Чи завжди ракові захворювання пов’язані з радіоактивним опроміненням
Думка, що всі ракові захворювання пов’язані з радіоактивним опроміненням, є хибною. Окрім радіації, причиною раку може бу- ти і “звичайне”, нерадіоактивне забруднення навколишнього сере- довища, паління, неправильне живлення (зокрема пристрасть до дуже гострої і солоної їжі) та інші чинники. До того ж радіація, як і будь-яка з цих причин, не обов’язково веде до хвороби, а тільки збільшує вірогідність захворювання, тобто є фактором ризику. Отже, ми не можемо знати, спричинить чи ні опромінення рак у даної конкретної людини. Відомо, що доза в 0,3 мКл/кг (1 Р) здатна викликати 100...150 смертельних випадків ракових захво- рювань на кожен мільйон людей, що опромінилися. Ще приблиз-Ветеринарна радіологія 158 но 230 випадків будуть несмертельними. Слід відзначити, що від ракових хвороб, не пов’язаних з опроміненням, щорічно у світі вмирає близько 2000 чоловік з кожного мільйона населення. Якщо доза опромінювання була в кілька разів вищою або нижчою за 0,3 мКл/кг (1 Р), то в стільки ж разів вищим або ниж- чим буде і число хворих. Наприклад, при дозі 0,03 мКл/кг (0,1) число смертельних випадків буде 10...15, а несмертельних – 23 на мільйон. Розвивається рак не відразу після опромінювання, а че- рез деякий час – від декількох до 25 років. Для жінок вірогідність захворювання є дещо більшою, ніж для чоловіків, що зумовлено особливостями жіночого організму. Викликані радіацією генетичні пошкодження, тобто різні від- хилення або потворність, виявляються в наступних поколіннях – у нащадків людей, що піддалися опроміненню. Причому виявля- тися вони можуть з моменту народження або пізніше, протягом всього життя, навіть у дітей, зачатих і народжених через тривалий час після опромінення. Як і ракові захворювання, генетичні по- шкодження не обов’язково зв’язані з опроміненням, а тільки з де- якою вірогідністю. Вірогідність ця становить 50... 350 випадків на кожен мільйон дітей, що народилися від батьків, які одержали до- зу 0,3 мКл/кг (1 Р). Якщо доза опромінення батьків була більшою або меншою від 0,3 мКл/кг (1 Р), то в стільки ж разів більшою або меншою буде вірогідність пошкоджень (так само, як і для ракових хвороб). Окрім радіації, генетичні пошкодження можуть мати й інші причини. Відомо, що генетичні відхилення виявлятимуться не тільки у дітей, але й у внуків, навіть у ще дальших нащадків опромінених батьків. У подальших поколіннях ці пошкодження будуть посту- пово сходити нанівець. Інакше кажучи, відбудеться очищення ге- нофонду від наслідків опромінення. У таблиці 7.1 наведені дані про важкість променевої хвороби, яка відноситься до випадків опромінення здорових дорослих лю- дей за відсутності лікування. Сучасні протирадіаційні ліки і мето- ди дозволяють виключити смертельний результат після отриман- ня дози до 0,26 Кл/кг (1000 Р).159 Таблиця 7.1 Прояви променевої хвороби при одноразовому опромінюванні залежно від одержаної дози Доза, Кл/кг (Р) Опромінення, Ступінь, Прояв хвороби органи важкість хвороби Менше 0,006 (25) Все тіло Не виявляється. 0,006-0,013 (25-50) -//- Тимчасові зміни складу крові (швидко проходять). 0,013-0,026 (50-100) -//- Відчуття втоми, нудота, іноді блювота. Помірні зміни складу крові (незабаром проходять). 0,026-0,052 (100-200) -//- Легка Зниження кількості лейкоцитів (коротка, у крові на тривалий час. тимчасова) Стан, схожий на похмілля. Часто блювота в першу добу. 0,052-0,10 (200-400) -//- Середня Різка зміна складу крові. Підшкірні крововиливи. Смертність 20%, смерть наступає через 2...6 тижнів після опромінення 0,08-0,13 (300-500) Шкіра Середня Випадання волосся, почервоніння шкіри 0,08-0,13 (300-500) Статеві -//- Неплідність на все життя органи 0,1-0,15 (400-600) Все тіло Важка Смертельний результат в 50% випадків протягом місяця після опромінення Понад 0,15 (600) -//- Дуже Смертність 100% важка Якщо опромінення відбувається не один раз, а повторюєть- ся систематично, то може виникнути хронічна променева хворо- ба, причому при менших дозах опромінювання, які вказані та- блиця 7.1. Хронічна променева хвороба виявляється у вигляді анемії та зменшення кількості лейкоцитів у крові. Що правда такі симпто- ми трапляються і при деяких інших хворобах, не пов’язаних з ра- діацією. Тому зміни крові самі по собі ще не вказують на те, що людина піддалася опроміненню. Потрібно зазначити, що якщо опроміненню піддається не все тіло, а тільки окремі, не найчутливіші до радіації органи, то пе- реносимі дози є більшими. На цьому ґрунтується один із мето- дів лікування раку, коли ракову пухлину піддають спрямованому Гостра променева хвороба160 опроміненню (що не зачіпає здорові частини організму) з метою знищення або пригнічення її росту. Медики називають це проме- невою терапією злоякісних новоутворень.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Чи завжди ракові захворювання пов’язані з радіоактивним опроміненням» з дисципліни «Ветеринарна радіологія»
