Одним із принципів бухгал-терського обліку є вимірювання усіх господарських фак-тів у натуральному (речовому або трудовому) і вартіс-ному вимірниках. При цьому характеристика господарських фактів у бухгалтерському обліку вивчається у тісному взаємозв’язку натуральних і вартісних ви- мірників. Натуральні вимірники — це вимірники маси, об’єму (обсягу), площі, потужності, що прийняті в народному господарстві, з допомогою яких обчислюється кількість наявних у господарстві матеріальних цінностей. Викори-стання тих чи інших натуральних вимірників залежить від особливостей обліковуваних об’єктів господарюван-ня. Так, тверде паливо вимірюється в тоннах, дереви-на — у кубічних метрах, урожай — у центнерах (або тон-нах), молоко — у літрах і т. ін. У деяких випадках застосовуються комбіновані нату-ральні вимірники. Наприклад, роботу автотранспорту ви-мірюють у тонно-кілометрах. Натуральні вимірники відображують обліковувані об’єкти не лише кількісно, а й якісно. Наприклад, сорт (перший, другий, вищий тощо), вміст корисних речовин (дегустація цукру в цукровому буряку, олійність). Трудові вимірники — це вимірники людської праці. Їх виражають в одиницях часу — днях, годинах, хвили-нах. Цей вимірник має велике значення в оцінці еконо-мічного аспекту виробництва. Користуючись ним, визна-чають продуктивність праці, її інтенсивність, а обліковують також кількість витраченої на виконання роботи праці. Трудовий вимірник є різновидом натурального. Грошовий вимірник — це вимірник вартості. У кож-ному господарстві застосовують передусім грошовий ви-мірник своєї країни. Крім того, можуть використовува-ти, особливо на спільних підприємствах, грошові одиниці інших країн. Грошовий вимірник зумовлений існуванням вартості та ринкових відносин. На ньому ґрунтується метод оці-нювання та калькулювання. Основним мірилом грошової оцінки є ціна.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Сутність вимірювання та види вимірників» з дисципліни «Бухгалтерський облік»
