Етапи спостереження в бухгалтерському обліку та формування доказів
Як уже з’ясовано у бухгалтерському обліку фіксу-ються економічні та юридичні аспекти господарювання. Тому документи і докази мають характеризувати виробни-чі та правові відносини, які виникають у зв’язку з ру-хом об’єктів господарювання під впливом господарських процесів і дій об’єктів господарювання. Це потребує юридичної доказовості бухгалтерських записів, яка до-сягається документацією. Первинне спостереження Щоб вивчати й досліджувати об’єкти бухгалтерського обліку і мати змогу узагальнювати та порівнювати дані про об’єкти, потрібно організувати первинне спостере-ження та реєстрацію даних про ці об’єкти. Спостережен-ня здійснюють безпосередньо або з допомогою різних приладів або автоматично (тобто без участі людей). У будь-якому разі факт первинного спостереження має бути зафіксований на матеріальному носії даних об’єктів. Такий носій оформляють згідно з юридичними нормами так, аби дістати доказовий, повноцінний у правовому розумінні документ. Процес первинного спостереження в бухгалтерському обліку складається з чотирьох елементів: спостережен-ня, сприйняття, вимірювання та реєстрації. Вимірювання провадиться обов’язково у двох вимірниках: натуральних (природних) — матеріальних або трудових — і вартісних. Вимірювання у вартості відбувається через грошове, так звану ціну (ціна — грошове вираження вартості продукту обміну). Застосування цінового вимірника дає змогу зробити узагальнення й порівняти різні об’єкти господарювання. У бухгалтерському обліку всі об’єкти господарювання — господарські факти, явища й процеси, які первинно (поча-тково) дістали кількісну характеристику в натуральних показниках, обов’язково повинні мати також вартісну ха-рактеристику за діючим методом цін. Затрати праці, а та-кож об’єкти господарювання, які спочатку дістали кількі-сну характеристику в трудовому вимірнику, також перера-ховуються в грошовий за ставками, нормами й вимірниками оплати праці. Такий прийом називають оцінюванням. Вартісне оцінювання не завжди можна здійснити в момент господарського факту. Існує чимало господарсь-ких фактів, які для оцінювання потребують виконання різних обчислювальних процедур. Наприклад, витрати на придбання матеріалів складаються з вартості цих мате-ріалів за договірними або іншими цінами і транспорт-них, заготівельних та інших витрат, пов’язаних з по-стачанням. Для повного оцінювання таких витрат необхідно виконати певні розрахунки, які називають калькуляцією. Собівартість готової продукції та бага-то інших об’єктів бухгалтерського обліку можуть бути подані у вартісному вираженні лише з допомогою каль-куляції (від лат. calculatio, що означає рахунок, підрахунки). Отже, складовими елементами первинного спостере-ження в бухгалтерському обліку є оцінювання й кальку-лювання, тобто вартісне вимірювання. Вторинне спостереження Після виконання первинного спостереження: сприй-няття, вимірювання та фіксації, тобто документування, у бухгалтерському обліку згідно з процедурою дослі-дження й вивчення об’єктів виконується вторинне спо-стереження. Воно охоплює різні прийоми (способи) ре-єстрації, систематизації та групування: двоїсте (подвійне) відображення стану господарсь-ких фактів, явищ і процесів — за ознаками активу та пасиву; двоїсте (подвійне) відбиття зміни стану господар-ських фактів, явищ і процесів — двоїстий (подвійний) запис; групування господарських фактів, явищ і процесів (у системі рахунків); систематизацію господарських фактів, явищ і проце-сів — за певний час (день, місяць, квартал, рік) — уза-гальнення даних бухгалтерського обліку для контролю, аналізу у звітності. Кожний господарський факт — явище або процес — має такі характеристики: стан, зміни (зменшення або збіль-шення та довідкові дані). Для спостереження цих харак-теристик у бухгалтерському обліку застосовують систему рахунків (рахунок). Зафіксовані на первинних докумен-тах господарські факти (явища або процеси) та їх осно-вні характеристики — назва, кількість, ціна і т. ін. — переносяться до рахунку, де відбувається системна ре-єстрація на носії бухгалтерського обліку, який назива-ють реєстром. Рахунок — як елемент прийому бухгалтерського облі-ку — можна характеризувати так. Це прийом вторинного бухгалтерського спостереження. Зафіксований у носіях-документах господарський факт набуває первинної систе-мної реєстрації за такими основними характеристиками: стан, зміни — збільшення або зменшення — та довідкові дані про певний об’єкт. Отже, у реєстрі бухгалтерсько-го рахунку кожний об’єкт господарювання як господарський факт набуває вигляду локальної інформаційної суку-пності, що відображає стан та зміни відповідного об’єкта бухгалтерського обліку. Форми реєстрів можуть бути найрізноманітнішими: картки, відомості, журнали, книги, машинограми тощо. Кожний господарський факт, зафіксований на первин-ному документі, у процесі первинного спостереження спричинюється до двоїстої зміни у стані сукупності (балансовому узагальненні) господарських фактів. При залученні нових об’єктів відбуватиметься збільшення активу та пасиву на рівнозначну суму. При вибутті — зменшення активу й пасиву на однакову суму. Окремі го-сподарські факти, наприклад передача матеріалів зі складу у виробництво, або передача грошей із каси під-звітній особі спричинюють лише структурні зміни в ак-тиві. Аналогічні структурні зміни зумовлюють господар-ські факти, що характеризують зміну в пасиві, тобто в джерелах засобів господарювання, зміни власника. Згідно з балансовим — двоїстим — узагальненням го-сподарських фактів і поділом їх на актив і пасив раху-нки аналогічно поділяються на активні та пасивні. Реєстрація, відбиття господарських фактів — проце-сів — на рахунках здійснюється прийомом двоїстості (подвійності). Тому двоїстий (подвійний) запис на ра-хунках є самостійним прийомом у бухгалтерському облі-ку. (Економіко-математичне значення термінів «дебет» і «кредит» буде розкрито далі.) Третинне спостереження Управління господарством потребує періодичного узагальнення і подання господарства як сукупності за вимогами принципу двоїстості, подвійності. Цей прийом називають балансовим узагальненням. При цьому госпо-дарство як сукупність, з одного боку (в одному аспек-ті), подається за ознаками активу, тобто належності до продуктивних сил, і становить майно господарства разом з борговими правами, а з іншого — за ознаками пасиву, тобто належності до виробничих відносин, які характе-ризують сукупність вкладених у господарську діяльність власних і залучених (позичених) за борговими зо-бов’язаннями коштів. Періодичність балансового узагальнення відбуваєть-ся згідно з вимогами закону та управління. Вона може бути щоденною, наприклад у банках, щомісячною, а на більшості господарських підприємств — щоквартальною, річною. Для з’ясування економічних відносин між різними суб’єктами господарювання та суспільним формуванням з управління в бухгалтерському обліку застосовують при-йом звітності, доказ стану господарства, результатив-ності його роботи тощо.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Етапи спостереження в бухгалтерському обліку та формування доказів» з дисципліни «Бухгалтерський облік»
