Групування затрат за елементами собівартості продукції, послуг
Для формування фінансових (суспільних) відносин слід визначити суспільну необхідність затрат, що відображається в елементах ціни. Відповідно до процесу формування ціни в межах конкретного господарства таке групування затрат відповідає формуванню собівартості продукту праці. Основою формування ціни у межах виробничої системи є розмежуван-ня затрат за видами операційної діяльності: основна, неосновна, допоміжна, обслуговуюча, забезпечуюча. У межах кожного виду діяльності затрати ма-ють бути розмежовані відповідно до галузевих особливостей технології та організації виробництва. Законодавчо (і положеннями про склад затрат) для потреб фінансового обліку передбачається групування їх за такими ознаками: видом продукції (виріб, група виробів, робота, послуга); місцями (центрами) виникнення (виробництво, надання послуг, торгівля, інша діяльність), тобто за ознака-ми калькуляційними (елементами собівартості, які в економічній літературі називають статтями затрат) (див. рис. Б.4.1). Для потреб внутрішньогосподарського обліку затрати будуть розчленовані ще за іншими ознака-ми, такими як бригада, дільниця, цех, виробництво, технологічна фаза, лінія, переділ тощо та характерними для контролю (нормовані, ненормо-вані, контрольовані, неконтрольовані) і т. д. Як для потреб фінансового, так і потреб внутрішньогосподарського об-ліку першою ознакою групування затрат (а точніше, первинною ознакою) є вид продукції. Кожний елемент затрат у момент його формування повинен мати ознаку відношення до конкретного продукту, його виду — виріб, група виробів, робота або послуга. Проте характер затрат та їх зв’язок з продуктом не завжди надають таку можливість, наприклад, освітлення у приміщенні це-ху, затрати на оплату праці керівникові цеху тощо. Тому затрати на вироб-ництво за характером поділяються на дві великі групи щодо майбутнього продукту: перша група — це такі затрати, які в момент їх первинного запуску (використання) у виробництво можна віднести до конкретного продукту; дру-га — коли такої змоги немає. Першу групу називають прямими затратами, другу — непрямими. Тому затрати у момент їх запуску у виробництво обліковують або за відповідними продуктами — виробами, групами виробів, роботами, послу-гами або попередньо групують (формують з них) у так звані проміжні об-лікові комплекси (ПОК), а потім за економічною чи технічною ознакою розподіляють між окремими видами продукції. Прямі або непрямі затрати — це не економічна, а планово-(кошторисно)-технічна фінансова ознака. При цьому слід мати на увазі, що прямі або непрямі затрати — це ознаки суто індивідуальні, залежні від особливостей технології, організації, виду продукції, конкретного вироб-ництва. Прямі елементи затрат включають до фінансової собівартості про-дукції у момент їх запуску у виробництво. Непрямі затрати спочатку гру-пують (збирають), а потім розподіляють (а іноді і перерозподіляють), щоб їх можна було включити до собівартості окремого виду продукції. Процес розподілу (та перерозподілу) непрямих затрат є суто індивідуальним. Па-раметри розподілу визначають виробником на основі галузевих рекомен-дацій, інструкцій. Ними можуть бути: маса сировини або матеріалів, нормо-година, сума затрат за якоюсь ознакою (оплата праці, технологічна со-бівартість і т. ін.). Непрямі затрати групують за видом та характером визначеної одно-рідності: управління, організація, забезпечення тощо. Другою ознакою групування елементів затрат на виробництво є місце (центр) їх виникнення. Це може бути структурний підрозділ, який виділений як самостійна госпрозрахункова одиниця (цех, бригада, дільни-ця, виробництво, технологічна лінія, переділ тощо). Формування затрат за місцями виникнення важливе як для організації фінансового, так і для ор-ганізації внутрішньогосподарського обліку. Групування затрат за видами продукції, характером (прямі, непрямі) та місцями (центрами) їх виникнення (первинного використання) дає змогу формувати собівартість продукції для фінансового обліку.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Групування затрат за елементами собівартості продукції, послуг» з дисципліни «Бухгалтерський облік»
