Враження від інтер'єру складається не лише від окремих кольорів, але також і від їхніх поєднань. Різні поєднання кольорів по-різному впливають на спостерігача: одні сприймаються легко, інші викликають почуття напруження і важкості.
Розрізняють три групи поєднань у залежності від розміру інтервалу між кольорами в колірному колі: малі і великі інтервали в більшості випадків є легкими, а середні – важкими поєднаннями.
При виборі колірної гами інтер'єру готелів варто орієнтуватися на використання легких поєднань.
На сприйняття кольору великий вплив справляє інший колір, який спостерігач бачить одночасно з даним кольором або на який він дивився безпосередньо перед цим. У певних поєднаннях виникають явища одночасних і послідовного кольорових контрастів.
Одночасним кольоровим контрастом називається зміна колірного тону або насиченості кольору під дією сусідніх хроматичних кольорів. Якщо колір оточений хроматичним фоном, то він змінюється убік кольору додаткового до кольору фону. Будь-який колір, знаходячись на фоні свого додаткового кольору, виграє в насиченості; знаходячись же на фоні однакового з ним кольору, але більшої насиченості - втрачає в насиченості.
Одночасний кольоровий контраст використовується для приглушення одних елементів інтер'єру або, навпаки, для посилення декоративного звучання інших елементів.
Суть явища послідовного кольорового контрасту зводиться до того, що якщо протягом деякого часу затримати погляд на якому-небудь кольоровому предметі, а потім відвести убік, то створюється враження, що очі бачать цей же предмет, але пофарбований у менш інтенсивний додатковий колір. Те ж саме відбудеться, якщо з пофарбованого, скажемо, у червоний колір приміщення перейти до приміщення, що пофарбоване у білий або сірий колір; колір останнього здаватиметься ледь зеленуватим. Якщо ж приміщення буде пофарбовано в зелений колір, то його пофарбування буде здаватися ще більш насиченим.
При виборі фарбування готелів, де гостеві доводиться проходити ряд приміщень, послідовний колірний контраст можна використовувати для посилення декоративності інтер'єра.
Кольоровість освітлення залежить від спектрального складу випромінювання джерел світла. Якщо він відрізняється від спектрального складу денного світла, то навіть за високої освітленості відбувається «перекручування кольору». Тому при проектуванні інтер'єру необхідно знати кольорові характеристики використовуваних джерел світла. Необхідно знати «видимий колір» кожного типу лампи, щоб правильно встановити дію світла на колір інтер'єру.
Прийоми кольорового вирішення
Кольорове вирішення готелів досить різноманітно. Нижче приводяться найбільш характерні прийоми кольорового вирішення інтер'єра, що відповідають сучасним вимогам архітектури готелів.
У деяких готелях внутрішній об’єм вестибульної групи не розчленований на окремі приміщення, але він все ж таки має композиційно відособлені функціональні зони. Це досягається за допомогою кольору. Так, наприклад, фарбуванням підлоги і стелі в один колір (частіше білий) можна досягти враження єдності об’єму групи приміщень. Диференціація цього об’єму на окремі зони, що відповідають функціям вестибуля, операційного холу, фойє, глядачевої зали й інших приміщень, може бути здійснена за допомогою кольорових акцентів. Кольором часто акцентуються центральні сходи, зона бюро оформлення та ін.
Вибір кольорових акцентів повинен відповідати функціям приміщень. Червоний колір часто використовується в зоні чергового адміністратора, як приваблюючий увагу; спокійний синьо-блакитний колір використовується у вестибулі і т.д.
Колірна гама інтер'єру, побудована на поєднанні трьох основних кольорів – жовтого, червоного, синього, на загальному білому фоні є оптимальною для функціонального фарбування приміщень. Вона викликає почуття піднесеності і бадьорості, що відповідає призначенню цих приміщень.
Важливе значення колір має в архітектурі всього комплексу. Так, зв'язок внутрішнього простору з зовнішнім можна вирішити застосуванням у фарбуванні інтер'єру кольорів, які найбільш характерні для колориту самого готелю і навколишньої забудови. Велика насиченість колірних тонів у фарбуванні інтер'єра і контрастність поєднань підсилюють кольорове звучання ансамблю.
Якщо кольором виділити основні конструктивні елементи (підлогу, стелю або несучі конструкції), а другорядні елементи (перегородки, стовпи) пофарбувати в нейтральні кольори, то внутрішній і зовнішній простір може сприйматися як єдине середовище.
Для сучасних номерів характерно раціональне використання площ. У невеликих приміщеннях не повинне бути враження тісноти. Велике значення в цьому належить кольорові.
Прийоми використання кольору для композиційного пов'язування різних зон номеру, а також номеру з іншими приміщеннями досить різноманітні. Найбільш розповсюдженими є наступні: 1) кожне приміщення вирішене у своїй кольоровій гамі; 2) усі приміщення мають одну кольорову гаму.
