1. Детальний, всебічний, комплексний план, набій дій і рішень, які керівництво розробляє та приймає для досягнення цілей фірми:
а) стратегія;
б) місія;
в) політика;
г) тактика.
2. Забезпечення впровадження інновацій і змін в організації шляхом розподілу ресурсів, адаптації до зовнішнього середовища, внутрішньої координації та забезпечення майбутніх змін у діяльності – це основне завдання, яке вирішує:
а) політика;
б) тактика;
в) стратегія;
г) планування.
3. Стратегію підприємства здебільшого розробляє:
а) найвище керівництво;
б) керівники всіх рівнів управління;
в) керівники функціональних служб;
г) всі бажаючі.
4. Прагненням до поліпшення якості товарів без серйозного врахування потреб, смаків, бажань покупців характеризується:
а) товарна орієнтація ринку;
б) збутова орієнтація;
в) ринкова орієнтація діяльності фірм;
г) маркетингова орієнтація діяльності фірм.
5. Забезпеченням максимізації збуту за допомогою реклами та інших методів впливу на покупця з метою примусити його здійснити покупку характеризується:
а) товарна орієнтація ринку;
б) збутова орієнтація;
в) ринкова орієнтація діяльності фірм;
г) маркетингова орієнтація діяльності фірм.
6. Відбір товарів найвищої якості, що мають найбільший попит і забезпечують максимальний продаж передбачає:
а) товарна орієнтація ринку;
б) збутова орієнтація;
в) ринкова орієнтація діяльності фірм;
г) маркетингова орієнтація діяльності фірм.
7. Головна, загальна ціль організації, яка визначає причину її існування:
а) місія;
б) стратегія;
в) стратегічний план;
г) отримання прибутку.
8. Конкретизує статус фірми і забезпечує напрям та орієнтири для визначення цілей і стратегій на різних організаційних рівнях:
а) стратегічний план;
б) місія;
в) довгострокова ціль;
г) прогноз.
9. Формулювання місії має охоплювати:
а) завдання фірми з погляду її основних послуг і виробів, ринків і технологій, тобто якою підприємницькою діяльністю займається фірма;
б) зовнішнє середовище стосовно фірми, яке визначає її робочі принципи;
в) культуру організації, тобто який робочий клімат існує в середині фірми і яких людей він приваблює;
г) всі відповіді правильні.
10. Процес, який допомагає розпізнати можливості та загрози для досягнення цілей організації:
а) аналіз зовнішнього середовища;
б) аналіз внутрішнього середовища;
в) прогнозування;
г) реалізація стратегії.
11. В процесі аналізу зовнішнього середовища спеціалісти повинні:
а) виявити внутрішні слабкі сторони організації;
б) розкрити внутрішні можливості і той потенціал, на якій може розраховувати фірма у конкурентній боротьбі;
в) вирішити у якому стані знаходить організація, чого вона має досягти і що для цього треба зробити;
г) всі відповіді правильні.
12. Аналіз зовнішнього середовища дозволяє організації:
а) своєчасно дати прогноз появи загроз і можливостей;
б) розробити ситуаційні плани на випадок виникнення непередбачуваних обставин;
в) розробити стратегію, яка дозволить організації досягнути цілей і перетворити потенційні загрози на вигідні можливості;
г) всі відповіді правильні.
13. До економічних чинників, які враховують в процесі аналізу зовнішнього середовища належать:
а) митна, кредитна політика місцевої влади;
б) рівень зайнятості, платіжний баланс країни, середньорічний темп інфляції, стабільність валюти;
в) зміна демографічних умов, рівень конкуренції;
г) оцінка поточних стратегій конкурентів, аналіз майбутніх цілей конкурентів.
14. До політичних чинників, які враховують в процесі аналізу зовнішнього середовища належать:
а) середньорічний темп інфляції, рівень розвитку фінансової системи держави;
б) показники податкової системи та зовнішньоекономічної діяльності країни, дефіцит бюджету країни;
в) угоди щодо тарифів і торгівлі між країнами, нормативні акти місцевих органів влади й уряду;
г) життєві цикли різних товарів і послуг, рівень доходів населення.
15. До ринкових чинників, які враховують в процесі аналізу зовнішнього середовища належать:
а) легкість виходу на ринок, рівень конкуренції, життєві цикли різних товарів і послуг;
б) кредитна політика місцевих органів влади, дефіцит бюджету;
в) середньорічний темп інфляції, платіжний баланс країни;
г) оцінка поточних стратегій конкурентів, аналіз майбутніх цілей конкурентів.
