49. Стратегії бізнесу, які реалізуються в тому випадку, якщо фірма далі не може розвиватися на цьому ринку із цією продукцією в межах цієї галузі:
а) стратегії концентрованого зростання;
б) стратегії інтегрованого зростання;
в) стратегії диверсифікованого зростання;
г) стратегії скорочення.
50. Стратегія, що базується на пошуку та використанні в існуючому бізнесі додаткових можливостей для виробництва нової продукції, при цьому виробництво залишається в центрі бізнесу, а нове виникає виходячи з його можливостей (уже опанований ринок, використовувана технологія тощо):
а) стратегія розвитку ринку;
б) стратегія горизонтальної диверсифікації;
в) стратегія централізованої диверсифікації;
г) стратегія вертикальної інтеграції.
51. Стратегія, що передбачає пошук можливостей зростання на існуючому ринку за рахунок нової продукції, яка потребує нової технології, що відрізняється від існуючої (при цьому нова продукції має бути зорієнтована на старих клієнтів):
а) стратегія вертикальної інтеграції;
б) стратегія горизонтальної диверсифікації;
в) стратегія централізованої диверсифікації;
г) стратегія розвитку ринку.
52. Стратегія, яка полягає в тому, що фірма розширяється за рахунок виробництва технологічно нової продукції, яку реалізують на нових ринках:
а) стратегія розвитку ринку;
б) стратегія горизонтальної диверсифікації;
в) стратегія централізованої диверсифікації;
г) стратегія конгломератної диверсифікації.
53. Стратегії бізнесу, які реалізуються тоді, коли фірма потребує перегрупування сил після довгого періоду зростання або у зв’язку з необхідністю підвищення ефективності, коли спостерігається спад і кардинальні зміни в економіці:
а) стратегії концентрованого зростання;
б) стратегії інтегрованого зростання;
в) стратегії диверсифікованого зростання;
г) стратегії скорочення.
54. Стратегія, яка застосовується у крайньому випадку, коли фірма не може вести далі свій бізнес:
а) стратегія ліквідації;
б) стратегія скорочення витрат;
в) стратегія розвитку ринку;
г) стратегія вертикальної інтеграції.
55. Стратегія, суть якої полягає в тому, що фірма закриває чи продає один зі своїх підрозділів для того, щоб здійснити довгострокові зміни меж ведення бізнесу:
а) стратегія ліквідації;
б) стратегія скорочення витрат;
в) стратегія розвитку ринку;
г) стратегія вертикальної інтеграції.
56. Якщо фірма може проводити послідовну реалізацію кількох стратегій, тоді вважають, що вона реалізує:
а) комбіновану стратегію;
б) диверсифіковану стратегію;
в) концентровану стратегію;
г) інтегровану стратегію.
57. Основні кроки процесу відбору стратегії:
а) усвідомлення поточної стратегії, проведення аналізу портфеля продукції;
б) вибір стратегії фірми, оцінка вибраної стратегії;
в) розробка, вибір та оцінка стратегії;
г) правильно а) та б).
58. Зовнішній чинник, за яким оцінюється стан, в якому знаходиться організація:
а) розмах діяльності фірми;
б) можливості на які була орієнтована фірма останнім часом;
в) ставлення до зовнішніх загроз;
г) всі відповіді правильні.
59. Один із зовнішніх чинників, за яким оцінюється стан, в якому знаходиться організація:
а) цілі фірми;
б) структура капіталовкладень;
в) маркетингова стратегія;
г) розмах діяльності фірми.
60. Внутрішній чинник, за яким оцінюється стан, в якому знаходиться організація:
а) цілі фірми;
б) виробнича стратегія;
в) рівень і ступінь концентрації зусиль у питаннях наукових розробок;
г) всі відповіді правильні.
61. За допомогою цього виду аналізу можна збалансувати такі найважливіші чинники бізнесу, як ризик, надходження грошей, оновлення та відмирання
а) аналіз внутрішнього середовища організації;
б) аналіз зовнішнього середовища організації;
в) наліз портфеля продукції;
г) аналіз капіталовкладень.
62. Основні ключові чинники, які необхідно враховувати під час вибору стратегії:
а) сильні сторони фірми та галузі, цілі фірми, фінансові ресурси фірми, зобов’язання фірми;
б) кваліфікація робітників, інтереси та ставлення керівництва;
в) ступінь залежності від зовнішнього середовища, чинник часу;
г) всі відповіді правильні.
63. Чинник, який дуже часто може бути вирішальним під час вибору стратегії зростання фірми:
а) сильні сторони галузі та фірми;
б) цілі фірми;
в) фінансові ресурси фірми;
г) ступінь залежності від зовнішнього середовища.
