Правові наслідки множинності (повторності, сукупності та рецидиву) злочинів
Повторність, сукупність та рецидив злочинів враховуються при кваліфікації злочинів та призначенні покарання, при вирі-шенні питання щодо можливості звільнення від кримінальної відповідальності та покарання у випадках, передбачених КК (ст. 35 КК). Наслідки множинності: 1) впливають на кваліфікацію злочинів; 2) впливають на покарання: • більш сувора санкція; • при призначенні покарання обставинами, які його обтяжу-ють, визнаються повторність та рецидив злочинів (ч. 1 ст. 67 КК); • при призначенні покарання за сукупністю злочинів суд, при-значивши покарання (основне й додаткове) за кожний злочин окремо, остаточне покарання може визначити шляхом поглинен-ня менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань (ч. 1 ст. 70 КК); • при рецидиві злочинів, якщо засуджений вчинив новий зло-чин після постановлення вироку, але до повного відбуття пока-рання, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повні-стю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. При цьому остаточне покарання не може перевищувати максимального строку покарання, встановленого для даного виду у Загальній частині КК, а якщо хоча б один із злочинів, що входять у сукупність вироків, є особливо тяжким — не більше 25 років (ч. 2 ст. 71 КК); • остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбу-тої частини покарання за попереднім вироком (ч. 4 ст. 71 КК); 3) врахування множинності злочинів при вирішенні питання щодо можливості звільнення від кримінальної відповідальності: • наявність у діях особи множинності злочинів виключає мо-жливість застосування до неї положень статей 45—48 КК про звільнення від кримінальної відповідальності; • особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минули певні строки (ч. 1 ст. 49 КК). Однак перебіг давності пе-реривається, якщо до закінчення цих строків особа вчинила но-вий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин (ч. 3 ст. 49 КК). Обчислення давності у цьому разі починається з дня вчинення нового злочину, а строки давності обчислюються окре-мо за кожний злочин. Наслідки рецидиву: 1. Вчинення нового злочину є перепоною для звільнення засу-дженого від невідбутої частини покарання за попереднім виро-ком, до якого були застосовані положення, передбачені статтями 75, 78, 79, 81, 83 КК. 2. Рецидив злочину середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого перериває перебіг строку давності виконання обвинува-льного вироку (ч. 4 ст. 80 КК). 3. Рецидив злочинів впливає на строки фактичного відбуття покарання, після збігу яких можливе умовно-дострокове звіль-нення від відбування покарання (пп. 2 і 3 ч. 3 ст. 81 та пп. 2 і 3 ч. 3 ст. 107 КК), заміна невідбутої частини покарання більш м’яким (пп. 2 і 3 ч. 4 ст. 82 КК), на порядок призначення остаточ-ного покарання (ч. 3 ст. 78, ч. 6 ст. 79, ч. 4 ст. 81, ч. 6 ст. 82, ч. 6 ст. 83 КК), на перебіг строку погашення судимості (ч. 5 ст. 90 КК).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Правові наслідки множинності (повторності, сукупності та рецидиву) злочинів» з дисципліни «Кримінальне право України»
