Сьогодні виникає нова організаційна форма ТНБ — Інтернет-підрозділи. Так, наприклад, тільки на початку 2000 р. більше де-сяти величезних європейських банків, серед яких Bank of Scotland, Deutsche Bank, Hypo Vereinsbank та ін. об’явили про створення Інтернет-підрозділів. Шотландський банк Bank of Scotland здійснює операції з надання житлових кредитів засобом ме-режі Інтернет у таких європейських державах, як Голландія, Ір-ландія. Банк планує розпочати цю діяльність ще у трьох європейських державах. Це свідчить про завойовування банком, який належить одній із розвинених європейських країн, фінансо-вого ринку інших розвинених країн регіону через Інтернет. Євро-пейські банки прискореними темпами освоюють Інтернет, щоб наздогнати лідерів і захопити максимально можливу частку рин-ку. Це пов’язано з тим, що у фінансових послуг, які надаються через комп’ютерну мережу, великі перспективи, а розвиток елек-тронної комерції може привести до значних змін у галузі роздрі-бної банківської діяльності. У новому напрямі банківських по-слуг кожний учасник сьогодні намагається знайти якомога швидше партнера. Так, німецький банк Deutsche Bank оголосив про створення альянсу у сфері електронної банківської діяльності з іспанським ощадним банком La Caixa. Сьогодні Іспанія та краї-ни Скандинавського регіону починають виходити в лідери євро-пейського електронного банківського ринку. Однак поширення діяльності електронних банків має супереч-ливі показники. У 1999—2000 рр. електронний банківський біз-нес переживав справжній бум. Інтернет-банкам прогнозувалося велике майбутнє, і вони відкривалися практично всіма фінансо-вими інституціями, які вважають себе носіями передових техно-логій. Але результати їхньої діяльності не виправдовують тих сподівань, які на них покладалися. Крім відносної зручності та швидкого проведення операцій, клієнти потребують від банків персонального обслуговування і бачать Інтернет-послуги лише у ролі додатка до традиційних. Тому впровадження онлайнових операцій не принесе скорочення витрат, а стане лише додатковим об’єктом, що потребуватиме значних витрат. Сьогодні існує дві економічні моделі Інтернет-банків — само-стійна та інтегрована. Перша передбачає створення незалежного банку з власною торговельною маркою і конкурентоспроможни-ми продуктами. У зв’язку з низькою собівартістю обслуговуван-ня такий банк подобається клієнтам і має переваги перед конку-рентами за рахунок забезпечення вищих ставок за депозитами і нижчих комісійних. Друга модель передбачає лише створення нового підрозділу існуючого банку, діяльність якого спрямована на те, щоб клієнти банку, котрі мають вихід в Інтернет, мали можливість обслуговуватися, не виходячи з дому. Як свідчить аналіз онлайнових послуг банками країн — учас-ниць ЄС, перша модель є збитковою і від неї відмовилося багато банків. Серед них ірландська компанія Enba, британський іпотечний банк Alliance&Leicester. Друга модель дає змогу інтегрувати онлайнові операції з традиційною діяльністю банків і тому має перспективу розвитку. Майбутній розвиток інформаційних тех-нологій за допомогою Інтернет відкриє нові можливості насам-перед для тих, хто має вагому репутацію у банківському секторі.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Інтернет-підрозділи транснаціональних банків» з дисципліни «Міжнародні фінанси»
