Які ступені важкості виділяють при хронічній променевій хворобі
Умовно виділяють 3-и ступені важкості хронічної промене- вої хвороби, етіологічним фактором якої є загальне зовнішнє або рівномірне внутрішнє опромінення: легка (І-а) ступінь променевої хвороби характеризуєть- ся слабо вираженими функціональними змінами органів та си- стем організму з наявністю нестійкої помірної лейкопенії, структу- ра критичного органу незначно змінюється. Вона характеризується функціональними порушеннями центральної нервової сисстеми та внутрішніх органів. При надходженні в організм радіонуклідів з три- валим періодом піврозпаду, які повільно виводяться з організму, симпто ми впливу на радіочутливі органи при наявності депо дея- ких радіоактивних речовин можуть зберігатись протягом тривало- го часу. Необхідно врахувати, що формування клінічного синдрому хронічної променевої хвороби відбуває ться повільно: роками, рідше – місяцями. Клінічна картина хронічної про меневої хвороби І-ї сту- пені важкості складається з вегетативно-вісцеральних, головним чи- ном, вегетативно-судинних порушень, початкових астенічних про- явів і помірних, нестійких змін клітинного складу периферичної крові. При хронічній променевій хворобі І-і ступені важкості кро- воточивість переважно не спостерігається, проте є ознаки підвище- ної проникності та ламкості капілярів. Зміни у периферичній крові спочатку бувають незначними і нестійкими. За ними треба спосте- рігати у динаміці. Відзначаються помірний лейкоцитоз та лімфоци- тоз і нестійка лейкопенія. Разом із цим можна виявити токсичну зернистість нейтрофілів та початкові дегенеративні зміни, зокрема: пікноз, фрагментоз ядра, цитоліз. Можуть з’явитись так звані гіпер- сегментовані форми нейтрофілів, помірна і нестійка тромбопенія. При дослідженні пунктату кісткового мозку виявляють такі озна- ки подразнення червоного ростка, як: ретикулоцитоз, підвищений вміст еритроцитів та білого ростка, зокрема – збільшення кількості незрілих клітин мієлоїдного ряду паростків кровотворення, а та- кож збільшення вмісту плазматичних клітин. Можливе зменшення кількості дозрілих форм мієлоїдного ряду. Після виведення тварин із сфери іонізаційного поля, початкові симптоми зникають і функ-181 ції окремих органів та систем організму відновлюються. середня (ІІ-га) ступінь хронічної променевої хвороби прояв- ляється в тому, що на фоні функціональної недостатності відзна- чаються ознаки морфологічного пошкодження найбільш радіо- чутливих тканин, зокрема гіпоплазія кісткового мозку з наявністю стійкої помірної лейко- і тромбоцитопенії. При капіляроскопії можна спостерігати картину атонії та розширення капі лярів, спо- вільнення кровотечі. Кровообіг у ниркових судинах порушується (знижується величина клубочкової фільтрації та сповільнюється нирковий кровотік). Особливо характерним є ураження кровот- ворної системи. Розвивається гіпопластичний стан. Знижується кількість лейкоцитів у периферичній крові, причому лейкопенія має стійкий характер та супроводжується абсолютною нейтро- і лімфопенією. При дослідженні пунктату кісткового мозку іноді можна виявити ознаки гіпопластичного стану. В окремих тварин з’являється хронічний токсичний гепатит, трофічні порушення шкіри та її придатків. При біохімічному дослідженні крові вияв- ляють порушення процесів білкового, вуглеводневого, холесте- ринового обмінів. В окремих випадках порушується функція ен- докринних залоз, для хронічної променевої хвороби, зумовленої нагромадженням радіоактивних речовин у кістковій тканині, ха- рактерний роз виток так званого остеоальгічного синдрому. важка (ІІІ-я) ступінь хронічної променевої хвороби харак- теризується вираженою гіпоплазією кісткового мозку, різкою лей- ко- і тромбоцитопенією, розвитком анемії, дистрофічними зміна- ми в окремих органах і тканинах, інфекційними ускладненнями. Спостерігаються важкі і майже незворотні зміни: втрата регене- ративної здатності тканин, виражена дистрофія органів і систем організму, різке пригнічення кровотворення. Значно виражена кро воточивість, зокрема шкірні петехії, носові кровотечі, крово- точивість ясен тощо. Зміни у периферичній крові стійкі й більш виражені, ніж при хронічній променевій хворобі ІІ-ї ступені важ- кості. Різко виражений гранулоцитоз. У червоній крові з’являєть- ся ретикулопенія, гіпохромія та різкий анізоцитоз. У кістковому мозку виявляють затримку дозрівання мієлоїдних елемен тів та порушення еритропоезу, який відбувається за мегалобластичним типом. Загальний стан тварини різко погіршується, розвивають- Гостра променева хворобаВетеринарна радіологія 182 ся слабкість, адина мія та стійка артеріальна гіпотензія. З’являють- ся важкі зміни з боку нер вової системи, патологічна проникність капілярів, настає глибоке пригні чення кровотворення. Розвива- ється токсична енцефалопатія. Для таких хворих характерне про- гресування процесу навіть після того, як припиниться дія іонізу- ючого випромінювання. При несприятливому перебігу хвороби глибоке пригнічення кровотворення призводить до різкого осла- блення стійкості організму. Чітко виражені трофічні зміни шкі- ри, випадіння шерсті. Можуть з’явитися дистрофічні зміни у ряді внутрішніх органів. хронічна променева хвороба ІV-ї ступені важкості, яку окремі автори виділяють як термінальний період хвороби, ха- рактеризується гіпоплазією кісткового мозку, наростанням ге- морагічного синдрому, сепсисом. Тварина вкрай виснажена. Від- значається тривалим перебігом виразково-некротичних уражень слизової оболонки порожнини рота та травного каналу. При на- ростанні симптомів ураження нервової системи, кровотворення та септичних ускладнень, настає летальний кінець. При патолого- анатомічному дослідженні вияв ляють переважно ті ж зміни, що й при гострій променевій хворобі: спустошення кісткового мозку, геморагічний діатез, дистрофічні та некротичні зміни в тканинах і органах. Проте атрофічні процеси виражені більшою мірою, ніж при гострій променевій хворобі. Разом з тим, спостерігаються де- які ознаки регенерації в кістковому мозку, селезінці та інших ор- ганах. Летальний наслідок може бути зумовлений або порушен- ням діяльності життєво важливих органів і систем, або сепсисом.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Які ступені важкості виділяють при хронічній променевій хворобі» з дисципліни «Ветеринарна радіологія»
