Яка особливість проведення ветеринарно-санітарної експертизи при зовнішньому забрудненні м’яса радіоактивними речовинами
При зберіганні м’яса можливе аерозольне або контактне зовнішнє забруднення. Визначають його дозиметричними при- ладами. М’ясо допускається в їжу при забрудненні радіоактивними речовинами без перевищення гранично допустимого рівня. Якщо Ветеринарна радіологія 314 цей показник підвищений, м’ясо дезактивують. М’ясо і м’ясопродукти від здорових тварин (в тому числі кон- серви в металевих банках), які знаходяться в зоні проникаючої ра- діації ядерного вибуху або вибуху нейтронного боєприпасу, вва- жаються ураженими наведеною радіоактивністю. Потужність випромінювання в продуктах у цьому випадку дорівнює 1% по- тужності дії. Наведена радіоактивність швидко знижується: • через добу – до 5% від вихідної • через 5 діб – до 98% від вихідної. В останньому випадку продукти придатні для їжі. На рис. 12.1-12.4 наведено схеми ветеринарно-санітарної оцінки продуктів забою тварин при радіаційних ураженнях. Рис. 12.1. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів забою тварин при зовнішньому опроміненні. Проварювання після бракування патоло- гічно змінених орга- нів і тканин Зовнішнє опромінення Ветеринарний огляд продуктів забою Патолого-анатомічні зміни Відсутні Наявні Випуск без обмеження Бактеріологічне дослідження Негативне Позитивне Випуск без обме- жень після бракуван- ня патологічно зміне- них органів і тканин
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Яка особливість проведення ветеринарно-санітарної експертизи при зовнішньому забрудненні м’яса радіоактивними речовинами» з дисципліни «Ветеринарна радіологія»
