цілі;
б) стратегічні цілі;
в) фінансові цілі;
г) специфічні цілі.
191. Цілі, які розробляються в рамках загальних цілей з основних видів діяльності в кожному структурному підрозділі фірми і можуть виражатися в кількісних і якісних показниках:
а) специфічні цілі;
б) стратегічні цілі;
в) фінансові цілі;
г) довгострокові цілі.
