Аналізуючи оборонну доктрину РП з 1990 р.286, потрібно пам’ятати, що вона з’явилася в ті часи, коли на практиці зберігалася соціалістична система відносин, а Радянський Союз все ще мав головне значення у світі. З теперішнього погляду, цей документ не є революційного характеру, хоча з тогочасного можна було побачити в ньому такі ознаки. Його основними характеристиками є апелю- вання до польських національних і державних інтересів, деідео- логізація міждержавних відносин, визнання авторитету міжнародних організацій та позбавлення синдрому вічного ворога (НАТО), висловлення занепокоєння перед втягуванням Польщі (в межах Організації Варшавського Договору – ОВД) у конфлікт незалежно від її волі. Також у цьому документі дано актуальну оцінку політично- військової ситуації, що склалася навколо Польщі, виокремлено можливі загрози. Особливо небезпечними визнано можливість вибуху конфлікту між двома організаціями (НАТО та ОВД), з ймовірним обмеженим чи необмеженим використанням ядерної зброї. Обґрунтовувалася можливість розв’язання усіх спорів мирно за допомогою використання для цього існуючих міжнародних організацій, як у глобальному масштабі (ООН), так і на регіональ- ному рівні (НБСЄ). У цій стратегії домінував традиційний підхід до питання безпеки, згідно з яким найважливішою є територія, доступ до котрої бережуть непорушні кордони – загрози, отже, походять ззовні. Документ як результат польських опрацювань і розмірко- вувань, давав міжнародній спільноті сигнал про прагнення Польщі до суверенності також у питаннях національної безпеки. Як зазначає С. Кожєй, стратегічна концепція викладена в оборонній доктрині 1990 р., була поєднанням “старого” з “новим”,
286 Рішення № 1/90 Комітету Оборони Країни (KOK – Komitet Obrony Kraju) від 21 лютого 1990 року. Doktryna obronna Rzeczypospolitej Polskiej // Rzeczpospolita. – № 48 z 26.02.1990 r.; Koziej S. Współczesne problemy bez- pieczeństwa międzynarodowego i narodowego. – Warszawa: PWSBiA, 2003. – S. 221–226. 123
це була типова концепція перехідного періоду чи, навіть, коротко- тривалого перехідного моменту287. Оцінки та роздуми з періоду ОВД, що минав, вона поєднувала з ідеями нової ери. Потрібно визнати, що недоліком цього кількасторінкового документа був доволі високий рівень узагальнення, а також те, що документ не зумів передбачити майбутніх трансформацій у Центрально-Східній Європі. Отже, оборонна доктрина 1990 р. була типовою концепцією перехідного періоду: неактуальна на момент її прийняття, надто несмілива в спогляданні у майбутнє. Але вона продемонструвала пошук нових підходів і була сигналом про дистанціонування від ОВД. Майже одночасно з ухваленням цього документа розпочалася робота над новою стратегічною концепцією, якої вимагали нові умови повної оборонної самостійності.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Оборонна доктрина 1990 року» з дисципліни «Теорія і практика сучасної європейської політики безпеки: приклад Польщі»
