Які особливості відбору проб рослинної продукції для визначення її радіоактивного забруднення
Відбір проб трави на пасовищах або сінокосних угіддях про- водять на типових для даного району ділянках, на яких у момент дослідження пасуть тварин або заготовляють корми. Якщо госпо- дарства розташовані в зонах, різних за рівнем атмосферних опа- дів (наприклад, гірські та низинні зони) або за характером ґрунтів (чорнозем або піщані ґрунти), то в кожному з них слід організову- вати контрольні пункти відбору, достатньо віддалені від доріг. Строки та кратність відбору проб залежать від завдань кон- тролю. В основному проби відбирають безпосередньо перед випа- сом тварин або скошенням трав на корм. Для визначення сезонної динаміки радіоактивності трави її відбір проводять щомісячно протягом усього пасовищного сезону, але мінімум тричі у перші 1-2 тижні після переходу тварин на підніжний корм, у період сі- нозбирання і, нарешті, незадовго до переходу на зимовий режим. При радіометрії рослин слід пам’ятати, що природна радіо-286 активність рослин зумовлена переважно 40 К і становить у серед- ньому величини, які не перевищують, наприклад, для трави – 0,37 кБк/кг сирої маси, для моху – 3,7 кБк/кг. Проби трави (8-10) відбирають на відкритій місцевості, на відстані не менше ніж 50-100 м від найближчих будівель, доріг, масивів по периметру трикутника зі сторо ною 100 м. Траву зріза- ють ножицями, але не під корінь, а на висоті 2-3 см (на забрудне- ному ґрунті) від по верхні ґрунту, тобто так, як її відриває велика рогата худоба. Коли досліджують пасовище, де випасають овець, то траву зрізають ближче до поверхні ґрунту. В пробі не повинно бути рослин, які не поїдаються тваринами, – отруйних, колючих, загрубілих. У місцях, де не випасають тварин і які не використову- ються для сінокосу, проби трави не слід відбирати. В місцях відбо- ру проб трави на висоті 1 м від ґрунту вимірюють рівень радіації дозиметром або радіометром і записують у журнал. Маса точко- вої проби – 0,5-1 кг. При відборі проб на фермі (в конюшні, кошарі) беруть не менше ніж 15-20 проб (по 0,4-0,5 кг) з різних місць. Від зеленої ма- си, доставленої на ферму, конюшню, кошару для безпосередньо- го згодовування тваринам або для приготування силосу, сінажу, штучно висушених кормів, беруть не менше ніж 15-20 проб (по 0,4-0,5 кг) з різних місць. Точкові проби старанно перемішують, розкладають рівним шаром завтовшки 4-5 см і відбирають методом квартування се- редню пробу масою 4-5 кг. Якщо проба не відразу надходить в обробку або її необхід- но перевезти на великі відстані, то зрізану траву для запобіган- ня вигниванню просушують, попередньо визначивши її сиру ма- су. Сиру та суху маси проби зазначають на упаковці (поліетилен, клейонка, крафт-папір, чистий щільний папір). Разом з пробою в упаковку вкладають етикетку з картону або щільного паперу, на якій зазначають: фазу вегетації; господарство, відділення, район, область; номер сівозміни; вид продукції; дату відбору; прізвище особи, яка відбирала пробу. Нижня частина рослин часто забруднюється ґрунтом. У цьо- му випадку необхідно зрізати рослину вище або старанно відми- ти її водою.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Які особливості відбору проб рослинної продукції для визначення її радіоактивного забруднення» з дисципліни «Ветеринарна радіологія»
