. Загальна структурна і поетапна побудова обліку затрат процесу виробництва
Бухгалтерський облік затрат виробництва та калькулювання фінансо-вої собівартості продукції треба будувати на кібернетичній основі (вхід — процес — вихід). Цей підхід відповідає загальному підходу рис. Б.4.1 та трьом аспектам на рис. Б.4.5. Загальну схему бухгалтерського обліку процесу виробництва будь-якого господарства можна побудувати за такими ознаками: вхід — це запуск у виробничий процес різних речовин та сил природи (праці, засобів та предметів праці) та їх використання; процес — перетворення запущених у процес виробництва ресурсів на новий продукт праці — готовий продукт, тобто трансформація ресурсів у новий продукт праці; вихід — одержання нового продукту праці. Усі три аспекти кібернетичного підходу потребують вимірювання за-трат на всіх трьох етапах як у натуральному (речових та трудових), так і вартісному (тобто грошовому) вираженні. Аспектні характеристики процесу виробництва та кібернетичний підхід дозволяють перейти до розгляду подальшої структуризації об-лікового процесу, яка має поетапну характеристику. Усі ресурси, які використовують у процесі виробництва, тобто усі ре-човини та сили природи, в кінцевому результаті мають відбитися у со-бівартості продукції. Винятком є лише ті моменти, які відображаються у результатах. Процедура обліку формування собівартості продукції має відображати ті процеси, які характерні для технології та організації виробництва кон-кретного підприємства. Сьогодні існує понад 300 видів різних промислових підприємств та понад 1200 технологічних видів виготовлення продукції. Ідеться лише про основні види, оскільки модифікацій виробничих процесів мільйони. Незважаючи на різноманітність видів виробничих процесів і техно-логічних схем виготовлення продукції, обліковий процес затрат на вироб-ництво та калькулювання собівартості продукції у промисловості можна подати як поетапний процес, що складається з таких шести етапів: 1. Облік формування елементів затрат за центрами первинного вико-ристання ресурсів виробництва (речовин та сил природи) — за ознаками прямі або непрямі затрати. 2. Облік розподілу та перерозподілу елементів затрат за напрямами — відповідно до особливостей технології та організації виробництва. 3. Зведення (зведений облік) затрат за проміжними та кінцевими цен-трами затрат для формування собівартості продукції. 4. Облік сукупної собівартості продукції, що її випустило відповідне господарство (підприємство або інший виробник). 5. Облік собівартості окремих видів продукції. 6. Облік собівартості одиниць вимірювання окремих видів продукції. Кожний з етапів складається з кількох підетапів та багатьох операцій. Перший етап — облік формування елементів затрат за окремими структурними підрозділами — бригадами, цехами, технологічними пере-ділами, фазами — розподіляє затрати на п’ять самостійних ділянок, тобто кожного елемента затрат по кожному центру затрат. Облік розподілу та перерозподілу елементів затрат складається з таких підетапів: підсумовування та розподіл затрат на придбання матеріалів; облік частки затрат на майбутнє згідно з чинним законодавством; облік затрат та резервів згідно з чинним законодавством; підсумовування та розподіл затрат допоміжних виробництв на відповідні центри затрат — за споживачами їх продукції, послуг, робіт; підсумовування та розподіл затрат на підготовку виробництва; підсумовування та розподіл затрат на управління виробництвом, зок-рема за рівнями управління (бригадою, дільницею, цехом, переділом, ви-робництвом, підприємством, господарством), включаючи затрати на утри-мання машин і устаткування. Складною та різноманітною є робота на третьому етапі, де виконується зведення елементів затрат за різними ознаками (та в різних розрізах), що виконують у внутрішньогосподарському обліку: місцями первинного використання ресурсів (бригада, дільниця, цех, переділ тощо); підрозділами проміжного характеру, наприклад по цеху щодо бригад; по виробництву щодо цеху і т. ін.; підприємству (господарству) в цілому; видами затрат, наприклад по затратах на управління або по затратах на ут-римання машин і т. ін.; видами проміжних облікових комплексів за ознакою статей коштори-су, наприклад загальновиробничих затрат, затрат на утримання обладнання, машин і т. ін. Облік сукупної собівартості всієї випущеної виробництвом продукції складається з таких видів робіт: підсумовування затрат незавершеного виробництва на початок кальку-ляційного часу та поточних затрат; віднімання доходу, який одержано з відходів виробництва; віднімання вартості побічної продукції та затрат на її одержання, якщо вона не калькулюється, а оцінка її провадиться за обліковими цінами; віднімання вартості побіжної продукції та затрат на її отримання; розмежування затрат між готовою продукцією та незавершеним ви-робництвом; розрахунок (фінансова калькуляція) готової продукції. П’ятий етап також складається з кількох видів робіт: визначення прямих затрат за видами продукції; розподіл прямих затрат за видами продукції, якщо вони не уточнюва-лися на першому етапі облікових робіт; розподіл комплексних затрат за видами продукції. Шостий етап обліку затрат на виробництво відносно простий, тут виконується проста арифметична дія — ділення загальної суми затрат за видом продукції (яку одержали на п’ятому етапі) на кількісний по-казник одиниць вимірювання відповідної продукції.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «. Загальна структурна і поетапна побудова обліку затрат процесу виробництва» з дисципліни «Бухгалтерський облік»
