Як ми вже зазначали раніше, до групи ринків, що формуються (emerging markets), належать майже 80 держав світу. Саме з цією групою країн пов’язані найбільш суттєві зміни на світовому фондовому ринку в 1980—1990-ті роки. Майже за шість—сім років фондові ринки деяких держав, що розвиваються, Латинської Америки та Азії досягли рівня розвит-ку фондових ринків деяких країн Європи. Країни з ринками, що формуються, становлять дуже неодно-рідну групу: 1) ринки деяких країн цієї групи (Бразилія, Китай, Корея, Ме-ксика, Малайзія, Тайвань) за масштабами перевищують ринки розвинених країн, водночас у групу входять країни з ринком не-великого розміру (Угорщина, Чехія, а тим більше Маврикій та Кіпр); 2) у групі є ринки як з високим (Греція, Польща), так і з низь-ким (Нігерія, Пакистан) ступенями прозорості; 3) деякі ринки функціонують протягом більш ніж 100 років (Індія, ринки країн Латинської Америки), інші — трохи більше 10 років (країни Східної та Центральної Європи, країни СНД). Єдине, що зближує країни групи ринків, що формуються, — високе значення волатильності фондових ринків та їх залежність від зовнішніх фінансових ресурсів. Чим більш зрілими є ринки, що формуються, тим вони стійкіші і тим менший рівень ринково-го ризику вони відчувають у довгостроковій перспективі. Відпо-відно, меншим є і спад на таких ринках у період значних скоро-чень попиту міжнародних інвесторів на цінні папери, що на них обертаються. У 90-ті роки ХХ ст. відбувалося значне зростання ринків акцій у країнах, фондові ринки яких пребувають на стадії формування. Капіталізація їх ринків у період з 1990 до 1998 р. зросла більш ніж утричі. Відбулося зростання ринків акцій країн Азії, Латин-ської Америки, Африки, країн СНД, Центральної та Східної Єв-ропи. Збільшенню кількості зареєстрованих на біржі компаній у 1990-ті роки сприяв процес приватизації державних підприємств та рішення приватних компаній про випуск акцій для відкритого продажу. У результаті цього частка ринків, що формуються, в ка-піталізації світового фондового ринку зросла з 7 % у 1990 р. до 11 % у 1996 р. Згодом фінансові кризи зменшили у 1998 р. частку капіталізації до 7 %, проте вже з 1999 р. цей показник знов почав зростати (1999 р. — 9 %). Процес зростання ринків деяких країн Південно-Східної Азії розпочався ще у 80-ті роки ХХ ст. і продовжувався аж до 1997 р. Найбільш помітно зросли у 1990-ті роки ринки акцій країн Латин-ської Америки. Так, розмір капіталізації основних ринків цієї групи країн за період з 1990 р. до 1997 р. збільшився у 8 разів (табл. 1). Таблиця 1 РИНКИ АКЦІЙ ОКРЕМИХ КРАЇН ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ Країна Капіталізація ринку, млн дол. Обсяг торгівлі акціями, млн дол. Кількість національ-них лістингових компаній 1990 1997 2001 1990 1997 2001 1990 1997 2001 Аргентина 3268 59252 33384 852 25702 7532 179 136 116 Бразилія 16354 255478 186238 5598 203260 64606 581 545 426 Мексика 32725 156695 126258 12212 52646 69661 199 198 167 Перу 812 17586 9790 99 4033 935 294 248 204 Чилі 13645 72046 56310 783 7445 4282 215 295 249 Разом: 66804 561057 411980 19544 293086 147016 1468 1422 1162 Джерела: Emerging Stock Markets Factbook, IFC, Washington 1998, 1999; база даних World Federation of Exchanges (www.fibv.com). Зростання окремих ринків країн Африки було досить суттє-вим, однак для більшості країн цього регіону (окрім північноаф-риканських країн та Південної Африки) він почався з надто низь-кого вихідного рівня. Зростання ринків, що формуються, в Центральній та Східній Європі у 1990-х роках виявилося достат-ньо динамічним, хоча і з перепадами (табл. 2). Таблиця 2 РИНКИ АКЦІЙ ОКРЕМИХ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ Країна Капіталізація ринку, млн дол. Обсяг торгівлі акціями, млн дол. Кількість національ-них лістингових компаній 1995 1997 2000 1995 1997 2000 1995 1997 2000 Польща 4564 12135 31279 2770 7977 19305 65 143 225 Словаччина 1235 1826 436 832 2165 535 18 872 845 Словенія 311 1613 3100 345 352 925 17 26 149 Угорщина 2399 14975 11908 355 7684 12100 42 49 58 Чехія 15664 12786 9746 3630 7055 6898 1635 276 57 Разом: 24173 43335 56469 7932 25233 39763 1777 1366 1334 Джерела: Emerging Stock Markets Factbook, IFC, Washington 1998, 1999; база даних World Federation of Exchanges (www.fibv.com.). На багатьох ринках, що формуються, рідко здійснюються опе-рації з цінними паперами лістингових компаній. Більше того, у зв’язку з високою часткою внутрішніх акціонерів, що не торгу-ють своїми акціями, в обіг