Перший прийом застосовується для великих номерів. У цьому випадку стіни передньої і санвузла фарбують у насичені кольори (червоний, синій, зелений і т. д), стіни кімнати – у світлі тони малої насиченості. Для номерів невеликої площі (9-12 м2) доцільно застосовувати єдину колірну гаму, що сприяє композиційному поєднанню різних зон, від чого номер зримо здається просторніше.
При виборі колірного вирішення номеру необхідно приймати до уваги колір громадських приміщень житлового поверху. Часто колірна композиція будується на контрастному поєднанні кольорів і яскравостей. Якщо в номерах застосовуються м'які поєднання тонів, а в коридорах і холах – насичені тони, то номер справляє враження тьмяного, нецікавого.
В інших випадках ставиться задача об'єднати кольором приміщення житлового поверху для того, щоб номери можна було розглядати не як ізольовані замкнуті осередки, а як частину житлового поверху. У коридорах і житлових кімнатах часто застосовуються м'які, спокійні кольори – жовтий, ясно-зелений, бежевий і ін.; у передніх використовуються насичені кольори, які можна розглядати як кольорові акценти всього комплексу. Такий спосіб дозволяє досягти композиційного об'єднання холів, коридорів і номерів.
І, нарешті, застосовується ще один прийом – це однотонна композиція, побудована на поєднанні кольорів, близьких за кольоровим тоном.
Колір є одним з основних засобів у створенні індивідуальних архітектурних рішень інтер'єрів типових приміщень.
Розглянуті приклади дозволяють зробити наступні рекомендації з кольорового вирішення інтер'єру готелів:
1. Кольорове вирішення не може розглядатися як «останній штрих» в оформленні інтер'єру. Колір інтер'єру і його просторове вирішення повинні йти паралельно із самого початку проектування готелю.
2. Колір інтер'єру варто вибирати з урахуванням природних умов (ландшафт, освітленість, колорит середовища тощо), архітектури навколишніх будинків, а також і самого готелю.
3. При виборі кольорового вирішення приміщення варто приймати також до уваги місце розташування готелю і його орієнтацію по сторонах світу. Холодну і нейтральну гами кольорової обробки інтер'єру рекомендується вибирати для готелів, розташованих у регіонах з жарким кліматом (наприклад, Крим), а також у регіонах з більш холодним кліматом (наприклад, Київ) при світлових прорізах приміщень, орієнтованих на південь.
Теплу гаму кольорової обробки інтер'єру варто вибирати в готелях, розташованих у регіонах з холодним кліматом, а також у приміщеннях, у яких світлові прорізи звернені на північ.
Необхідно враховувати залежність кольорового вирішення від призначення приміщення і часу впливу даного колірного середовища на людину. Відповідно до цього до колірного вирішення приміщень готелів висувають наступні вимоги:
1. У номерах повинні переважати спокійні кольори нейтральних тонів, що забезпечить умови для відпочинку і роботи. Кольорові акценти тут застосовуються обмежено.
2. У вестибулі доцільно використовувати кольори середньохвильової частини спектра (жовті, блакитні, зелені) середньої насиченості, з великим коефіцієнтом відбиття. Кольорові акценти повинні бути розміщені таким чином, щоб під час роботи вони не попадали в поле зору обслуговуючого персоналу.
3. У прохідних приміщеннях (сходи, коридори) можна застосовувати будь-які кольори. Стіни і стеля повинні бути світлими з великим коефіцієнтом відбиття.
4. У холах не слід застосовувати яскраві кольори і різкі контрасти. Тут повинні переважати кольори нейтральних і малонасичених тонів.
5. Колір доцільно застосовувати для орієнтування гостей. З цією метою в районі чергового адміністратора, ліфтових холах і сходів варто використовувати «помітні» кольори, що привертають увагу приїжджаючих. Коридори різних поверхів рекомендується фарбувати у кольори, контрастні за яскравістю або колірним тоном. Хроматичні контрасти варто будувати на використанні насичених кольорів.
Крім функціональних задач, які необхідно враховувати при колірному рішенні інтер'єра, необхідно також домагатися гармонічного поєднання кольорів всіх елементів інтер'єру.
З численних варіантів колірної композиції інтер'єра вестибульної групи найбільш рекомендованою є композиція, побудована на поєднанні світлих і нейтральних тонів загального фону з насиченими і яскравими колірними акцентами.
Рекомендуються наступні колірні акценти інтер'єру:
- однотонні, побудовані на використанні групи близьких кольорів (для виявлення центра композиції береться більш насичений колір);
- багатобарвні, побудовані на протиставленні головних кольорів або взаємодоповненні.
Для номерів доцільні наступні колірні композиції:
- однотонні, побудовані на одному головному кольорі або групі близьких кольорів;
- полярні композиції, побудовані на протиставленні двох головних кольорів або двох груп близьких один одному кольорів;
- триколірні, побудовані на трьох головних кольорах.