64. Основний критерій оцінки вибраної стратегії:
а) стратегія має відповідати цілям організації;
б) стратегія має відповідати кваліфікації працівників;
в) стратегія має відповідати зобов’язанням фірми;
г) стратегія має відповідати періоду, протягом якого відбуватимуться зміни.
65. Якщо стратегія відповідає цілям організації, то подальшу її оцінку здійснюють у таких напрямках:
а) відповідність обраної стратегії стану та вимогам зовнішнього середовища, потенціалу та можливостям фірми;
б) відповідність обраної стратегії стану та вимогам зовнішнього середовища, потенціалу та можливостям фірми, прийнятність ризику, закладеного в стратегії;
в) реалістичність передумов, закладених в основу вибору стратегії;
г) відповідність фінансовим ресурсам фірми.
66. Виконання стратегії спрямовано на вирішення завдань щодо:
а) встановлення пріоритету серед адміністративних завдань;
б) встановлення відповідності між обраною стратегією та процесами в середині організації;
в) вибору та узгодження із виконуваною стратегією стилю лідерства та підходу до управління організацією;
г) всі відповіді правильні.
67. Встановлення відповідності між обраною стратегією та процесами в середині організації має бути досягнуто за такими характеристиками:
а) структура організації, норм та правил поведінки;
б) система мотивування та стимулювання;
в) кваліфікація робітників та менеджерів;
г) всі відповіді правильні.
68. Зміни, які поводяться під час виконання стратегії – це:
а) оперативні зміни;
б) стратегічні зміни;
в) поточні зміни;
г) обов’язкові зміни.
69. Необхідність і ступінь стратегічних змін залежить від:
а) готовності організації до ефективного здійснення стратегії;
б) відповідності обраної стратегії стану та вимогам зовнішнього середовища;
в) прийнятності ризику, закладеного в стратегії;
г) всі відповіді правильні.
70. Фундаментальні зміни в організації мають місце тоді, коли:
а) організація змінює свою галузь і відповідно змінюється її продукція;
б) організація не міняє своєї галузі, але, наприклад, зливається з аналогічною організацією;
в) організація виходить з новою продукцією на ринок та намагається захопити покупця;
г) правильно а) та б).
71. Радикальні зміни в організації мають місце тоді, коли:
а) організація змінює свою галузь і відповідно змінюється її продукція;
б) організація не міняє своєї галузі, але, наприклад, зливається з аналогічною організацією;
в) організація виходить з новою продукцією на ринок та намагається захопити покупця;
г) правильно а) та б).
72. Помірні зміни в організації мають місце тоді, коли:
а) організація змінює свою галузь і відповідно змінюється її продукція;
б) організація не міняє своєї галузі, але, наприклад, зливається з аналогічною організацією;
в) організація виходить з новою продукцією на ринок та намагається захопити покупця;
г) правильно а) та б).
73. Фундаментальні зміни в організації передбачають внесення змін в:
а) місію та організаційну культуру;
б) систему мотивування та оплати праці;
в) норми та правила поведінки;
г) функціональні стратегії.
74. За розробку і вибір стратегії відповідає:
а) вище керівництво компанії;
б) керівники функціональних служб;
в) керівник планово-економічного відділу;
г) керівники всіх рівнів управління.
75. В заходах по реалізації стратегії приймають участь:
а) вище керівництво підприємства;
б) менеджери всіх рівнів управління і робітники підприємства;
в) керівники всіх функціональних служб;
г) всі бажаючі.
76. Об’єкт головної уваги керівництва підприємств при стратегічному управлінні:
а) відслідковування змін зовнішнього середовища і адаптація до них;
б)пошук можливостей в конкурентній боротьбі;
в) система мотивування та оплати праці;
г) правильно а) та б).
77. Стратегічне управління орієнтоване на:
а) короткострокову перспективу;
б) середньострокову перспективу;
в) довгострокову перспективу;
г) всі відповіді правильні.
78. При стратегічному управлінні найважливішими критеріями ефективності управління є:
а) забезпечення прибутковості;
б) раціональне використання виробничого потенціалу;
в) своєчасність і точність реакції організації на нові запити ринку і зміни в оточенні;
г) обсяг виробництва товарів та послуг.
79. Який рівень стратегії відсутній в одногалузевому підприємстві:
а) корпоративна;
б) ділова;
в) функціональна;
г) операційна.
80. Стратегія, яка розповсюджується на всю компанію, охоплює всі напрямки її діяльності:
а) корпоративна;
б) ділова;
в) функціональна;
г) операційна.
81. Рішення щодо корпоративної стратегії зазвичай приймається:
а) керівниками вищого рангу та її ключовими менеджерами;
б) керівниками функціональних підрозділів;
в) менеджерами середньої ланки;
г) керівниками маркетингового та планового відділів.
