Спеціальним суб’єктом злочину є фізична осудна особа, що вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідаль-ність, злочин, суб’єктом якого може бути лише певна особа (ч. 2 ст. 18 КК). До спеціальних суб’єктів злочину відносять: 1) громадянство (ст. 111 КК «Державна зрада», ст. 114 «Шпи-гунство»); 2) фах (ст. 139 КК «Ненадання допомоги хворому медичним працівником»); 3) членство у виборчій комісії (ст. 158 КК «Неправомірне ви-користання виборчих бюлетенів, підлог виборчих документів або неправильний підрахунок голосів чи неправильне оголошення результатів виборів»); 4) родинні стосунки (ст. 164 КК «Ухилення від сплати алімен-тів на утримання дітей», ст. 165 КК «Ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків»); 5) попередню злочинну діяльність (ч. 2 ст. 201 «Контрабанда»); 6) вид діяльності особи (ст. 203 «Зайняття забороненими ви-дами господарської діяльності»); 7) службових осіб (ст. 367 КК «Службова недбалість»); 8) військовослужбовців (ст. 403 КК «Невиконання наказу»); 9) стать (ч. 1 ст. 152 «Зґвалтування»). Ознаки спеціального суб’єкта завжди доповнюють обов’язкові ознаки загального суб’єкта. Такими ознаками, наприклад, є ознаки громадянства для суб’єкта державної зради (ст. 111 КК); ознаки службової особи для суб’єкта службової недбалості (ст. 367 КК). Ці додаткові ознаки можуть прямо вказуватися в тексті диспо-зиції конкретної статті або безпосередньо випливати з тексту від-повідної кримінально-правової норми. Наприклад, у ч. 1 ст. 371 КК, яка передбачає відповідальність за завідомо незаконне за-тримання або незаконний привід, не зазначено, хто є суб’єктом цього злочину. Однак зі змісту цієї статті можна встановити, що ним можуть бути працівники правоохоронних органів, які наді-лені правом затримувати осіб чи здійснювати їх привід. У деяких випадках ознаки спеціального суб’єкта можуть бути вказані тільки в частині статті КК, що передбачає кваліфікуючі ознаки злочину. Так, за ч. 3 ст. 206 КК протидія законній госпо-дарській діяльності може бути кваліфікованою, коли це діяння вчиняється службовою особою з використанням службового ста-новища, тобто спеціальним суб’єктом. Відповідальною за злочин зі спеціальним суб’єктом може бу-ти лише особа, котра має його ознаки. Співучасниками (організа-торами, підмовниками та пособниками) цих злочинів можуть бу-ти всі особи, тобто й ті, які спеціальних ознак суб’єкта не мають. У тому складі злочинів, у яких суб’єкт визначається ознаками, котрі характеризують його минулу злочинну діяльність (повтор-ність, рецидив), інші особи не відповідають, навіть співучасники.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Спеціальний суб’єкт злочину» з дисципліни «Кримінальне право України»
