Кожна монада є часткою і продовженням Всевишнього – іскрою божою, галузкою Дерева Духу Предвічного. Кожна «галузка» в залежності від задачі втілення, простору і часу дії розростається до меж можливого, заповнюючи «територію» виконання задачі. Монада-виконувач задачі породжує монади наступного рівня (менші гілки, менші життя), які є її продовженням і які мають вирішити окремі підзадачі основної. Підзадачі можуть бути однаковими, паралельними і тотожними за змістом в одній задачі і в різних (універсальними блоками - модулями), а також індивідуальними, такими, що визначають особливість, індивідуальність задачі в цілому. Відповідно до поділу підзадач діляться і монади – продовження. Більшість з них є універсальними модулями, а тому їх не обов’язково створювати заново, можна скористатись тими, що «відпрацювали» в інших задачах інших системних монад. Такі монади вічні за структурою і нагадують «диски», на яких можна записувати інформацію після народження і «стирати» після смерті: монада залишається, особистість стирається. На рівні біофізичної розбудови можливості таких монад визначається ДНК, механізмом спадковості. В той же час в розбудові кожної системної монади є її цільове або цільові продовження. В ієрархічній будові Дерева Духу Предвічного системна монада є богом даної задачі, а її цільове продовження – втіленням бога (в якійсь мірі аналогом може служити матка в бджолиному рої або в мурашнику). Кожна монада-бог існує як бог до моменту вирішення задачі. Розростання гілки говорить про заповнення простору – території дії, при рівності кількості появи нових галузок і відмирання подібних-про процес рішення задачі, при перевищенні засихаючих побігів над тими , що ростуть,- про завершення. Територія дії кожної монади обмежена територіями дії інших монад. На границях території спостерігається конкурентна боротьба, взаємовплив і взаєморуйнація, накопичення помилок і мутацій як результат впливу дії прилеглих монад. Поява мутацій є ознакою трансформації системи, зміни одної задачі іншою в межах задачі дії одного оператора на дію наступного. Якщо Прадерево життя вічне, то індивідуальність монади змінюється не лише після виконання задачі, а й в процесі виконання даної. Той, яким ти є сьогодні, уже не той, ким ти був учора, і не той, ким будеш завтра (бо хоча ти і універсальний модуль даного класу задач у Всесвіті, але характер самих задач безперервно змінюється). Планетарне суспільство є галузкою Планетарної монади – Планетарного Бога. Скелетними гілками дерева планетарного людства в даний момент є три суперетноси: буддійський, християнський і мусульманський. В межах суперетносів розрослись гілки етносів, як результат розбудови монад етнічних богів. Складовими етнічних дерев є родові гілки дерева. Кожна родова гілка має свою монаду – патріарха. Її ми не бачимо очима, але вона в кожному з нас і водночас поза нами. Структурно в кожному з нас вона представлена через складову ДНК. Допоки «зеленіє» і «розростається» родова гілка, до тих пір говоримо про родове безсмертя, бо «померши» маємо можливість повернутись на свою родову гілку (складний вузол машини годиться і може функціонувати в такій же машині, але практично ніколи в іншій); в той же час деталі цього вузла можуть бути застосовані в вузлах інших машин, але не в рослинах – для цього деталі необхідно розібрати до атомів. Можливість повернутись на свою родову гілку – це можливість зберегти своє я, свою індивідуальність, свою особистість; це можливість своєї подальшої розбудови. Тож кожна людина має пам’ятати: якщо вона не цеглинка в будові суспільства, якій без різниці, в якій лежати стіні, то має потурбуватись про продовження свого роду; розбудову, зростання родової гілки, пам’ятаючи, що остання є лише часткою етнічного дерева і часткою планетарного людства (за умови, що все людство є продовженням Планетарного Бога, бо можливі варіанти розбудови монад інших планет на території земної монади). Завжди маємо шанувати рідних (це твоя родова гілка!), турбуватись про своїх дітей і пам’ятати, що родова гілка лише частка Вічного Дерева Життя. Засохне дерево, засохне й гілка.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Передвічне Дерево життя і родова гілка» з дисципліни «Русь»
