Слідча дія перевірка свідчень на місці проводиться для встановлення відповідності або невідповідності свідчень допитаних осіб (підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого або свідка) обстановці місця здійснення події. Основні завдання, які вирішує слідчий при перевірці свідчень на місці, такі: 1) з'ясувати обізнаність чи необізнаність допитаної особи про досліджувану подію, що дає змогу визнати (або не визнати ) її очевидцем або учасником цієї події; 2) перевірити вже наявні свідчення; 3) отримати додаткову інформацію стосовно тієї, яка вже була отримана в ході допиту підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого або свідка; 4) викрити особу, яка дає неправдиві свідчення. За своїм змістом перевірка свідчень на місці включає елементи огляду місця події, допиту, впізнання, слідчого експерименту, у зв'язку з чим поєднує в собі психологічні особливості цих слідчих дій. Загальні та відмінні риси перевірки свідчень на місці та вказаних слідчих дій наведені в табл. 1. Перевірка свідчень на місці та допит Отримання пояснень, свідчень від допитуваної особи При допиті не відбувається огляд місця події, демонстрації певних дій та зіставлення отриманих повідомлень із матеріальною обстановкою події злочину Перевірка свідчень на місці та впізнання Вказування місця, де сталася подія, і предметів, які знаходилися з ним у певному зв'язку При впізнанні допитаній особі пред'являються раніше відібрані предмети у вибраній слідчим обстановці. В ході перевірки свідчень ця особа сама впізнає місце і предмети, які там знаходяться. Підсумок впізнання — впізнання предмета за будь-якими ознаками. В процесі перевірки свідчень особа, яку перевіряють, дає інформацію про те, що і як сталося, демонструє дії учасників події Перевірка свідчень на місці та відтворення обстановки і обставин події Єдина мета — вияснити, чи могла статися ця подія на тому місці, у тих умовах і таким чином, як повідомила про це особа, яку допитують. Однаковий порядок оцінки результатів При перевірці свідчень на місці мета більш широка — не тільки з' ясувати, чи могла статися ця подія на цьому місці, а й якою мірою вона відома особі, яку допитують, і як вона сталася. Немає необхідності відтворювати обстановку й умови, варіювати дослідні дії. Не тільки демонстрація дій, а й отримання пояснень Під час підготовки до перевірки свідчень на місці необхідно враховувати ряд моментів, які мають психологічний аспект. По-перше, необхідно визначити ті обставини, які підлягають перевірці. По-друге, правильно вибрати час відтворення свідчень (якщо обвинувачений дає правдиві свідчення, то через затримку з виїздом на місце події він може змінити свою позицію). По-третє, вивчити психологічні особливості особи, чиї свідчення перевіряються (важливість цього стану полягає в тому, що хороші знання психіки цієї людини допоможуть встановити і підтримувати потрібний психологічний контакт, уникнути конфліктних ситуацій). По-четверте, підготувати запитання, які підлягають з'ясуванню. У психологічному плані перевірка свідчень на місці споріднена з психічним процесом упізнання. На місці події, перебуваючи серед предметів, про які під час допиту людина говорила по пам'яті, вона в змозі згадати такі факти і деталі, які в кабінеті слідчого забула. І сам слідчий у ході відтворення свідчень на місці може отримати більше інформації, бо він не тільки слухає (як при допиті), а й бачить конкретні образи предметів і документів, порівнює і зіставляє. Це дає можливість йому глибше сприймати й осмислювати подію, що вивчається. Після прибуття на місце підозрюваний, обвинувачений, потерпілий або свідок вільно викладає відповідні обставини, які пов'язані з подією, що вивчається. Як правило, слідчий намагається встановити шлях проходження до місця злочину, місцезнаходження предметів, які мають значення для слідства, невідомих слідству осіб, обставини, які сприяли скоєнню злочину, та ін. Проводилося слідство у справі про зґвалтування та вбивство чотирирічної Х. Як підозрюваний фігурував С. У результаті продуманої організації слідства, висунення і перевірки обґрунтованих версій і психологічно грамотно проведених допитів С. визнав себе винним у посяганні на зґвалтування та вбивстві Х. При виїзді на місце пригоди С. відтворив свої дії стосовно Х. аж до запихання трупа у мішок. При перевірці свідчень він відтворив такі деталі й обставини, які при початковому огляді місця події були перекручені і неправильно відображені в протоколі огляду. Разом з іншими доказами суд визнав С. винним у скоєнні злочину. У процесі перевірки свідчень на місці пригоди слідчий може зіткнутися з рядом труднощів психологічного характеру. Перш за все можливі неправдиве впізнання і добросовісна омана від потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого чи свідка. У вкрай напруженому психічному стані особа, яку перевіряють, може відчувати ілюзію повторного бачення тих обставин, які в дійсності сприймаються нею вперше. Часом відбувається невпізнання об'єктів і предметів із чітко вираженими впізнавальними ознаками. Все це повинно враховуватися слідчим, викликаючи в одних випадках сумнів у правдивості свідчень цієї особи, а в інших — зміну умов перевірки свідчень на місці події чи викриття в брехні і т. д. Сильний психологічний вплив на підозрюваного, обвинуваченого мають його пояснення з "запобіганням": до приходу на місце пригоди особа, яку допитують, має розповісти слідчому, як вона виглядала, де відбувалася подія, яка цікавить слідство, яка обстановка місцевості чи приміщення і т. дСвідчення на місці пригоди з "упередженим" перешкоджає відмові підозрюваного, обвинуваченого від правдивих показань. Психологічне значення при перевірці свідчень на місці має і організація фотографування, відеозапису, які відображають дії підозрюваного, обвинуваченого на шляху проходження, при пошуку і свідченнях об'єктів і предметів, виконанні ним окремих операцій і т. д. Успішне відтворення свідчень на місці події вимагає від слідчого високих організаторських здібностей, спостережливості, твердих навичок і вмінь щодо психологічного аналізу обстановки, фактів і ситуацій.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Психологія перевірки свідчень на місці» з дисципліни «Юридична психологія»
