Поняття платників податків і критерії їхньої класифікації
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про систему оподатку-вання», платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких згідно із законами України покладено обов’язок сплачувати податки та збори (обов’язкові платежі). Платниками податків можуть бути: 1) фізичні особи (податкові резиденти та нерезиденти України); 2) юридичні особи (податкові резиденти та нерезиденти Укра-їни), їхні філії та інші відокремлені підрозділи, якщо вони мають окремий баланс і окремий розрахунковий або інший рахунок у банківській установі; 3) консолідовані групи платників податків; 4) інші особи, які відповідають положенням податкового за-конодавства України. Кожна особа може бути платником податку по одному або де-кількох податках. Не можуть бути платниками податків і зборів: 1) органи, які входять у систему органів державної влади й управління, органи місцевого самоврядування в межах виконання покладених на них функцій; 2) релігійні організації. В основному використовуються два критерії класифікації платників податків — резидентство й територіальність. Принцип резиденства (постійного місцеперебування) поділяє всіх платників на такі дві групи: резидентів і нерезидентів. Таким чином, поділ на резидентів і нерезидентів здійснюється на підставі трьох принципів: 1) постійного місцезнаходження на території держави (часті-ше закріплюється кількісний критерій 183 дні); 2) джерела отримання прибутків; 3) межі податкової відповідальності. Принцип територіальності визначає національну залежність джерела доходу. При цьому оподаткуванню в даній країні підля-гають лише доходи, отримані на її території, у той час як будь-які доходи, отримані за її межами, звільняються від податків у цій країні.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Поняття платників податків і критерії їхньої класифікації» з дисципліни «Податкове право»
