Майже за 50 років свого існування євроринок створив фінан-сові інструменти, що сприяють не тільки ефективному розміщен-ню та мобілізації фінансових ресурсів, а й дозволяють управляти ризиками та здійснювати спекулятивні операції. В операціях хеджування, як і в спекулятивних операціях, за-звичай використовуються різні модифікації трьох різновидів строкових операцій: 1) класичні строкові контракти (форварди та ф’ючерси); 2) строкові угоди з правом відмови від їх виконання (опціони); 3) строкові контракти, що ускладнені зустрічними обмінними операціями у комбінації з негайною поставкою (валютні та бор-гові свопи). Дериватив (derivative instrument) — це інструмент (контракт), вартість якого базується на зміні ціни фінансового інструменту, що лежить в його основі (актив, індекс тощо). Таким чином, один інструмент є похідним від іншого. Строкові угоди — це операції купівлі-продажу валютних та фінансових ресурсів, в рамках яких платіж (поставка визначеної суми у конкретних грошових одиницях) здійснюється в обов’язковому порядку через установлений проміжок часу (зазвичай від одного тижня до півроку). Строкові угоди дозволяють їх учасни-кам фіксувати до терміну виконання угоди курс іноземної валю-ти, що склався на дату підписання останньої. Ф’ючерсний контракт (futures contract) — це зобов’язання купити або продати визначену кількість фінансових інструментів або товару за узгодженою сторонами угоди ціною на строковій біржі. Основними міжнародними центрами здійснення таких опера-цій служать такі фондові біржі: • Чиказька — CME (Chicago Mercantile Exchange); • Нью-Йоркська — NIMEX (New-York Mercantile Exchange); • Лондонська — LIFFE (London International Financial Futures Exchange); • Паризька — MATIF (Marche a terme international de Paris). Для здійснення таких угод вимагається внесення гарантійного депозиту, розмір якого становить близько 6 % суми контракту. Після здійснення операції депозит повертається оператору. На євроринку біржі відіграють другорядну роль. У класичних строкових угодах провідне місце належить банкам, тобто позабі-ржовому ринку (Over the Counter Market, OTC). Їх частка у зага-льному обсязі подібних операцій становить 95 %. На відміну від бірж, кредитні інституції укладають з клієнтами індивідуальні контракти, що іменуються форвардними. Форвардний контракт (forward contract) — це угода купівлі-продажу товару, іноземної валюти або фінансового інструменту з поставкою та розрахунком у майбутньому. Форвардний контракт укладається на гнучких умовах. Тут може бути встановлено будь-які терміни та суми операцій і не потребується внесення гаранто-ваного депозиту. Форвардні контракти дозволяють страхувати не тільки валют-ні, а й кредитні ризики. Найбільш поширеними видом контракту, що дозволяє управляти кредитними ризиками, є угода про майбутню відсоткову ставку (Forward Rate Agreement, FRA). Вона здат-на захистити від несприятливого руху номінальних (ринкових) відсоткових ставок. Класичні строкові угоди з погляду управління валютними ри-зиками не є достатньо ефективними. Вони не дозволяють реалі-зувати вигоду у випадку сприятливого руху курсу валют. Проте страхувальник має змогу захистити себе відразу від обох видів валютного ризику, звернувшись до опціону. Опціон (option) — це різновид строкової угоди, котра надає його власнику право (не зобов’язує, як форвард чи ф’ючерс) ку-пити (Call Option) або продати (Put Option) товар, валюту чи фі-нансовий інструмент протягом певного терміну часу за обумов-леною ціною в обмін на сплату визначеної суми (маржі, премії). Опціон не є обов’язковим для виконання. Більшість опціонів використовується для хеджування і спеку-ляції та рідко виконуються. Опціон ще називають умовною стро-ковою угодою або угодою з премією. Зазначимо, що так званий американський опціон дозволяє його власникові здійснити відповідну операцію в будь-який день про-тягом терміну дії опціону. За умовами європейського опціону здійснення операції є можливим тільки в установлену в контракті дату — дату закінчення терміну дії угоди (Expiry Date). Розрізняють також звичайні опціони (Traditional Options), що призначені тільки для одноразової реалізації, та опціони, що обе-ртаються (Traded Options), які можна продавати та купувати в разі потреби. Існує також багато видів опціонів, що створені для мобілізації фінансових ресурсів на євроринку в найрізноманітніших ситуаці-ях, зокрема: форвардний опціон (Forward Option), відсотковий опціон (Option Plain Vanilla), опціон погашення (Repayment Option) тощо. Досить широкі можливості для управління валютними та від-сотковими ризиками відкривають страхувальнику багаторівневі строкові угоди, що поєднують негайні поставки валюти. Це опе-рації своп (Swap), що являють собою повний або частковий обмін заборгованістю. Розрізняють два види подібних операцій: 1) валютні свопи (у тому числі золото); 2) боргові (купонні) свопи. Валютний своп (Currency Swap) являє собою один із двох ва-ріантів багаторівневих угод, що поєднують різноспрямовані об-міни валют із негайною (спот) та терміновою (форвард) поставкою. Перший варіант — касовий спот (репорт), що починається з не-гайного (готівкового) продажу іноземної валюти та купівлі її на термін і закінчується контругодою на той самий часовий період. Другий варіант — депорт, який починається з купівлі інозем-ної валюти на умовах спот та продажу її на термін у поєднанні з відповідною контругодою. Валютні свопи являють собою обмін заборгованістю в еквіва-лентних сумах, що виражені у двох різних грошових одиницях та діють за принципом паралельних позик. Боргові свопи дозволяють їх учасникам обмінювати валюти як основної суми боргу (валютного наповнення заборгованості), так і доходів від позики у вигляді відсотків. Це своп валютного ви-разу боргу (Currency Rate Swap). Інша форма обміну борговими зобов’язаннями називається процентні свопи (Interest Rate Swaps). У цьому випадку сторони обмінюються характеристиками ставок за їх борговими зо-бов’язаннями, тобто засобами нарахування доходів за кредитами. Існують також комбіновані валютно-процентні свопи Combined Interest Rate Currency Swaps), що дозволяють обміню-ватись як валютним наповненням кредитів, так і характеристика-ми ставок одночасно.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Ринок деривативів» з дисципліни «Міжнародні фінанси»
