Під формою розрахунків треба розуміти зумовлені характером еконо-мічних зв’язків способи здійснення платежів, порядок документообороту і обігу коштів як між учасниками розрахунків, так і між ними і банком. При цьому підприємства можуть застосовувати лише ті форми розра-хунків, які встановлені законами і постановами уряду та є обов’язковими для всіх учасників платіжного обігу. Залежно від умов господарської діяль-ності підприємств, характеру продукції, що реалізується, і умов її відпуску покупцям, місцезнаходження платників, джерел коштів, за рахунок яких ви-конуються платежі, і місця їх проведення, застосовуються ті чи інші форми розрахунків. У розрахунках за товарно-матеріальні цінності, надані послуги і вико-нані роботи, а також за іншими операціями використовують такі основні форми безготівкових розрахунків: акцептну; акредитивну; за особистими рахунками; платіжними дорученнями; чеками, бартер тощо. Ці форми різняться способом здійснення платежів, порядком докумен-тообороту і рухом коштів між постачальником і покупцем, а також устано-вами, що виконують розрахунки. Форма розрахунків, що застосовується, зазначається в договорі.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Форми розрахунків» з дисципліни «Бухгалтерський облік»