Які особливості виробництва м’яса на забруднених радіацією територіях
При розробці стратегії використання забруднених земель на- самперед цю територію слід розглядати як кормову базу для пасо- вищного утримання м’ясної худоби. Розвиток товарного м’ясного скотарства в зоні радіоактивно- го забруднення пов’язаний насамперед з використанням кормової бази Полісся. На забрудненій території України – більше 1,5 млн. га сіноко- сів і пасовищ. Основна її площа в регіонах з критичними в радіо- екологічному сенсі властивостями ґрунтів з різною щільністю за- бруднення радіоцезієм. Науково обґрунтовані технології утримання м’ясної худоби з урахуванням закономірностей метаболізму радіоцезію в організмі тварин дають змогу використовувати забруднені землі практично без обмежень. У перші роки після аварії запропоновано триетап- ну технологію відгодівлі ВРХ на м’ясо, що дає змогу на першому етапі відгодівлі (від 6 до 12-16 місяців) використовувати корми з будь-яким рівнем радіоактивного забруднення, на другому, про- міжному етапі відгодівлі, можна використовувати корми з рівнем радіоактивного забруднення близько 40 кБк (з раціоном надхо- дить близько 1000 Бк/кг трави). Другий етап відгодівлі може три-453 вати 1-2 місяці залежно від строків реалізації тварин. Третій етап відгодівлі, залежно від рівня радіоактивного забруднення тварин, може тривати 30-60 діб з використанням кормів, на порядок “чи- стіших”, ніж на першому етапі, і дає змогу за цей строк практич- но у 5-8 разів знизити рівень радіоцезію в організмі тварин. Такий маневр з кормовою базою неможливо реалізувати при веденні мо- лочного скотарства. В той же час, за рахунок м’ясного скотарства, можна економити чисті площі сінокосів і пасовищ для одержан- ня молока. Нерівномірність радіоактивного забруднення терито- рії дає змогу практично в кожному господарстві знайти можли- вість організувати кормову базу для м’ясної худоби з одержанням кінцевої продукції згідно з вимогами ДР-2006. В організмі тварин радіоактивний цезій концентрується го- ловним чином у м’язовій тканині, а стронцій-90 – у кістковій. По- рівняно з молоком концентрація цезію-137 у м’язовій тканині приблизно в 4 рази вища, а стронцію – в 3,5 раза нижча. Для характеристики швидкості виведення радіоцезію з м’я- зової тканини використовують показник “час напіввиведення”. Період напіввиведення 137 Cs для жуйних тварин залежно від віку і продуктивності складає 20-40 днів. Це дає змогу рекомендувати достатньо ефективний метод зниження вмісту радіоцезію в м’ясі: на заключному етапі відгодівлі необхідно використовувати мак- симально чисті корми. Прижиттєвий вміст цезію-137 у м’язовій тканині визначають за “Методикою прижиттєвого визначення концентрації радіону- клідів у м’ясі” (1998 р.). Згідно із вимогами ДР-2006 вміст цезію-137 в яловичині не повинен перевищувати 200 Бк/кг. Для цього загальний вміст це- зію-137 у добовому раціоні не повинен перевищувати 5 кБк. Ви- рощування і початкову відгодівлю молодняку ВРХ проводять на кормах без обмеження рівня забруднення. Бажано орієнтуватися на наведені приблизні раціони (табл. 15.3). Встановлено, що гранично допустимий вміст (ГДВ) цезію- 137 у раціоні худоби, яка відгодовується на м’ясо, з віком тварин збільшується. Мінімальне його значення для телят раннього пе- ріоду розвитку відрізняється від максимального для дорослих (36 місяців) у 10 разів. Таким чином, гранично допустимий вміст Організація і ведення тваринництваВетеринарна радіологія 454 цезію-137 в раціонах повинен бути диференційованим залежно від віку вирощуваних на м’ясо тварин. Наприклад, гранично до- пустимий вміст радіоцезію в раціоні 36-місячної тварини стано- вить 5 кБк/добу, у віці 18 місяців – 4,1, а при забої в 6-місячному віці – лише 1,2 кБк/добу. Порядок складання раціону за вмісту в ньому цезію-137: За раціоном, складеним за поживністю, розраховується вміст у ньому радіонуклідів за формулою: А × С(А) + Б × С(Б) + ... = С раціону, де: А – кількість корму А (наприклад, сіна) в раціоні, кг; С(А) – вміст радіонуклідів у кормі А, Бк/кг; Б – кількість корму Б (наприклад, силосу) в раціоні, кг; С(Б) – вміст радіонуклідів у кормі Б, Бк/кг і т.