Судини поділяються на три великі групи: — артерії, якими кров рухається у напрямку від серця; — капіляри, у яких відбувається безпосередньо обмін між кров'ю та тканинами; — вени, якими кров рухається у напрямку до серця. Кров переміщується судинами з ділянки високого тиску в ділянку низького тиску. Тиск крові в артеріях називається артеріальним. Максимальний тиск під час систоли називають систолічним тиском (100-140 мм рт.ст.), а мінімальний тиск під час діастоли — діастолічним (80-160 мм рт.ст), різниця між ними називається пульсовим тиском. Коливання стінок судини під час нерівномірного переміщення крові створює пульсову хвилю. "ї досліджують прощупуванням артерій, переважно на зап'ястку у ділянці променевої артерії. Частота пульсу залежить від фізичної роботи та емоційного стану, його висота — від ударного об'єму, напруга — від артеріального тиску і стану вегетативної нервової системи. Загальний об'єм крові у судинах людини залежить від статі, а саме: у чоловіків майже 76 мл/кг маси тіла, у жінок — 65 мл/кг. У дорослої людини лише 9% усього об'єму крові знаходиться у судинах малого кола, 84% — У судинах великого кола, 7% — у порожнинах серця. Розрізняють лінійну, об'ємну та загальну швидкість кровотока судинами. Лінійна швидкість — це швидкість переміщення на відстань, вона найвища в аорті, де досягає 0,5 м/с. Об'ємна швидкість — це швидкість переміщення кількості крові через поперечний розтин судини, визначається у мл/с. Загальна швидкість — це час, за який кров проходить велике та мале коло кровообігу. В разі фізичному навантаження у судинах середнього та малого діаметра суттєво зростає об'ємна та зменшується лінійна швидкість. Стан судин залежить від нервово-гуморальної регуляції, завдяки якій організм може пристосовуватись до зміни об'єму крові та впливати на швидкість переміщення речовин до тканин. Провідну роль у зміні стану серця та судин має вегетативна нервова система, проте існують приклади, коли люди можуть свідомо впливати на їхню роботу. Ці факти наводяться щодо йогів. А крім них, відомо, що німецький фізіолог XIX століття В. Вейер міг за власним бажанням зупинити своє серце. Одного разу під час такої демонстрації він утратив свідомість.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Будова та функція судин» з дисципліни «Валеологія»
