Види місцевих податків і зборів. Їхня характеристика
На законодавчому рівні встановлено 2 види місцевих податків і 14 видів місцевих зборів. До місцевих податків належать: 1) податок з реклами; 2) комунальний податок. До місцевих зборів (обов’язкових платежів) належать: 1) готельний збір; 2) збір за паркування автотранспорту; 3) ринковий збір; 4) збір за видачу ордера на квартиру; 5) курортний збір; 6) збір за участь у бігах на іподромі; 7) збір за виграш на бігах на іподромі; 8) збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іпод-ромі; 9) збір за право використання місцевої символіки; 10) збір за право проведення кіно- і телезйомок; 11) збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного роз-продажу і лотерей; 12) збір за проїзд по території прикордонних областей автотра-нспорту, що прямує за кордон; 13) збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг; 14) збір із власників собак. Податок із реклами. Платники — юридичні й фізичні особи, що рекламують свою продукцію. Об’єкт оподаткування — вар-тість послуг за встановлення та розміщення реклами. Гранична ставка — 0,1 % вартості послуг за одноразову рекламу і 0,5 % — за розміщення реклами на тривалий час. Облік платників прово-дять органи, на які покладено функції розміщення реклами. Ви-плачується під час оплати послуг. Джерело сплати — за рахунок собівартості продукції або особистих коштів. Комунальний податок. Платники — юридичні особи, за ви-ключенням бюджетних і планово-дотаційних сільськогосподар-ських підприємств. Об’єкт оподаткування — річний фонд оплати праці, розрахований виходячи з мінімального розміру заробітної плати. Гранична ставка — 10 % річного фонду оплати праці. Об-лік здійснюють податкові інспекції на місцях. Джерело сплати — прибуток (дохід), що залишається в розпорядженні юридичних осіб. Звільняються від сплати комунального податку: • бюджетні установи; • сільськогосподарські підприємства; • метробуд і метрополітени; • державні комунальні підприємства, що отримують дотації з бюджету; • підприємства й організації, що повністю звільнені від подат-ку на прибуток. Готельний збір. Платники — особи, що проживають у готе-лях. Об’єкт оподаткування — добова вартість житла, яке найма-ють, що розраховується без додаткових послуг. Гранична став-ка — 20 % добової вартості житла. Облік платників веде адміністрація готелю. Джерело сплати — за рахунок собівартості продукції (робіт, послуг) або за рахунок особистих коштів особи, що перебуває в готелі. Пільг по цьому збору немає. Збір за паркування автотранспорту. Платники — юридичні та фізичні особи, що паркують автомобілі в спеціально відведе-них або обладнаних місцях. Об’єкт оподаткування — одна годи-на парковки автотранспорту. Оплачує водій на місці парковки. Гранична ставка — 3 % неоподатковуваного мінімуму в спеці- ально обладнаних місцях і 1 % — у віддалених місцях. Ринковий збір. Платники — юридичні та фізичні особи, що ре-алізують сільськогосподарську та промислову продукцію. Об’єкт оподаткування — торговельне місце (на ринках, у павільйонах, на майданчиках, з автомашин). Ставка податку — 20 % неопода-тковуваного мінімуму, для юридичних осіб — 3 неоподатковува-ні мінімуми. Сплата здійснюється за кожен день торгівлі. Облік платників веде адміністрація ринку. Термін сплати — до початку реалізації. Джерело сплати — собівартість продукції або особисті кошти. Збір за видачу ордера на квартиру. Платник — одержувач ор-дера на квартиру. Об’єкт оподаткування — послуги, пов’язані з видачею ордера. Ставка — 30 % неоподатковуваного мінімуму. Облік платників здійснюється органами обліку й розподілу жит-ла. Сплата здійснюється до одержання ордера. Джерело спла-ти — особисті кошти одержувача ордера. Курортний збір. Платники — громадяни, що перебувають у курортній місцевості. Гранична ставка — 10 % неоподатковува-ного мінімуму. Облік платників здійснюють адміністрації готе-лю, квартирно-посередницькі організації, органи внутрішніх справ, які контролюють додержання паспортного режиму. Утри-мується під час реєстрації не