Які фактори визначають ступінь радіобіологічного ефекту на рівні цілісного організму
Нанесення радіаційної травми організму не зводиться до простого пошкодження, а представляє собою реакцію-відповідь на нього. Ступінь пошкодження пропорційна дозі опромінення, а реакція організму на заподіяний фізичний фактор – пропорцій- на відхиленню органів та систем організму від нормального фізіо- логічного стану. З цієї точки зору радіаційно стійкі організми ха- рактеризуються здатністю швидше й повніше відновлювати свою структуру та функцію, однак повного відновлення структури і функції не наступає, оскільки в організмі залишаються так зва- ні незворотні зміни, ступінь яких залежить від величини погли- нутої дози. Характер та вираженість променевого ураження залежить від сукупності багатьох факторів, зокрема: 1. Особливістю біологічної дії радіації є відсутність відповід- них рецепторів в організмі. 2. Біологічний ефект знаходиться в прямій залежності від по- глинутої дози опромінення. Ця залежність пряма – при зростанні дози посилюється й ефект біологічної дії. 3. Зміни на рівні організму пов’язані з просторовим розподі- ленням енергії та залежать від часу опромінення (потужності до- зи), оскільки процес відновлення починається зразу ж після нане- сення радіаційної травми, та здатні хоча б частково компенсувати порушення, які щойно виникли. 4. Ступінь та форма променевого ураження визначають- ся розподіленням енергії випромінювання в організмі. Зокрема, найбільший біологічний ефект обумовлює опромінення цілого організму, тобто загальне опромінення. Менші зміни спостеріга- ються при тій же дозі опромінення на окремі частини організму – локальне опромінення. Найбільші наслідки залишаються після опромінення в області живота, оскільки захоплюються внутрішні органи, а мінімальні наслідки - від опромінення кінцівок. 5. Ураження залежить від виду випромінювання. Залежно від значення лінійної передачі енергії, тобто енергії, яка переда- на зарядженій частинці на одиницю довжини її пробігу в речови-Ветеринарна радіологія 124 ні, всі іонізуючі випромінювання ділять на нещільно- (рідко-) та щільноіонізуючі. До перших відносять всі види випромінювань, незалежно від їхньої фізичної природи, які мають лінійну переда- чу енергії 10 кеВ/мкм (мікрон), а до щільноіонізуючих – ті, в яких лінійна передача енергії перевищує цю величину. Лінійна пере- дача енергії заряджених частинок зростає при зниженні їх швид- кості, а тому в кінці пробігу віддача енергії будь-якою зарядже- ною частинкою – максимальна. Цю особливість взаємодії важких ядерних частинок використовують при лікуванні пухлин, оскіль- ки вона дозволяє зосередити значну частину енергії на глиби- ні ураженої тканини при мінімальному її розсіюванні в здорових тканинах за ходом пучка. Нейтрони зараховують до щільноіонізуючих випромінювань, оскільки протони віддачі, які ними утворюються, дуже іонізують середовище. Протони виникають на великій глибині через їх ви- соку проникаючу здатність нейтронів. Отже, всі види іонізуючих випромінювань самі чи опосередковано зумовлюють збудження чи іонізацію атомів або молекул біосистеми. Проте, при опромі- ненні об’єктів різними видами іонізуючої радіації в однакових до- зах, виникають кількісно, а іноді й якісно різні біологічні ефекти, тому було введено поняття про відносну біологічну ефективність іонізуючих випромінювань. Так, наприклад, швидкі нейтрони в дозі 1 Гр (100 рад) викликають такий же біологічний ефект, як і 10 Гр або 1000 рад гамма-випромінювання. 6. Біологічний ефект залежить від видової та індивідуальної чутливості організму до іонізуючої радіації та його фізіологічного стану в момент опромінення. 7. У патогенезі променевого ураження спостерігається наяв- ність скритого періоду. Отже, здатність клітин, тканин, органів та систем організ- му проявляти мінімум патологічних змін при дії іонізуючого ви- промінювання в однакових умовах характеризує ступінь їх раді- орезистентності. Так, наприклад, в одній із лабораторій США, у воді, що омивала атомний реактор, доза якої за 8 годин складала 2,5 нКл/кг (10 млн. Р) або 100000 Гр, виявлено бактерії, які не ли- ше проживали, але й розмножувались у значній кількості.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Які фактори визначають ступінь радіобіологічного ефекту на рівні цілісного організму» з дисципліни «Ветеринарна радіологія»
