Основи організації та обліку в сільськогосподарських підприємствах
Сільське господарство — одна з основних галузей матеріаль-ного виробництва. На його долю припадає шоста частина валово-го суспільного продукту і майже стільки ж національного доходу України. Сільське господарство складається з ряду галузей (рослинництва, тваринництва, переробних виробництв та ін.), які виробляють різноманітну продукцію і продукцію власної переробки. Тому бухгалтерський облік повинен бути побудований таким чином, щоб затрати обліковувалися за галузями господарства, а в сере-дині них — за культурами, групами культур, видами (групами) тварин, промисловими та іншими виробництвами. Відмітною особливістю сільськогосподарського виробництва є його сезонність, яка зумовлює нерівномірність у використанні трудових ресурсів і техніки протягом року. В зв’язку із сезонніс-тю виробництва собівартість продукції обчислюється, як прави-ло, в кінці року. Ці особливості вимагають накопичення в обліку накладних витрат, послуг допоміжних виробництв, амортизацій-них відрахувань і витрат на поточний ремонт техніки, які в кінці року розподіляють на рахунки споживачів. Фактична собівартість продукції (робіт, послуг) у сільськогосподарських підприємствах розраховується в цілому за рік, крім продукції (робіт, послуг) допоміжних виробництв (ремонтні майстерні, вантажний автотранспорт та ін.), фактична собівартість яких визначається щомісяця. Бухгалтерський облік у сільськогосподарських підприємст-вах здійснюється з дотриманням єдиних методологічних принци-пів, установлених Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, Планом рахунків бухгал-терського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств і організацій, іншими нормативними акта-ми, а також Методичними рекомендаціями з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затвердженими Міністерством аграрної політики України від 18.05.2001 р. № 132, які є обов’язковими для сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм і форм власності. Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського об-ліку 16 «Витрати» в сільськогосподарських підприємствах ви-трати операційної діяльності (рослинництва, тваринництва і промислового виробництва) групують за такими економічними елементами: — матеріальні затрати; — витрати на оплату праці; — відрахування на соціальні заходи; — амортизація; — інші операційні витрати. Залежно від характеру участі в процесі виробництва витрати поділяються на основні і накладні. Основні витрати пов’язані з безпосереднім виконанням тех-нологічних операцій по виробництву продукції (робіт, послуг), а накладні — з управлінням та обслуговуванням діяльності під-розділів (бригади, цеху, ферми, внутрігосподарського кооперати-ву тощо), галузі чи господарства в цілому. Витрати на заходи з підвищення родючості земель (зокрема на гіпсування та вапнування ґрунтів) плануються й обліковуються як витрати майбутніх періодів і відносяться на собівартість сільсько-господарської продукції рівними частинами протягом сівозміни. Витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) у плануван-ні та обліку групують за статтями, які господарство визначає самостійно, виділяючи в окремі статті змінні та постійні витрати.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Основи організації та обліку в сільськогосподарських підприємствах» з дисципліни «Бухгалтерський облік в галузях народного господарства»
