1. Що ви знаєте про історію мистецтва суперечки? 2. Як ви можете визначити поняття «суперечка»? 3. Як співвідносяться поняття «суперечка» і «комунікація»? 4. Наведіть приклади комунікативних процесів, які можна назвати суперечками і які такими назвати не можна. 5. Назвіть основних учасників суперечки. Які функції вони виконують у процесі спору? 6. Які види суперечок ви знаєте? 7. Чи може полеміка виступати суперечкою заради істини? 8. Чи може дискусія виступати суперечкою заради перемоги? 9. Чому суперечку заради істини називають суперечкою про описи?
10. Чому суперечку заради перемоги називають суперечкою про цінності? 11. У чому схожі і чим відрізняються диспут і дебати? 12. Проаналізуйте вислови. Чи підтримуєте ви їх? Обгрунтуйте свою відповідь.
• «Не висловлюйте нічого, що не можна довести простими та рішучими дослідами... Шануйте дух критики, сам по собі він не пробуджує нових ідей, не підштовхує до великих справ. Але без нього все хитке. За ним завжди останнє слово. Те, що я вимагаю від вас і що ви в свою чергу вимагатимете від ваших учнів, є найскладнішим для Дослідника» (Л. Паскаль) • «Якщо ви сперечаєтеся і заперечуєте, ви іноді можете Домогтися перемоги, але це буде безглузда перемога, тому Що ви ніколи не досягнете за допомогою цього доброго ставлення до себе з боку вашого супротивника» (Б. Франклін) • «Жодна людина, яка вирішила справді чогось досягти в житті, не повинна витрачати час на особисті суперечки,
не говорячи вже про те, що вона не повинна дозволяти собі втрачати самовладання. Поступайтеся у великих питаннях, якщо ви відчуваєте, що і ви, і ваш співрозмовник по-своєму маєте рацію, і поступайтеся в більш дрібних речах, навіть добре усвідомлюючи, що маєте рацію лише ви. Краще звільнити шлях собаці, ніж дозволити, щоб він вкусив вас. Навіть убивство собаки не вилікує укусу» (А. Лінкольн) • «Супротивник, який викриває ваші помилки, більш корисний, ніж друг, який бажає їх сховати» (Леонардо да Вінчі) • «Коли визнаєш власні помилки, маєш шанс їх виправити» (Роберт Бернс) • «Якщо бажаєте сперечатися не марно і переконати співрозмовника, насамперед з'ясуйте, з якого боку він підходить до предмета суперечки, позаяк цей бік він звичайно бачить правильно. Визнайте, що він має рацію, і одразу покажіть, що, якщо підійти з іншого боку, він виявиться не таким. Ваш співрозмовник залюбки погодиться з вами, але ж він не допустив жодної помилки, просто чогось не розгледів, а люди сердяться не тоді, коли все бачать, а коли допускаються помилки» (Б. Паскаль) • «Існує думка, що між крайніми точками зору лежить істина. Ні в якому разі. Між ними лежить проблема» (І. Гете) • «На їхню думку (думку софістів. - Авт.) для того, хто збирається стати добрим оратором, зовсім не потрібно мати істинне уявлення про справедливі і добрі справи або про людей справедливих і добрих за природою або вихованням... У судах рішуче немає ніякого діла до істини, важлива лише переконаність. А вона полягає у правдоподібності, на чому й повинен зосереджувати свою увагу той, хто бажає проголосити промову. Іноді у захисній та обвинувальній промові навіть необхідно промовчати про те, що було в дійсності, якщо це неправдоподібно, і говорити лише про правдоподібне; оратор з усіх сил повинен гнатися за правдоподібним, нерідко розпрощавшись з істиною» (Сократ) • «В одному випадку зі ста те чи інше питання посилено обговорюється тому, що воно справді темне; в останніх дев'яносто дев'яти воно стає темним тому, що посилено обговорюється» (Е. По) • «Сперечатися значно легше, ніж розуміти» (Г. Флобер) • «Нема нічого дурнішого, ніж бажання бути розумнішим за всіх» (Ф. де Ларошфуко) • «Сперечайтеся, помиляйтеся, але... розмірковуйте, і хоча криво, але самі» (Г. Лессінг) • «Суперечки навколо деякого твердження нічого не говорять про його істинність; іноді безсумнівне викликає суперечки, а сумнівне проходить без заперечення. Суперечки не означають помилковості твердження, так само, як загальна згода - його правильності» (Б. Паскаль) • «Безглуздо змагатися з тими, хто кращі і сильніші за тебе» (Езоп) • «Краще розбирати суперечку між своїми ворогами, ніж між своїми друзями, бо явно після цього один із друзів стане твоїм ворогом, а один із ворогів - твоїм другом» (Біант) • «Мудрість значно краща, ніж сила...» (Ксенофонт) • «Мовчи, або говори те, що краще, ніж мовчання» (Піфагор) • «З тим, хто полюбляє сперечатися, не треба вступати в суперечку» (Сюнь-цзи) • «Краща філософія - все заперечувати і ні про що не висловлювати певну думку» (Цицерон) • «Краще визнати, що ти не знаєш того, чого не знаєш, , ніж нести якусь нісенітницю та безглуздя і самому собі бу ти огидним» (Цицерон) • «Непереможним можеш бути, якщо не вступиш у жодну битву, де перемога залежить не від тебе» (Епіктет) • «Виказувати свій розум - це означає опосередкованим чином підкреслювати нездатність і тупоумство інших. До того ж вульгарна натура завжди обурюється, коли бачить свого антипода, і роль підбурювача в цьому обуренні належить заздрості» (Артур Шопенгауер) • «Уміння спілкуватися з людьми - це товар, який Можна купити так само, як ми купуємо чай або каву... Але я заплачу за таке вміння більше, ніж за будь-що інше на світі» (Дж. Рокфеллер)
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Загальна характеристика суперечки» з дисципліни «Еристетика: мистецтво полеміки»
