Які патологоанатомічні зміни виявляються при важкій та ceрeдній ступені гострої променевої хвороби
При важкій та ceрeдній ступенях гострої променевої хворо- би смерть тварини наступає, в основному, у 3-му періоді хворо- би, тобто у пік виражених клінічних ознак. За часом це відповідає 2-4-му тижню. На патрозтині виявляються геморагічний діатез – крововиливи в шкірі, підшкірній клітко вині, на слизових оболон- ках, в паренхімі легенів, нирок, печінки, селезін ки, лімфатичних вузлах, мозкових оболонках, а іноді й у речовині головно го мозку. Інтенсивність геморагій сильно змінюється, вони краще виражені при смертельному (летальному) висліді на 3-4-му тижні. У грудній порожнині нагромаджується серозний, серозно- фібринозний або геморагічний ексудат. В серці виявляються різ- ної інтенсивності крововиливи під епікардом, головним чином по ходу коронарних судин у міокарді та епікарді. В слизовій горта- ні, трахеї, бронхів під легеневою плеврою та у товщі паренхіми видно досить чітко виражені геморагії, які появляються неодно-170 часно, оскільки у тварин, що загинули, виявляються крововиливи різ ної давності. До дії радіації досить чутливими є органи шлун- ково-кишкового тракту, а тому крововиливи у слизову оболонку кишечнику найчастіше бувають численними і можуть супровод- жуватись значною кровотечею у просвіт. Ось чому часто окремі петлі кишечнику бувають заповнені згустками крові. У підслизо- вому шарі та брижейці можна виявити крововиливи, а в слизо- вій оболонці – некрози, виразки, відкладання фібрину та дифузне просякнення її кров’ю. Спостерігаються розпад клітин епітелію, особливо у тонкому відділі кишечнику, відсутність мітозів, не- кроз ворсинок поверхневого шару епітелію. Некротичні зміни та некрози виявляються, як правило у ділянці крововиливів. У змі- нених ділянках звичайно мало лейкоцитів та грануляцій і майже відсутні демаркаційні лінії. Печінка переповнена кров’ю, а під капсулою, на межі парен- хіми із стін кою жовчного міхура, видно крововиливи та вогнища некрозу паренхіми орга ну. Кількість глікогену у клітинах змен- шена, в окремих дольках нагромадження мікроорганізми. Спо- стерігається жирова дистрофія та окремі вогнища некро зу у пе- чінці. Нирки повнокровні, навколониркова клітковина, корковий та мозковий шари, слизова оболонка ниркової миски вкриті чис- ленними крововиливами, у нирковій мисці нагромаджено згустки крові. Зміни у нирках мають дистрофічний характер. Сечовий міхур заповнений сечею з домішками крові та фі- брину, а на слизовій оболонці видно крововиливи, інколи вся стінка сечового міхура просякнута кров’ю. Селезінка зменшена в об’ємі та вазі і зморщена, трабекуляр- ний рисунок різко виражений. На розрізі пульпа темно-червоно- го кольору, зіскоб бідний. Спостерігається розпад лімфоцитів, різ- ке збідніння пульпи клітинними еле ментами лімфоїдного типу та підвищений вміст гемосидерину. В паренхімі органу переважають ретикулярні та плазматичні клітини, що розташовуються навко- ло центральних артерій.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Які патологоанатомічні зміни виявляються при важкій та ceрeдній ступені гострої променевої хвороби» з дисципліни «Ветеринарна радіологія»
