Згідно з договорами 1957 p., відповідальність за політику в сфері охорони навколишнього середовища не належала до компетенції Співтовариства. Держави-члени провадили свою власну політику. Однак питання екології визначали кордони правового регулювання створення загального ринку, як, наприклад, у ст. З 6 Договору, яка дозволяє державам-членам запроваджувати обмеження на імпорт, експорт, транзит у товарному обороті з міркувань екологічної безпеки. Проблем навколишнього середовища торкалося і вторинне право Спільноти, особливо в документах, спрямованих на реалізацію сільськогосподарської та енергетичної політики ЄЕС. Глобальні екологічні проблеми не можуть бути ефективно вирішені на національному рівні. Крім того, екологічні заходи і стандарти на продукти, запроваджені в односторонньому порядку, стали перешкодою для торгівлі між державами-членами, що суперечило комунітарному принципу вільної торгівлі.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Перший етап (1957-1972)» з дисципліни «Європейський Союз: політика, економіка, право»