16. Чинники зовнішнього середовища, які містять багато характеристик, що впливають безпосередньо на ефективність роботи організації, і їх аналіз дозволяє керівництву фірми уточнити стратегію організації та закріпити її позиції на ринку:
а) соціальні чинники;
б) чинники конкуренції;
в) економічні чинники;
г) ринкові чинники.
17. Аналіз цих чинників набув важливого значення для вітчизняних організацій після відмови від державної монополії на зовнішню торгівлю:
а) ринкові чинники;
б) міжнародні чинники;
в) чинники конкуренції;
г) технологічні чинники.
18. Процес, за допомогою якого проводиться діагноз внутрішніх проблем організації:
а) внутрішній аудит;
б) аналіз зовнішнього середовища;
в) аналіз внутрішнього середовища;
г) PEST-аналіз.
19. Сфера внутрішнього середовища організації, яка охоплює всі процеси, пов’язані з реалізацією продукції:
а) фінансова;
б) маркетингова;
в) виробнича;
г) організаційна.
20. Сфера внутрішнього середовища організації, яка охоплює технологію виготовлення продукції. постачання і ведення складського господарства, здійснення досліджень і нових розробок:
а) організаційна;
б) фінансова;
в) виробнича;
г) маркетингова.
21. Сфера внутрішнього середовища організації, яка включає в себе процеси, пов’язані із забезпеченням ефективного використання і руху грошових потоків фірми:
а) фінансова;
б) маркетингова;
в) організаційна;
г) виробнича.
22. Сфера внутрішнього середовища організації, яка складається з таких процесів, як взаємодія керівників і виконавців, наймання, навчання персоналу, оцінка результатів праці і стимулювання:
а) кадрова;
б) виробнича;
в) організаційна;
г) маркетингова.
23. Сфера внутрішнього середовища організації, яка містить комунікаційні процеси, організаційну структуру, норми, правила, процедури, розподіл прав і відповідальності, ієрархію підпорядкування:
а) кадрова;
б) маркетингова;
в) організаційна;
г) виробнича.
24. Метод, який дозволяє провести вивчення внутрішнього і зовнішнього середовища організації, виявити спочатку сильні та слабкі сторони, а так же загрози і можливості, а далі – встановити зв’язки між ними і визначити як їх можна використати під час формування стратегії:
а) SWOT-аналіз;
б) PEST-аналіз;
в) “мозковий штурм”;
г) матриця БКГ.
25. За рівнем управління, на якому розробляють стратегію, розрізняють:
а) корпоративну, ділову, функціональну, оперативну стратегію;
б) стратегію зростання, стабілізації, скорочення;
в) активну, пасивну стратегію;
г) фінансову, соціальну, адаптивну стратегію.
26. За стадією “життєвого циклу” підприємства розрізняють:
а) корпоративну, ділову, функціональну, оперативну стратегію;
б) стратегію зростання, стабілізації, скорочення;
в) активну, пасивну стратегію;
г) фінансову, соціальну, адаптивну стратегію.
27. За характером поведінки організації на ринку розрізняють:
а) корпоративну, ділову, функціональну, оперативну стратегію;
б) стратегію зростання, стабілізації, скорочення;
в) активну, пасивну стратегію;
г) фінансову, соціальну, адаптивну стратегію.
28. Активна стратегія характеризується:
а) диверсифікацією, технологічною орієнтацією, наступальністю;
б) концентрацією діяльності фірми на визначеному сегменті ринку;
в) ринковою орієнтацією, оборонною стратегією;
г) використанням вже перевірених управлінських рішень і методів.
29. Пасивна стратегія характеризується:
а) постійним розширенням діяльності;
б) концентрацією діяльності фірми на визначеному сегменті ринку;
в) оборонною стратегією;
г) правильно п. б) та в).
30. Рецептивна форма пасивної стратегії характеризується:
а) постійним розширенням діяльності;
б) використанням вже перевірених управлінських рішень і методів;
в) намаганням утриматися серед новаторських фірм, якнайшвидше використовуючи нові рішення, продукцію;
г) правильно п. а) та б).
31. Адаптивна форма пасивної стратегії характеризується:
а) постійним розширенням діяльності;
б) використанням вже перевірених управлінських рішень і методів;
в) намаганням утриматися серед новаторських фірм, якнайшвидше використовуючи нові рішення, продукцію;
г) правильно п. а) та б).
32. Пасивна стратегія може набувати двох форм:
а) рецептивної і активної стратегії;
б) функціональної і оперативної;
в) зростання і скорочення;
г) стабілізації і дестабілізації.
33. Основний напрям дій, слідування якому в довгостроковій перспективі має привести організацію до мети – це:
а) стратегія;
б) місія;
в) тактика;
г) управління.
