При цьому методі як зв’язуючі реагенти використовують рецеп- тори. Уперше метод був використаний для визначення вмісту естро- генів. Зв’язуючим реагентом служив цитозоль клітин матки. Леф- кович (1970) використав цитозоль адренокортикальних клітин для визначення рівня кортикотропіну. Кет і співавт. (1972) розробили спосіб радіорецепторного тестування плазми крові на присутність гонадотропінів. Оскільки гормони діють за допомогою рецепторних місць на клітинній мембрані або в цитоплазмі клітин, ці ділянки ви- являють дуже високу специфічність у взаємодії з гормонами. Крім цього, вони, як правило, володіють високою константою споріднено- сті. Врешті, істотним моментом є те, що вони визначають не імуно- логічну, а біологічну активність гормонів. Останнє особливо важли- ве тоді, коли необхідно виміряти рівень активної форми речовини, тобто система радіорецепторного тестування найбільш близько ві- дображає істинно фізіологічний зміст результату, що одержується. Радіорецепторне тестування успішно застосовується для ви- мірювання концентрації естрогенів, кортикотропного гормону гі- пофіза, пролактину, лютеотропного гормону, хоріонічного гона- дотропіну, інсуліну, глюкагону, гормону росту, цАМФ та ін. Цей метод вимагає використання клітинної системи, яка мі- стить рецептори для речовини, що визначається. Наприклад, жи- рова клітина має мембранні рецептори для кортикотропного і ти- реотропного гормонів гіпофіза, адреналіну і глюкагону. Стероїдні гормони зв’язуються внутрішньоклітинними ре- цепторами. Тому способи приготування тканинних рецепторів можуть бути різними. Наприклад, для вимірювання рівня естро- генів гомогенізують тканину кролячої матки і за допомогою цен- трифугування виділяють цитозольну фракцію, що містить естро- генові рецептори.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Що представляє собою радіорецепторне тестування» з дисципліни «Ветеринарна радіологія»
