Чинники, які впливають на побудову внутрішньо-господарського обліку, затрат та доходів
Господарство, яке адміністративно самостійне, здійснює ви-значні процеси, займається підприємницькою діяльністю, має право юридичної особи, має провадити бухгалтерський фінансовий облік, складати фінансову звітність, а також подавати її у передбачені законом органи. Отже, побудова фінансового обліку є передумовою та першим чинником побудови бухгалтерського внут-рішньогосподарського обліку. Бухгалтерський фінансовий облік затрат здійснюють за трьома напрямами: 1) за елементами; 2) за місцями виникнення та центрами відповідальності (суб’єктами); 3) за об’єктами фінансо-вої калькуляції. Облік затрат за елементами здійснюють з метою обчислен-ня всієї суми затрат підприємства, що складається із затрат рі-зних видів. Облік затрат за місцями виникнення та центрами відповідаль-ності відображає затрати за окремими дільницями підприємства та особами, що за них відповідають. Тут також відображають розподіл вартості послуг, що їх допоміжні виробництва надають основному. За центрами відповідальності здійснюють аналітичне порівняння виявлених у обліку затрат з доходами відповідних діль-ниць. Облік затрат за об’єктами фінансової калькуляції здійсню-ють, щоб обчислити собівартість продукції, а за наявності ві-домостей про ціну продажу — дохід від реалізації одиниці готової продукції. Названі три напрямки обліку затрат тісно пов’язані між собою, доповнюючи один одного і створюючи одне ціле. Вза-ємозв’язки трьох складових обліку затрат було показано на рис. Б.4.1. Бухгалтерський фінансовий облік затрат завершується обчис-ленням фактичної собівартості готової продукції за видами, тобто за об’єктами фінансової калькуляції. Нагадаємо основні чинники побудови фінансового обліку за-трат. Вид підприємницької діяльності — виробнича, комерційна, гро-шово-кредитна — це перший чинник побудови бухгалтерського фі-нансового обліку затрат і доходів. Другим чинником побудови бухгалтерського фінансового обліку затрат і доходів є галузь та підгалузь виду діяльності. Кожна галузь діяльності має бути відокремлена у бухгалтерському обліку, за ним визначається фінансовий результат. Третім чинником побудови бухгалтерського обліку є вид продук-ції: виріб, надана послуга, виконана робота. У бухгалтерському фі-нансовому обліку затрати та доходи обліковують окремо за кожним видом продукції. Наведені чинники визначають побудову бухгалтерського фінан-сового обліку, тобто систему рахунків Головної книги, методику ве-дення їх та складання бухгалтерського балансу та фінансового зві-ту і водночас є вихідними для побудови бухгалтерського внутрішньогосподарського обліку. Дані обліку затрат за об’єктами калькуляції не просто пра-влять для перевірки компенсації затрат доходами від прода- жу (реалізації). Калькуляцію фактичної собівартості продук- ції складають з метою порівняння затрат на виробництво та реалізацію з ціною продажу одиниці виробу. Якщо доходи не від-шкодовують затрат на виробництво, виникають сумніви відносно доцільності виробництва та самого існування під- приємства. Щоб аналізувати собівартість, не достатньо знати загальну суму затрат. Крім цього показника необхідно мати в розпорядженні дані за кожною статтею затрат по кожному листку затрат. Ці дані можна одержати в різний спосіб, який залежить від технології та організації виробництва на підприємстві. Але кожний вид діяльності, кожна галузь або підгалузь виду дія-льності та не востаннє — вид продукції характеризуються різними ознаками побудови технології та організації. Наприклад, виробництво може бути добувне або переробне, відповідна технологія може бути механічною або органічною, пе-рервною або безперервною; за складністю технологія може бути однопередільною або багатопередільною (попередільною). Організаційна побудова діяльності може характеризуватися структурою — цеховою або безцеховою; тип виробництва може бу-ти індивідуальний, серійний або масовий. Форма спеціалізації також має вплив на побудову. Слід назвати також і такі чинники: методи оцінки об’єктів обліку, організація внутрішньогосподарських відносин, методи формування фактичної виробничої собівартості проду-кції. У різних галузях облік затрат за місцями їх виникнення здійс-нюється по-різному. Він змінюється на підприємствах за-лежно від їх технології та організаційної структури. Побудова обліку за-трат згідно з технологією та організаційною структурою підприєм-ства дає змогу пов’язати діяльність та відповідальність конкрет-них осіб (майстер, бригадир, робітник) із затратами підприємства. У різних галузях застосовують різну номенклатуру статей затрат, оскільки ця номенклатура також визначає методи облі-ку та калькулювання собівартості. Цей вплив визначається за такими характеристиками: 1) обсягом — визначається однопе-редільним і попередільним методом; 2) процесами — напів- фабрикатний, безнапівфабрикатний метод; 3) кількістю об’єктів — однопродуктивний (за виробами) та багатопродуктивний (за групою виробів); 4) способом розподілу непрямих затрат — однокоефіцієнтний (для всіх непрямих затрат використовується один коефіцієнт) та багатокоефіцієнтний; 5) часом складання розрізняють попередні апріорні (за нормою, планом) та апосте-ріорні (звітні); 6) повнотою — повні (що містять у собі всі ви-трати) та часткові (що охоплюють лише прямі змінні затрати). Із названих чинників на більшості підприємств, як правило, ді-ють лише кілька, тому при побудові обліку на кожному підприємст-ві слід з’ясувати, які саме з них тут існують. Отже, на побудову процесу обліку витрат та калькулювання (обчислення) фактичної собівартості продукції в системі внут-рішньогосподарського обліку впливають технологія та організація конкретного виробництва; склад і структура окремих калькуля-ційних статей затрат; можливість їх аналітичного розкладання.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Чинники, які впливають на побудову внутрішньо-господарського обліку, затрат та доходів» з дисципліни «Бухгалтерський облік»
