Які зміни виникають у системі кровотворення при променевій патології, викликаній інкорпорованими радіонуклідами
Розвиток променевої патології інкорпорованими радіонуклі- дами, зміна кровотворення нагадує зміни, що відбуваються при зовнішньому опроміненні. Спостерігається та ж періодичність у реакції крові на заподіяний фізичний фактор: спочатку розвива- ється деяке прискорення процесів дозрівання, згодом – дегенера- тивно-деструктивні зміни клітин крові, порушення процесів їх розвитку та пригнічення гемопоезу. Однак зміни останнього (ге- мопоезу) мають свої особливості. Ураження кровотворення роз- вивається значно повільніше, ніж при зовнішньому опромінен- ні. Особливо значно затримується процес відновлення і часто гострі форми променевої патології набувають хронічного пере- бігу. Згадана затримка у розвитку процесів ураження та віднов- лення значною мірою залежить від шляху надходження радіону- клідів, швидкості їх всмоктування, а також періоду напіврозпаду та інтенсивності виведення їх з організму. Останні дві обстави- ни (період напіврозпаду та інтенсивність виведення радіонуклідів з організму) мають особливо важливе значення, оскільки багато радіонуклідів можуть фіксуватися у тканинах, що обумовлювати- ме безперервне і довготермінове їх опромінення. Реакція кровотворення до певної міри залежить від характеру розподілу та фіксації в окремих органах радіонуклідів. Так, зокрема, радіонукліди, що фіксуються у кістковій тканині, як 32 Р тощо, ви- кликають більш значні зміни кістково-мозкового кровотворення, ніж радіонукліди з переважною локалізацією в ретикуло-ендотелі- альній системі, як 210 Ро, 198 А. Останні призводять до відносно більш глибоких змін у лімфопоезі. Певне значення може мати також ха- рактер випромінювання альфа- чи бета- та енергія частинок.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Які зміни виникають у системі кровотворення при променевій патології, викликаній інкорпорованими радіонуклідами» з дисципліни «Ветеринарна радіологія»