34. Основні сфери вироблення стратегії поведінки фірми на ринку (за М.Портером):
а) лідерство у мінімізації витрат виробництва;
б) спеціалізація у виробництві продукції;
в) фіксація сегменту ринку і концентрація зусиль фірми на ньому;
г) всі відповіді правильні.
35. Лідерство у мінімізації витрат виробництва передбачає, що:
а) організація добивається найнижчих витрат виробництва та реалізації своєї продукції;
б) фірма має здійснювати високоспеціалізоване виробництво і маркетинг для того, щоб стати лідером серед виробників своєї продукції;
в) фірма не працює на всьому ринку, а ретельно вивчає його потреби у конкурентній продукції;
г) всі відповіді правильні.
36. Сфера вироблення стратегії, яка пов’язана зі спеціалізацією у виробництві продукції передбачає, що:
а) організація добивається найнижчих витрат виробництва та реалізації своєї продукції;
б) фірма має здійснювати високоспеціалізоване виробництво і маркетинг для того, щоб стати лідером серед виробників своєї продукції;
в) фірма не працює на всьому ринку, а ретельно вивчає його потреби у конкурентній продукції;
г) всі відповіді правильні.
37. Сфера вироблення стратегії, яка пов’язана з фіксацією сегменту ринку і концентрацією зусиль на ньому передбачає, що:
а) організація добивається найнижчих витрат виробництва та реалізації своєї продукції;
б) фірма має здійснювати високоспеціалізоване виробництво і маркетинг для того, щоб стати лідером серед виробників своєї продукції;
в) фірма не працює на всьому ринку, а ретельно вивчає його потреби у конкурентній продукції;
г) всі відповіді правильні.
38. Найбільш поширені, перевірені практикою стратегії розвитку бізнесу називають:
а) базисними;
б) ринковими;
в) інтегрованими;
г) корпоративними.
39. До стратегій концентрованого зростання належать стратегії, які пов’язані зі зміною:
а) продукції і/та ринку;
б) становища фірми у галузі;
в) ринку, продукції, галузі;
г) галузі та технології.
40. До групи стратегій концентрованого зростання належить:
а) стратегія посилення позиції на ринку;
б) стратегія вертикальної інтеграції;
в) стратегія ліквідації;
г) стратегія скорочення витрат.
41. До групи стратегій концентрованого зростання належить:
а) стратегія скорочення витрат;
б) стратегія розвитку ринку;
в) стратегія інтегрованого зростання;
г) стратегія ліквідації.
42. До групи стратегій концентрованого зростання належить:
а) стратегія зворотної вертикальної інтеграції;
б) стратегія скорочення витрат;
в) стратегія розвитку продукції;
г) стратегія централізованої диверсифікації.
43. Стратегія, відповідно до якої фірма робить все, щоб з цією продукцією на цьому ринку завоювати найкращі позиції:
а) стратегія посилення позиції на ринку;
б) стратегія вертикальної інтеграції;
в) стратегія ліквідації;
г) стратегія скорочення витрат.
44. Стратегія, яка передбачає пошук нових ринків для продукції, яка уже виробляється:
а) стратегія скорочення витрат;
б) стратегія розвитку ринку;
в) стратегія інтегрованого зростання;
г) стратегія ліквідації.
45. Стратегія, яка передбачає зростання за рахунок виробництва нової продукції та її реалізації на ринку опанованому організацією:
а) стратегія зворотної вертикальної інтеграції;
б) стратегія скорочення витрат;
в) стратегія розвитку продукції;
г) стратегія централізованої диверсифікації.
46. Стратегія бізнесу, яка передбачає розширення організації шляхом додавання нових структур:
а) стратегії концентрованого зростання;
б) стратегії інтегрованого зростання;
в) стратегії диверсифікованого зростання;
г) стратегії скорочення.
47. Стратегія, яка спрямована на зростання фірми за рахунок придбання постачальників або підсиленню контролю за ними, а також за рахунок утворення дочірніх структур, які є постачальниками:
а) стратегія зворотної вертикальної інтеграції;
б) стратегія вертикальної інтеграції;
в) стратегія горизонтальної диверсифікації;
г) стратегія розвитку ринку.
48. Стратегія, яка виявляється у придбанні структур, які знаходяться між фірмою та споживачем, або у контролі над ними, тобто контролі над системою розподілу та продажу:
а) стратегія зворотної вертикальної інтеграції;
б) стратегія вертикальної інтеграції;
в) стратегія горизонтальної диверсифікації;
г) стратегія розвитку ринку.
