На фінансову діяльність більшості фірм тією чи іншою мірою впливають зміни фінансових цін. Цими цінами можуть бути про-центні ставки, обмінні курси, товарні ціни і ціни акцій. Більшість відомих фірм знають, як керувати основними виробничими ризи-ками. Основні виробничі ризики пов’язані з такими сферами ви-робничої діяльності, як вибір технології виробництва, спосіб по-стачання товарів і послуг клієнтам, вибір напряму науково-дослідних робіт. Але з ціновими ризиками проблема інша — во-ни визначаються економічним середовищем, тобто подіями, що відбуваються за межами фірми. Виявлення такого ризику може призвести до краху навіть дуже ефективного виробника з мене-джментом високого рівня. Тому недостатньо керувати тільки ос-новними виробничими ризиками, необхідно звернути увагу і на керування ціновими ризиками. Ціновий ризик визначається як можливе відхилення майбутньої ціни від її очікуваного значення. Основною відмінністю між ТНК і корпораціями, що діють у межах однієї країни, є те, що ТНК най-більш підвладні несприятливому коливанню дохідності, що відбу-вається у результаті зміни курсів іноземних валют. У зв’язку зі скасуванням фіксованих валютних стандартів у 1970-х роках ХХ ст. і введенням плаваючих валютних курсів значно збільши-лись частота і розмір коливання курсів іноземних валют. Сутність фінансової стратегії ТНК полягає в управлінні гло-бальними потоками зворотних коштів, а також у захисті інвести-цій в інших країнах від ризиків. Для того щоб захистити інве-стиції від ризиків, необхідно визначити вид ризику і характер фінансового ризику, тобто обставини, в яких він може мати місце; наслідки у разі матеріалізації ризику; варіанти стратегії за-хисту від ризику. Міжнародний фінансовий менеджер у своїй роботі постійно враховує значно більшу кількість ризиків, ніж менеджер фірми, який працює на внутрішньому ринку. Він постійно аналізує ва-лютно-курсові, регіональні і політичні ризики, що пов’язані зі здійсненням зовнішньоекономічної діяльності. Валютний ризик — це різновид економічного ризику, вияв-лення його пов’язане з коливаннями валютно-фінансового сере-довища, де діють ТНК. Валютний ризик — це ймовірність втрат чи недоотримання прибутку порівняно зі значеннями, що плануються, у результаті несприятливої зміни величини валютного курсу. Статья II. Статья III. Таким чином, валютний ризик поділяється на регі-ональний і валютно-курсовий. Складовими регіонального ризику є ризик валютного контролю і політичний ризик. Ризик валютно-го контролю пов’язаний з імовірністю заборони здійснення ва-лютних переказів за кордон, тобто з уведенням валютного мора-торію. Політичний ризик характеризується нестабільністю політичного середовища у країні, тобто частотою зміни уряду. Регіональні ризики також пов’язані з повною експропріацією ак-тивів нерезидентів у даній державі. Коливання валютного курсу, які звичні в умовах Ямайської валютної системи, відбиваються на бухгалтерській звітності ТНК, на стані залишків її грошових коштів у банку, на чистому потоці грошових коштів, а в ширшому значенні — на конкурен-тоспроможності фірми. Бухгалтерський ризик (екаунтинговий) — ризик звітний, паперовий. Він виникає тому, що зміни валютного курсу негати-вно відображаються на то вартості фірми у разі трансляції (пере-рахунку) фінансової звітності за зовнішньоекономічними опера-ціями з іноземної валюти у вітчизняну. Цей ризик ще має назву трансляційний, або конверсійний, ризик чи ризик перерахунку од-нієї валюти в іншу. При трансляції фінансової звітності у зарубіжних підрозділах у валюту материнської компанії виникає небезпека зміни неспри-ятливим чином фінансових показників компанії. Фірма може отримати на своєму балансі необґрунтовано завищений прибу-ток, за який вона має заплатити додаткові податки. Якщо курс іноземної валюти відносно вітчизняної падає, то прибуток фірми буде занижений, і хоча компанія не платитиме податків, але їй важко взяти кредит, оскільки її фінансовий стан за балансом по-гіршився. Кредити надаватимуться під вищий процент з ураху-ванням ризику. Менеджер мусить пам’ятати, що існують різні методи трансляції звітності, які застосовуються ТНК. Вони різні в різних країнах. Їх застосування залежить від того, для кого на-дається бухгалтерська інформація — для акціонерів, інвесторів чи держави в особі податкових