д. Таблиця 15.3 Приблизні раціони для відгодівлі молодняку великої рогатої худоби живою масою 350 кг при середньодобових приростах 0,9-1,0 кг Корм Період відгодівлі Всього Початковий Середина Заключний за період відгодівлі Силос кукурудзяний, кг 30 25 20 2725 Солома, кг 3 2 1 215 Сіно, кг 1 1 2 115 Зернові концентрати, кг 1,0 1,3 1,6 138 Висівки, кг 0,3 0,3 0,3 33 Кормові фосфати, г 50 60 70 6000 Сіль кухонна, г 30 30 35 4000 Приклад складання раціону: Скласти раціон для заключної відгодівлі молодняку. Раціон молодняку на відгодівлі: Сіно – 3 кг; Кукурудзяний силос – 18 кг; Кормові буряки – 6 кг; Концентровані корми – 3 кг. У господарстві є корми з вмістом цезію-137:455 сіно 1 – 740 Бк/кг, заготовлене на полі №1; сіно 2 – 185 Бк/кг, заготовлене на полі №2; силос кукурудзяний – 148 Бк/кг; буряки кормові – 74 Бк/кг; концентровані корми – 37 Бк/кг. Розрахунок здійснюють за зазначеною формулою: 3 кг (сіно 1) х 740 + 18 кг (силос) х 148 + 6 кг (буряки кормові) х 74 + 3 кг (конц. корми) х 37 = 5439 Бк/раціон. При порівнянні з даними таблиці 16 видно, що забрудненість раціону перевищує допустимий рівень на 439 Бк. Отже, сіно, заго- товлене на полі №1, необхідно замінити на чистіше сіно поля №2. Тоді, за рахунок чистішого сіна, забруднення раціону буде змен- шено на: (740 – 185 ) х 3 кг = 1665 Бк. У раціоні залишається 3774 Бк цезію-137, що відповідає нор- мі заключної відгодівлі. Для складання раціону годівлі великої рогатої худоби в умо- вах радіаційного забруднення з метою одержання молока і м’яса згідно з ДР рекомендується користуватися посібником “Деталізо- вана поживність кормів та раціони годівлі корів у зоні радіоак- тивного забруднення Полісся України”. Якщо радіоактивне забруднення кормів перевищує допусти- мі рівні та не дає змоги нормувати вміст цезію-137 у добовому ра- ціоні на рівні до 5 кБк, то вирощують і відгодовують тварин у 2 етапи. На першому етапі утримують тварин за прийнятою в го- сподарстві технологією без обмежень, що дає змогу повністю ви- користати весь ресурс кормів у господарстві чи сільраді, включа- ючи найзабрудненіші. На останні 2 місяці відгодівлі складають раціони, де вміст цезію-137 не перевищує 5 кБк/добу. Від тварин у заключний період відгодівлі бажано одержувати максимально можливі прирости живої маси. При відгодівлі рекомендується ви- користовувати кукурудзяний силос, сінаж з однорічних трав, ко- ренеплоди, барду, концентрати. За нестачі в господарствах кормів з низьким вмістом цезію-137 на заключній відгодівлі рекоменду- ється застосовувати фероціанідні препарати. Контролювати раціони за вмістом стронцію-90 при вирощу- ванні великої рогатої худоби на м’ясо не обов’язково, оскільки пе- Організація і ведення тваринництваВетеринарна радіологія 456 рехід його в м’язову тканину не перевищує 0,04%. Під час вирощування і відгодівлі свиней широко застосову- ють раціони з переважанням концентратів, картоплі й коренепло- дів. Картопля та коренеплоди за весь період відгодівлі можуть за- безпечити 50% поживності раціону. В зв’язку з тим, що ці види кормів характеризуються значно нижчим вмістом радіонуклідів цезію та стронцію, ніж грубі, можна одержувати свинину в 5-10 разів менше забруднену, ніж м’ясо великої рогатої худоби і овець. У господарствах, де існує ймовірність забруднення кормів до високих рівнів, протягом пасовищного періоду і відразу піс- ля його закінчення забій овець рекомендується після зажиттєво- го контролю забруднення м’язів. Перед здачею на м’ясо необхідно зробити контрольний забій двох овець з наступним спектроме- тричним аналізом для визначення вмісту цезію-137 у м’ясі. Якщо вміст цезію-137 у баранині перевищує ДР, овець ставлять на за- ключну відгодівлю протягом 60-75 днів (табл. 15.4). Таблиця 15.4 Допустимі рівні вмісту цезію-137 і стронцію-90 в раціонах тварин, що забезпечують одержання продуктів в межах ДР-2006 Продукти Допустимий вміст радіонуклідів Стронцію-90 Цезію-137 Стронцію-90 Цезію-137 у продукті (Бк/кг) в продукті (Бк/кг) в раціонів в раціоні тварин (Бк) тварин (Бк) Молоко коров’яче 20 100 20000 10000 Яловичина 20 200 33340 5000 Свинина 20 100 20000 667 Баранина 20 100 20000 667 М’ясо куряче 20 100 10000 22 Яйце (меланж) 20 100 625 2900
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Які особливості виробництва м’яса на забруднених радіацією територіях» з дисципліни «Ветеринарна радіологія»
