У кінцевому підсумку для визначення розміру податкових зо-бов’язань необхідно вийти на конкретні кількісні показники, тобто, для обчислення податку необхідно застосувати ставку податку до певної кількісної величини. Наприклад, ставка в 30 % застосовуєть-ся до суми доходу чи прибутку, вираженої у гривнях. Для виразу кількісної характеристики об’єкта оподаткування застосовується поняття податкової бази. Отже, податкова база — це кількісна ха-рактеристика, кількісний вираз об’єкта (предмета) оподаткування. Вона є основою для обчислення суми податку, оскільки до неї, вла-сне, і застосовується безпосередньо ставка податку. Поняття подат-кової бази використовується саме для обчислення податку. Податкові бази класифікують переважно за двома критерія-ми — ступенем пов’язаності з предметом оподаткування та характером показників. В одних випадках податкова база фактично є частиною пред-мета оподаткування, до якої застосовується ставка оподаткуван-ня. Це стосується предметів оподаткування, які безпосередньо визначають і дозволяють застосувати до себе міру обчислення. Наприклад, оподатковуваний прибуток безпосередньо й достат-ньо однозначно може бути виражений та обчислений лише в грошових одиницях. В інших випадках предмет оподаткування безпосередньо не вказує на якусь міру, через яку його можна було б виразити і об-числити. Тоді такий вимір, параметр, що кількісно характеризує предмет, має бути спеціально вибраний. За характером показників розрізняють податкові бази з вартісними показниками (сума доходу) та фізичними або натуральними (обсяг видобутої сировини). Іноді предмет оподаткування має лише один очевидний і при-йнятний параметр, кількісну характеристику, що дозволяє безпо-середньо застосувати податкову ставку. Наприклад, оподаткову-ваний прибуток з очевидністю характеризується його сумою і безпосередньо може бути виражений та обчислений лише через грошові одиниці. Проте частіше предмет оподаткування має декілька парамет-рів чи вимірів, фізичних характеристик і не може бути безпосе-редньо й однозначно виражений певними одиницями оподатку-вання. Наприклад, предметом (об’єктом) податку з власників транспортних засобів є транспортний засіб. Але виміряти цей предмет можна різними способами. У різних країнах вибрано не-однакові параметри оподаткування одного й того ж предмета: у Франції, Італії та Бельгії — потужність двигуна, у Бельгії та Ні-дерландах — вага автомобіля, у ФРН — об’єм робочих цилінд-рів. У деяких випадках застосовується такий параметр, як габа- ритні розміри. Таким чином, предмет (об’єкт) оподаткування вимагає свого кількісного виразу (виміру). Між предметом (об’єктом) оподат-кування та його кількісним виразом (базою оподаткування) сто-їть спосіб цього кількісного виразу (виміру), який називається масштабом оподаткування. Отже, масштаб оподаткування — це встановлена законом характеристика, параметр, спосіб виміру предмета оподаткування. Об’єкт (предмет) оподаткування може бути виміряний різними способами, тобто до нього можуть бути застосовані різні масштаби.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Податкова база та масштаб податку» з дисципліни «Податкове право»