органів. Крім того, ТНК має філії чи дочірні компанії в країнах, де існують різні системи обліку, тому для зіставлення показників і зведення фінансової звітності до єдиної валюти використовують, крім прийнятних у країні норм обліку, Міжнародні стандарти обліку, що розробляються Комітетом за міжнародними бухгалтерськими стандартами. Статья IV. Валютно-економічний ризик визначається як зміна вартості фірми, що обумовлена невизначеністю зміни ва-лютного курсу. Він відбивається на реальних грошових потоках фірми. Валютно-економічний ризик підрозділяється на два різно-види: • конкурентний (операційний) ризик; • транзакційний ризик. Конкурентний ризик, або операційний валютний ризик по-тенційних збитків ТНК, пов’язаний з необхідністю здійснення платежів чи отримання коштів, деномінованих у національній ва-люті в майбутньому, тобто виражається в тому, що статті рахун-ків дебіторів та розрахунків з постачальниками і кредиторами змінюються в абсолютній величині зі зміною валютного курсу. Сутність даного ризику полягає у тому, що зміни в курсах валют можуть призвести до зміни вартості факторів виробництва, необ-хідних фірмі, а також до зміни доходів, що отримуються від ви-пуску продукції. Ступінь такого впливу зміни валютних курсів залежить від цінової еластичності попиту і пропозиції, що лежить в основі цих операцій, яка існує на ринках факторів виробництва і товарів. Тобто операційний валютний ризик потенційних збит-ків визначає ступінь впливу коливання валютних курсів на вар-тість відомих майбутніх операцій з наявними коштами, що про-водяться фірмою. Цей ризик є одним із двох показників ризиків, пов’язаних з рухом грошових коштів. Одночасно зі зміною валютних курсів відбувається і зміна відносного конкурентного становища ТНК у всіх сегментах ви-робництва і ринків, що пов’язано з виникненням транзакційного або поточного, ризику потенційних збитків. Транзакційний валютний ризик — це ймовірність збитків, які пов’язані зі змінами валютного курсу за контрактами, що вже укладені і за якими платіж має відбутися через певний проміжок часу в майбутньому. Цей ризик ще має назву поточний ризик потенційних збитків. Транзакційний ризик впливає на майбутні потоки грошової готівки; джерела комплектуючих; розміщення інвестицій; конкурентоспроможність ТНК на різних ринках. Цей ризик, на відміну від операційного валютного ризику, стосується всього обсягу інвестицій, і його необхідно вивчати (на відміну від операційного) в довгостроковій перспективі. Основна відмін-ність між операційним валютним і поточним ризиком потенцій-них збитків полягає в тому, що поточний ризик визначається ре-зультатом зміни валютних курсів, що здійснює вплив на рух грошової готівки. Ці зміни можуть відбуватися внаслідок коригу-вань попиту і пропозиції, що лежать в основі цих потоків. Тобто поточні ризики потенційних збитків виникають при будь-якому міжнародному русі грошової готівки, включаючи потоки продук-ції, факторів виробництва і компонентів, при необхідності здійс-нення компанією переказів грошових коштів, а також при фінан-суванні. Керівництво ТНК може змінити поточний ризик потенційних збитків за допомогою зміни у поточній ситуації компанії, тобто через зміни у виборі продукції, ринків, джерел отримання факто-рів виробництва, а також джерел отримання фінансових коштів на основі довгострокового планування. З метою мінімізації транзакційного ризику ТНК вживають таких заходів: • здійснюють інвестиції в країни, у яких вартість потоків го-тівкових коштів, розрахована в доларах, може бути збережена; наприклад, ті країни, валюти яких демонструють стійку тенден-цію до підвищення вартості порівняно з основною валютою ма-теринської компанії. Це так звані країни з «твердою» валютою; • знаходять джерела отримання комплектуючих у країнах, у яких очікувана вартість твердої валюти залишається низькою; • поширюють операції на ринках тих країн, де розраховані в доларах суми прибутків від продажу і переказ дивідендів будуть легко захищені; • фінансують потреби компанії, які допомагають обмежити валютні ризики потенційних збитків і можливості збитків від компанії.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Валютні ризики потенційних збитків ТНК. Види валютних ризиків: трансляційний, транзакційний, операційний» з дисципліни «Міжнародні фінанси»