82. Розробка корпоративної стратегії для підприємства передбачає:
а) дії по визначенню межі напрямків диверсифікації;
б) заходи по покращенню загальних показників роботи в тих галузях, в яких вже працює підприємство;
в) встановлення інвестиційних пріоритетів і спрямування корпоративних ресурсів в найбільш привабливі сфери діяльності;
г) всі відповіді правильні.
83. Встановлення і закріплення довготермінової конкурентоспроможної позиції підприємства на ринку – це основне завдання:
а) корпоративної стратегії;
б) ділової стратегії;
в) функціональної стратегії;
г) операційної стратегії.
84. Стратегія, яка відноситься до плану дій окремих служб і відділ підприємства:
а) корпоративна;
б) ділова;
в) функціональна;
г) операційна.
85. За формування функціональної стратегії відповідає:
а) рада директорів;
б) керівники підрозділів;
в) керівники маркетингового та планово-економічного відділів;
г) всі відповіді правильні.
86. Властивості, характеристики товару чи марки, які створюють для підприємства певні переваги над своїми прямими конкурентами – це:
а) конкурентні переваги;
б) позиціювання на ринку;
в) частка ринку;
г) висока якість товару чи послуги.
87. Джерела конкурентних переваг низького рангу:
а) дешева сировина, робоча сила, масштаб виробництва;
б) тісні зв’язки з клієнтами, репутація підприємства, патентована технологія;
в) масштаб виробництва, патентована технологія;
г) антимонопольна політика держави, інфляція, державні замовлення.
88. Джерела конкурентних переваг високого рангу, які можна утримувати довгий час і які менш доступні конкурентам:
а) дешева сировина, робоча сила, масштаб виробництва;
б) тісні зв’язки з клієнтами, репутація підприємства, патентована технологія;
в) масштаб виробництва, патентована технологія;
г) антимонопольна політика держави, інфляція, державні замовлення.
89. Конкурентні переваги змінюються в залежності від:
а) типу галузевого ринку і розвитку подій на ньому;
б) життєвого циклу товару, що виробляється підприємством;
в) стабільності законодавчої бази що регулює умови ведення бізнесу;
г) всі відповіді правильні.
90. До технологічних переваг, на використанні яких може базуватись стратегія підприємства належить:
а) можливість інновацій у виробничі процеси, можливість розробки нових товарів, рівень опанування існуючих технологій;
б) низька собівартість продукції, якість продукції, високий рівень використання виробничих потужностей;
в) низькі витрати по реалізації, можливість надавати сервісні послуги;
г) привабливий дизайн та упаковка, гарантії для споживачів, різноманіття моделей/видів продукції.
91. До виробничих переваг, на використанні яких може базуватись стратегія підприємства належить:
а) привабливий дизайн та упаковка, гарантії для споживачів, різноманіття моделей/видів продукції;
б) низька собівартість продукції, якість продукції, високий рівень використання виробничих потужностей;
в) низькі витрати по реалізації, можливість надавати сервісні послуги;
г) можливість інновацій у виробничі процеси, можливість розробки нових товарів, рівень опанування існуючих технологій.
92. До збутових переваг, на використанні яких може базуватись стратегія підприємства належить:
а) привабливий дизайн та упаковка, гарантії для споживачів, різноманіття моделей/видів продукції;
б) низька собівартість продукції, якість продукції, високий рівень використання виробничих потужностей;
в) низькі витрати по реалізації, можливість надавати сервісні послуги;
г) можливість інновацій у виробничі процеси, можливість розробки нових товарів, рівень опанування існуючих технологій.
93. До маркетингових переваг, на використанні яких може базуватись стратегія підприємства належить:
а) можливість інновацій у виробничі процеси, можливість розробки нових товарів, рівень опанування існуючих технологій;
б) низька собівартість продукції, якість продукції, високий рівень використання виробничих потужностей;
в) низькі витрати по реалізації, можливість надавати сервісні послуги;
г) привабливий дизайн та упаковка, гарантії для споживачів, різноманіття моделей/видів продукції.
94. До професійних переваг, на використанні яких може базуватись стратегія підприємства належить:
а) низькі витрати по реалізації, можливість надавати сервісні послуги;
б) низька собівартість продукції, якість продукції, високий рівень використання виробничих потужностей;
в) можливість інновацій у виробничі процеси, можливість розробки нових товарів, рівень опанування існуючих технологій;
г) компетентність у сфері дизайну, спроможність (вміння) проводити ефективну рекламу, рівень оволодіння певною технологією.
95. До організаційних переваг, на використанні яких може базуватись стратегія підприємства належить:
а) низькі витрати по реалізації, можливість надавати сервісні послуги;
б) рівень інформаційних систем, значний досвід роботи і ноу-хау в сфері менеджменту;
в) можливість інновацій у виробничі процеси, можливість розробки нових товарів, рівень опанування існуючих технологій;
г) компетентність у сфері дизайну, спроможність (вміння) проводити ефективну рекламу, рівень оволодіння певною технологією.
