Використання землі в Україні є платним. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про плату за землю», плата за землю запрова-джується з метою формування джерела коштів для фінансування заходів щодо раціонального використання та охорони земель, підвищення родючості ґрунтів, відшкодування витрат власників землі й землекористувачів, пов’язаних із господарюванням на землях гіршої якості, ведення земельного кадастру, здійснення землеустрою та моніторингу земель, проведення земельної реформи та розвитку інфраструктури населених пунктів. Слід зауважити, що дія цієї норми про цільове призначення плати за землю на прак-тиці може зупинятись поточним законодавством про бюджет (зо-крема в 2002 р. дію цієї норми було зупинено). Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцін-ки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному Законом України «Про плату за землю». Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та зем-лекористувачі, крім орендарів та інвесторів — учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. Справляння земельного податку за земельні ділянки, надані в користування у зв’язку з укладенням угоди про розподіл продук-ції, замінюється розподілом виробленої продукції між державою та інвестором на умовах такої угоди (третьої згідно із Законом). За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата. Розмір земельного податку не залежить від результатів госпо-дарської діяльності власників землі та землекористувачів. Плата (податок) за землю в Україні регулюється Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 р. № 2768, Законом Украї-ни від 3 липня 1992 р. № 2535 «Про плату за землю», Законом України від 6 жовтня 1998 р. № 161 «Про оренду землі», а також може регулюватись законами про Державний бюджет на поточ-ний рік.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Плата (податок) за землю» з дисципліни «Податкове право»
