Закінченим злочином визнається діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Осо-бливої частини КК (ч. 1 ст. 13 КК). Залежно від особливостей законодавчої конструкції складу злочину момент закінчення злочинів є різним. Розрізняють зло-чини: • з матеріальним складом; • з формальним складом; • з усіченим складом. Злочини з матеріальним складом вважаються закінченими з моменту настання суспільно небезпечного наслідку, який перед-бачено в диспозиції статті Особливої частини КК у якості обов’язкової ознаки конкретного злочину. Якщо передбачений у законі наслідок не настав, злочин вважається незакінченим (на-приклад, смерть людини при вбивстві (ст. 115 КК)). Готування до злочину й замах на злочин можливі в усіх умис-них злочинах із матеріальним складом, окрім злочинів, що вчи-нюються в стані афекту. Якщо в злочинах з матеріальним скла-дом не настали зазначені в диспозиції статті КК суспільно небезпечні наслідки, то в даному випадку мова йде про незакін-чений злочин (готування до злочину або замах на злочин). Злочини з формальним складом — це злочини, для визнання яких закінченими достатньо самого факту скоєння суспільно не-безпечного діяння. У таких злочинах наслідки не включені в об’єктивну сторону і на кваліфікацію діяння не впливають. На-приклад, державна зрада (ст. 111 КК), підміна чужої дитини (ст. 148 КК), порушення таємниці голосування (ст. 159 КК), під-роблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, вико-ристання підроблених документів (ст. 358 КК), давання хабара (ст. 369 КК), самовільне залишення військової частини або місця служби (ст. 407 КК). Злочини з усіченим складом є різновидом злочинів із форма-льним складом. Їх особливість в тому, що момент закінчення злочину переноситься на стадію готування або на стадію замаху. Наприклад, бандитизм (ст. 257 КК) є закінченим з моменту орга-нізації озброєної банди; посягання на життя державного чи гро-мадського діяча (ст. 112 КК), розбій (ст. 187 КК) — з моменту нападу з метою заволодіння чужим майном. Незакінченим є такий злочин, за якого не настали бажані для суб’єкта злочину суспільно небезпечні наслідки, або ним (суб’єктом) вчинені не всі дії, які створюють об’єктивну сторону конк-ретного злочину. Є два види незакінченого злочину: 1) перерваний з причин, що не залежали від волі винного — це готування до злочину та замах на злочин (ч. 2 ст. 13 КК), 2) перерваний з причин, що залежали від волі винного — це добровільна відмова від доведення злочину до кінця або доброві-льна відмова при незакінченому злочині (ст. 17 КК). Незакінчений злочин може бути вчинений шляхом як активної поведінки — дії, так і пасивної — бездіяльності.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Закінчений та незакінчений злочин» з дисципліни «Кримінальне право України»