здебільшого потрапляє менша поло-вина акцій. Прикладами того є великі пакети акцій засновників конгломератів та державні пакети акцій частково приватизованих компаній. Тенденція екстремальної концентрації власності спостеріга-ється зокрема, в Угорщині, Польщі та Чехії. Схожі тенденції з концентрації власності на акціонерні капітали, що перешкоджа-ють формуванню масового та ліквідного ринку акцій, характерні також для країн СНД. У цих країнах у 1995—1997 рр. зафіксова-но підвищення частки менеджерів як власників із правом контро-лю та зниження частки персоналу в акціонерній власності на під-приємствах. Роль великих корпоративних інвесторів (особливо іноземних) на підприємствах нині зростає. Незважаючи на підвищення рівня капіталізації та кількості національних лістингових компаній, левова частка ринку, як пра-вило, припадає на незначну кількість компаній. Так, на азіатських ринках, де ступінь концентрації є найменшим, на 10 найбільших компаній у 1997 р. припадало в середньому 40 % загальної капі-талізації ринку. У країнах Латинської Америки частка 10 найбі-льших компаній у капіталізації ринку в той самий період стано-вила близько 50 %. Зростання капіталізації ринку в країнах Аф-рики також пов’язане з підвищенням вартості акцій обмеженого кола провідних компаній. Подібний показник у країнах Центра-льної та Східної Європи, а також у країнах СНД свідчить про різ-ну політику цих країн у сфері приватизації. Сьогодні конкуренція національних ринків цінних паперів щодо залучення інвестицій є дуже жорсткою. У групі фондових ринків, що формуються, у довгостроковому періоді (1987—2000 рр.) можна виділити: • ринки, що втрачають власну ринкову нішу (частку в сукуп-ному обсязі інвестиційних ресурсів, що залучаються) відносно інших ринків (Тайвань, Південна Корея, а в останні роки і Ма-лайзія); • ринки, що поступово збільшують ринкову нішу (Бразилія, Індія); • ринки, котрі швидко збільшують свою ринкову нішу (Індо-незія, Китай, Туреччина, Мексика). Загальновизнаним є те, що група ринків, що формуються, ха-рактеризується більш високим значенням волатильності та рин-кового ризику, ніж розвинені ринки. У зв’язку з цим важливою є психологічна готовність ринку до екстремальної волатильності та до управління ринковим ризиком, а не тільки до постійного та неминучого зростання в момент, коли почнеться приплив довго-строкових іноземних інвестицій через фондовий ринок. Для оцінювання ринкового ризику має значення регіональне групування ринків. Рівень взаємного впливу ринків усередині ре-гіонів дуже великий. Так, наприкінці 1990-х років із регіонально-го підходу іноземних інвесторів, ринки, що формуються, країн Латинської Америки, Центральної та Східної Європи були більш зрілими, ніж ринки Південно-Східної Азії та країн СНД. Вплив спекулятивних потоків капіталу на більш зрілі ринки з числа тих, що формуються, виявився меншим, а рівень волатильності де-яких ринків країн Латинської Америки, Центральної та Східної Європи був у 2—4 рази меншим, ніж у країнах СНД та Азії. У кризові 1997—1998 рр. ринки, що за ступенем розвитку на-ближаються до індустріальних країн (Греція, Польща, Туреччина, Угорщина, Чехія), зазнали менш значного падіння фондового ри-нку, ніж країни Азії, Латинської Америки та країни СНД. Серед ринків, що формуються, в 1995—2000 рр. утворилася група країн, які характеризуються високим значенням ринкового ризику (Індонезія, Таїланд, Малайзія, певною мірою країни СНД, Туреччина, Філіппіни). Таїланд та Індонезія мають найбільшу волатильність ринку акцій (оцінювання проведено за коефіцієн-том варіації значень фондових індексів). Коефіцієнт варіації, роз-рахований на підставі місячних значень фондових індексів країн за 1995—2000 рр., склав 84,08 % для Таїланду та 75,34 % для Ін-донезії. Найменші значення коефіцієнта варіації серед ринків, що формуються, за той самий період зафіксовано в Аргентині (13,99 %), Польщі (14,73 та Чехії (14,93 %). Для порівняння: найменше значення коефіцієнта варіації серед розвинених ринків зафіксовано в Австралії (6,46 %). Розмір ринкового ризику нарівні з обсягом інвестицій, що за-лучаються через фондовий ринок, має стати ключовим парамет-ром, котрий свідчитиме про успіхи або невдачі ринків, що фор-муються.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Ринки акцій країн, що формуються, та їх типи» з дисципліни «Міжнародні фінанси»
та Чехії (14,93 %). Для порівняння: найменше значення коефіцієнта варіації серед розвинених ринків зафіксовано в Австралії (6,46 %). 