У сукупності групування затрат має забезпечити потреби формування вартісних параметрів господарства, задовольнити не лише економічні, а й технічні аспекти управління (нормування, калькулювання, кошторисна справа, облік, контроль, аналіз, єдність методичної та організаційної їх по-будови) як фінансового, так і внутрішньогосподарського обліку. Як було зазначено, єдина система групування ресурсів виробництва (речовин та сил природи) має п’ять ознак. Окрім того, усі речовини і сили природи мають дві характеристики: натуральну (речову, трудову) та вартісну (грошову). Перша використовується здебільшого в технічних, тех-нологічних цілях, друга — в економічних фінансових аспектах управління. За натуральною ознакою речовини та сили природи до процесу вироб-ництва входять у різних формах — праця, предмети та засоби праці; за вартісною ознакою — лише у формі праці, її прообразу — грошей. Транс-формовані у готовий продукт праці речовини та сили природи втрачають форму, але не втрачають вартості. Тому завжди, за будь-якого формування, групування та перегрупування затрат, вони перш за все здійснюються як робоча сила, предмети та засоби праці. Водночас завдяки суспільному розподілу праці у кожний даний мо-мент, в умовах конкретного господарства, виробництва, торгівлі або іншої діяльності праця постає у трьох різних формах вартості: чиста, жива праця, уречевлена в натуральній формі (сировина, матеріали тощо) та уречевлена у вартісній (грошовій) формі (послуги, робота тощо). Три натурально-речові форми праці як прості моменти виробництва (робоча сила, предмети та засоби праці) та три вартісні форми (жива праця, уречевлена у матеріальній формі та уречевлена у вартісній формі) у по-єднанні, комбінації визначають теоретичні основи групування затрат в еле-менти затрат. Елемент затрат — це відносно однорідний вид затрат, який характеризує в укрупненому вигляді використану форму речовин та сил природи, яку взято в управлінні економікою за вихідний момент та одиницю управління (нормуван-ня, планування, кошторисні роботи, калькулювання, облік, контроль, аналіз). При цьому немає «чистої» однорідності та неподільності. Це, так би мовити, планово-облікова система групування затрат виробництва, тобто речовин та сил природи, які використовувалися у процесі виробництва. В економічній літературі прийнята така система групування затрат на будь-яке виробництво за елементами: матеріальні затрати (за винятком зво-ротних відходів виробництва), затрати на оплату праці, відрахування на соц-іальне страхування, амортизація основних засобів та інші затрати. Це групу-вання є єдиним і обов’язковим для усіх господарств незалежно від їх галузевої належності. Поелементний розріз затрат потрібний для визначення їх структури, питомої ваги окремих затрат, визначення розміру національного доходу то-що. Поелементне групування затрат використовують для складання кошто-рисів, утворення нормативної бази виробництва, аналізу тощо. Цей план гру-пування затрат є вихідним у формуванні практично всіх вартісних параметрів економіки, визначенні ефективності виробництва фінансових результатів. Кожна галузь має свої особливості структурної побудови затрат у розрізі елементів. Наприклад, у добувних галузях (вугледобування, добу-вання солі тощо) висока питома вага затрат на оплату праці, у машино-, приладобудуванні та деяких інших галузях матеріальні затрати майже дорівнюють затратам на оплату праці, їх відношення близькі до 5 : 3, у хар-човій промисловості висока питома вага матеріальних затрат, в окремих га-лузях вона перевищує 90 % (масложирова тощо).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Формування елементів затрат» з дисципліни «Бухгалтерський облік»
