Які особливості діагностики і профілактики променевих уражень шкіри
Діагноз ставиться на підставі клінічних ознак з урахуванням етіології та результатів радіологічного дослідження. Важливим профілактичним засобом від променевих опіків є рання ветеринарна обробка тварин від радіоактивного забруд- нення поверхні шкіри. Вона повинна передувати хірургічній об- робці ран, що передбачає очищення від некротизованих тканин та радіоактивних елементів. Чистку тварин від радіоактивних за- бруднень слід проводити у спеціальних приміщеннях або на пло- щадках з використанням захисних засобів та дотри манням техні- ки безпеки при роботі з радіоактивними речовинами. Промивні води збирають у спеціальні контейнери і витримують згідно з са- нітарними правилами роботи з радіоактивними речовинами. Оскільки при променевих опіках розвивається біль та тро- фічні розла ди, особливого значення набувають новокаїнові бло- кади. З метою стимуляції регенеративних процесів рекомендують повторні переливання крові та пересадку тканин. Місцево проме- неві опіки лікують як термічні. Первинну обробку ран та всі необхідні хірургічні процеду- ри слід проводити до появи клінічних ознак розвитку променевої патології. Хірургічну обробку здійснюють за загальними правила- ми, але при цьому необхідно, якнайповніше зняти некротизова-210 ні тканини, чужорідні тіла, зупинити кровотечу та накласти шви, щоб забезпечити заго єння рани за первинним натягом. При цьо- му слід суворо дотримуватись правил асептики й антисептики та всіх заходів загальної й особистої гігієни. Очищені з рани чужо- рідні тіла, некротизовані тканини та використаний перев’язочний матеріал збирають у спеціальні контейнери для твердих відходів, які витримують залежно від вимог основних санітарних правил роботи з радіоактивними речовинами. Особливість хірургічної обробки ураженої поверхні шкіри полягає в тому, що її необхідно починати з додаткового видален- ня радіоактивних речовин з непошкодженої шкіри навколо рани ватно-марлевим тампоном, змоченим в мильному розчині, хло- раміні, риванолі тощо. Застосовувати для цієї мети різні органіч- ні розчинники (ефір, бензин) не рекомендується, оскільки вони сприятимуть більш швидкому всмоктуванню радіонуклідів через непошкоджену шкіру. Якщо ж радіоактивність ураженої поверх- ні шкіри не перевищує допустимої концентрації згідно з НРБУ-97, то її (шкіру) зашивають, у випадку перевищення допустимої нор- ми – повторно обробляють та зашивають.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Які особливості діагностики і профілактики променевих уражень шкіри» з дисципліни «Ветеринарна радіологія»
