Другим базовим поняттям безпеки в науці про міжнародні відносини є поняття “міжнародна безпека”. Нерідко це поняття застосовують під час аналізу безпеки окремих держав, але значно частіше вживається для наукового аналізу безпеки їх сукупності. Подвійне застосовування цього терміна зумовлене тісним зв’язком між безпекою окремих держав і груп суб’єктів міжнародних відно- син (міжнародних організацій, союзів, великих корпорацій тощо). Цей зв’язок є результатом участі держави в міжнародній системі. Поняття “міжнародна безпека” науковці визначають по-різному, а відсутність єдиного підходу ускладнює предмет дослідження. У традиційних визначеннях відзначено міжнародний контекст безпеки окремих держав і силові методи її забезпечення. У Diction- naire Diplomatique, який видає Міжнародна дипломатична академія в Парижі, читаємо: “Ідея міжнародної безпеки виражає притаманне кожному народу, кожній державі прагнення бути застрахованим на випадок агресії і базується на володінні державою гарантіями того, що вона не буде атакована, а у разі нападу, що отримає негайну та ефективну допомогу зі сторони інших держав”64. За такого тракту- вання поняття міжнародної безпеки належить до суб’єктивних потреб та інтересів держави, і власне його можна було б прийняти за форму визначення національної безпеки, оскільки суть міжнародної безпеки тут зведена до політично-військових гарантій для держави. Ширші визначення запропоновані в українських і польських словниках. Політологічний енциклопедичний словник визначає міжнародну безпеку як “стан міжнародних відносин, який виключає порушення миру та створення реальної загрози розвитку людства, за якого народи можуть суверенно, без втручання і тиску ззовні, визначити шляхи і форми свого суспільно-політичного розвитку; діяльність держав та міжнародних інститутів щодо підтримання такого стану, універсальна система механізмів, заходів і гарантій.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Міжнародна безпека та система міжнародної безпеки» з дисципліни «Теорія і практика сучасної європейської політики безпеки: приклад Польщі»