пізніше 3-добового терміну з дня прибуття чи при поселенні в приватному житлі громадян. Джере-ло сплати — особисті кошти громадян. Збір за участь у бігах на іподромі. Платники — юридичні й фізичні особи, що виставляють своїх коней на іподромі в змаган-нях комерційного характеру. Об’єкт оподаткування — за кожно-го коня, виставленого на змаганнях комерційного характеру. Гранична ставка — 3 неоподатковувані мінімуми. Облік платни-ків здійснюється адміністрацією іподромів. Утримується з плат-ників до початку змагань. Збір за виграш на бігах на іподромі. Платники — особи, що виграли на тоталізаторі під час гри на іподромі. Об’єкт оподатку-вання — сума виграшу. Гранична ставка — 6 % від суми вигра-шу. Облік платників здійснюється адміністрацією іподромів, що стягує збір під час виграшів. Джерело сплати — особисті кошти громадян. Збір з осіб, що беруть участь у грі на тоталізаторі на іпод-ромі. Платники — особи, що беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі. Об’єкт оподаткування — плата за участь у грі на то-талізаторі у формі відсоткової надбавки до плати за участь у грі. Гранична ставка — 5 % від суми цієї надбавки. Утримується під час придбання білетів на участь у грі. Облік платників здійсню-ється адміністрацією іподромів. Збір за право на використання місцевої символіки. Платни-ки — юридичні та фізичні особи, що використовують місцеву символіку з комерційною метою. Об’єкт оподаткування — вар-тість виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг із використанням місцевої символіки. Гранична ставка — 0,1 % вартості об’єкта оподаткування з юридичних осіб і 5 неоподаткову-ваних мінімумів із громадян. Облік здійснюють органи місцевого самоврядування, що видають дозвіл на використання символіки. Джерело сплати — собівартість продукції або особисті кошти платника. Збір за право на проведення кіно- і телезйомок. Платники — комерційні кіно- та телеорганізації, які проводять зйомки, що ви-магають додаткових заходів. Об’єкт оподаткування — витрати на проведення додаткових заходів. Граничний розмір збору не по-винен перевищувати фактичних видатків на проведення відповідних заходів. Збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпро-дажу і лотерей. Платники — юридичні й фізичні особи, що ма-ють дозвіл на проведення аукціонів, конкурсних розпродажів і лотерей. Об’єкт оподаткування — вартість заявлених на місцеві аукціони товарів, лотереї тощо, виходячи з їхньої початкової ціни чи суми, на яку випускається лотерея. Гранична ставка — 0,1 % від вартості товарів чи від суми, на яку випускається лотерея; для лотерей граничний розмір збору — 3 неоподатковуваних мініму-ми. Стягується збір за три дні до проведення аукціону або під час одержання дозволу на випуск лотереї. Збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон. Платники — юридичні та фізичні особи. Об’єкт оподаткування транспортний засіб. Ставка — 0,5 % неоподатковуваного мінімуму (залежно від марки та потужності автомобіля) або від 5 до 50 доларів США (з іноземних юридич-них осіб). Облік платників здійснюють органи, на які покладено функції пропуску автотранспорту. Збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі. Плат-ники — юридичні й фізичні особи, що реалізують продукцію. Об’єкт оподаткування — оформлення та видача дозволів на тор-гівлю в спеціально відведених місцях. Граничний розмір — 20 % неоподатковуваного мінімуму для суб’єктів, що постійно торгу-ють, та один раз на день за одноразову торгівлю. Облік здійсню-ють організації, що володіють відповідними правами. Збір із власників собак. Платники — громадяни, які є власни-ками собак, що проживають у будинках державного й громадського житлового фонду, приватизованих квартирах. Об’єкт опо-даткування — за кожного собаку, крім службових (щороку). Граничний розмір ставки — 10 % неоподатковуваного мінімуму на момент нарахування збору. Джерело сплати — особисті кошти платників.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Види місцевих податків і зборів. Їхня характеристика» з дисципліни «Податкове право»
