Словосполучення «бухгалтерський облік» потребує сутнісного (змістовного) визначення термінів, що його утворюють, за лінгвістичними ознаками. Оскільки голо-вним у цьому словосполученні є слово «облік», розгля-немо спочатку його. Облік (взагалі) — це процес (робота), який склада-ється з операцій спостереження, сприйняття, вимірювання та фіксації (реєстрації) фактів, процесів, подій приро-ди або суспільного життя. Спостереження — це початковий етап емпіричних до-сліджень, який полягає в цілеспрямованому сприйнятті предметів, явищ дійсності для здобуття безпосередніх чуттєвих даних про об’єкт пізнання. Сприйняття — це чуттєве відображення предметів та явищ об’єктивної дійсності в сукупності притаманних їм властивостей та особливостей у разі безпосередньої дії їх на органи чуття. Це означає, що сприйняття полягає у визначенні змістової характеристики об’єкта обліку (те, що обліковується), тобто у розкритті предметної сутності об’єкта обліку. Вимірювання — це вираження об’єкта обліку в певних одиницях вимірювання (натуральних, уречевлених, трудо-вих та вартісних). Для безперервного спостереження, вимірювання і ві-дображення процесів суспільного виробництва облік ко-ристується натуральними, трудовими і грошовими вимір-никами. Натуральні вимірники — це різні одиниці вимірювання (ваги, обсягу тощо), застосовувані в народному госпо-дарстві, за допомогою яких обліковується кількість на-явних у господарстві матеріальних цінностей і викона-них робіт. Такими вимірниками є міри довжини (метр, сантиметр), маси (кілограм, тонна), об’єму (метр, ку-бічний метр) і т.ін. Застосування того чи іншого вимірника залежить від фізичних властивостей предмета або процесу, що обліко-вується. Так, наприклад, кількість деревини вимірюєть-ся в одиницях об’єму — кубічних метрах, а кількість твердого палива — в одиницях ваги — центнерах або тон-нах, обсяг продукції машинобудівних заводів — верста-тів, агрегатів, машин — у штуках тощо. Використання в обліку натуральних вимірників дає змогу підвищувати точність урахування наявності та руху матеріальних цінностей і виконаних робіт, посилює конт-роль за їх зберіганням. Окрім того, за допомогою цих вимірників можна наочніше відображувати обсяг матеріа-льних цінностей і виконаних робіт. Проте сфера застосу-вання натуральних вимірників є обмеженою, оскільки кож-ний з них призначений лише для обліку певного виду матеріальних цінностей і не може бути використаний для всіх матеріальних засобів господарства. Отже, серед цих вимірників немає узагальнюючого, тобто такого, яким мо-жна було б виразити всі згадані засоби будь-якого під-приємства, галузі, усього народного господарства. Цим натуральні вимірники відрізняються од будь-яких інших. Трудовий вимірник — це виражена в часі одиниця вимірювання людської праці — година або робочий день певної тривалості. Цей вимірник відбиває кількість праці (у політекономічному розумінні слова), затраче-ної на виконання певних робіт. Трудовий вимірник має велике значення в економічному житті країни. Користу-ючись ним, визначають продуктивність та інтенсивність праці, обліковують кількість праці, затраченої на ви-конані роботи. За цим самим вимірником обраховують і трудові ресурси міст, населених пунктів, економічних районів і країни в цілому. Тому трудовий вимірник ши-роко використовують в обліку, плануванні та різних економічних дослідженнях. Він є різновидом натураль-ного. Грошовий вимірник — це одиниця вимірювання вартос-ті. Грошовий вимірник, на відміну від натуральних, є загальним (спільним для всіх) вимірником. У ньому мо-жна виразити всі ресурси господарства: матеріальні за-соби (основні засоби, сировина, матеріали, продукти тощо), затрати на виробництво продукції, виконані ро-боти і послуги (затрати праці і витрати матеріальних засобів), кошти в розрахунках. У бухгалтерському обліку поряд з натуральним вимі-рником застосовують і грошовий, причому останній є ос-новним, оскільки з його допомогою в бухгалтерському балансі можна узагальнити весь обсяг засобів господар-ства і виконаних робіт. За цим вимірником можна визна-чити й виміряти затрати на виробництво продукції, вар-тість робіт і послуг, собівартість продукції; розподілити суспільний продукт і результати діяльності господарства, а також характеризувати низку інших еко-номічних явищ і процесів. Універсальність грошового вимірника зумовлено іс-нуванням грошей і товарно-грошових відносин. Усі три вимірники використовуються як самостійно, так і по одному. Реєстрація (фіксація) — це закріплення даних про предметну сутність (властивість) господарського факту — об’єкта обліку, одиниць його вимірювання та інших характеристик на технічному носії — папірусі, папері, перфораційній картці, магнітній стрічці, магнітному диску тощо. Отже, облік можливий лише тоді, коли існує певний факт, тобто факт є передумовою обліку (від лат. factum — зроблене, справжня подія, тобто істина). Якщо процес обліку відбувається (здійснюється) що-до об’єктів господарського характеру, то його назива-ють господарським обліком. Отже, потрібне проміжне ви-значення терміна (поняття) «господарський облік».
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Сутнісна характеристика терміна «облік»» з дисципліни «Бухгалтерський облік»
