Як уже йшла мова, кожному етносу притаманні риси як загального, так і особливого змісту. Етнічні риси, що відрізняють даний етнос від інших і не змінюються з часом, називаються етнічними інваріантами. Враховуючи триєдність природи Людини, етнічні інваріанти слід розглядати через біологічну, ментальну та духовну призми. Фізичний стан. Відомо, що ще гітлерівці та їх ідеологи шукали ідеальний образ арійця і знайшли його... в полку полонених бійців Радянської Армії, набраного в північній частині Росії: довгообразі, з голубими очима, русяві, високі, стрункі – але то були не німці. Гітлерівці стверджували, що високий інтелект мають лише довгообразі – з подовженим черепом, а ті, що круглоголові – то нижча ступінь людства, то Азія, яка ні на що путнє не здатна... Та археологи знаходили круглоголових в усіх країнах світу, як і довгообразих; тільки кількість перших збільшувалась в напрямку з північного заходу на південний схід, а других – навпаки. І все ж, майже безпомилково, можна відрізнити жителя Прибалтики від жителя України, Британії від Греції, Ефіопії від Конго, Японії від Китаю, Єгипту від Ірану і т.п. Чим же відрізняється українець від інших навколишніх народів? Якщо відстежити всі слов'янські типи, то перше, що впадає у вічі – це два типи слов'ян: північні і південні. Серед північних більше русявих з голубими очима, з білішим кольором шкіри, серед південних більше темноволосих, карооких, з більш смуглим кольором шкіри. За цими ознаками до північних слов'ян слід віднести поляків, литовців, білорусів та слов'ян північно-західної і західної частини Росії. Україна, Словакія, Чехія, Югославія, Сербія, Словенія, частково Болгарія, а також слов'яни чорноземних областей півдня Росії (Кубань, Воронеж та інші) – до південних. Можливо, що умови проживання впродовж тисячоліть на різних широтах призвели до домінанти більш відповідних для цієї місцевості рис; можливо що ще за доби аріїв в єдиному арійському казані змішались різні за походженням народи – так чи інакше, але єдності слов'янських рис не спостерігається. Більше того. Хоча в Україні за генетичними ознаками крові домінують слов'яни, але відстежуються і інші гілки білої арійської раси: угро-фінської, тюркської, ірано-кавказької та романо-германської; причому не лише в окремих особистостях, а в суміші генетичних ознак окремої особистості, що ще раз обґрунтовує не тільки спільне походження, але й спільну колиску цих народів, територіальне віднесену до басейнів рік, що впадають в Чорне море. Може саме тому так важко виділити біологічні домінанти типового українця, щоб окреслити його між інших представників білої раси. За складом нервової системи серед українців можна знайти і холериків, і меланхоліків, і сангвініків, і флегматиків, може дещо більше за інших – сангвіно-флегматиків. За фізичними ознаками – теж повне різноманіття. Згадаємо хоча б деяких чемпіонів світу і Олімпійських ігор: спринт – Борзов, стрибки з жердиною – Бубка, важка атлетика – Писаренко, боротьба – непереможний Піддубний, бокс – Кличко, спортивна гімнастика – Шахлін, Підкопаєва, художня гімнастика – Турищева тощо. Безліч імен в усіх видах спорту, в особистих і командних змаганнях. Та всі ці види спорту потребують окрім природних даних ще й великої працелюбності, тягучості й терплячості, витривалості, уміння і можливостей пристосовуватись до самих різних умов функціонування організму. Таким чином, аналізуючи чисто біологічні можливості, ми можемо стверджувати, що наш народ має дуже добрий набір генетичних можливостей для перебудови і виживання в найрізноманітніших умовах навколишнього середовища. І все ж – це лише один бік медалі. Бо з іншого боку, для неупередженого спостерігача зразу ж впадає в очі яскраво виражена фізична деградація населення України. Два відсотки населення (більше мільйона осіб) – офіційні інваліди. За даними Міністерства охорони здоров'я, серед тих, хто вступає в доросле життя, лише одиниці мають здоров'я, що відповідає світовий нормативам. Народжуваність менша за смертність в кілька разів. Фізично організми майбутніх мам не готові і не здатні до повноцінного відтворення етносу. Населення похилого віку складає більшість. А ще слід додати наслідки Чорнобиля, надзвичайно високу інфікованість (туберкульоз, гепатит, інфекція ВІЧ та інші епідемічні захворювання), несприятливі життєві умови – соціальні і екологічні, поширена наркоманія (від паління і зловживання алкоголем до вживання сильних наркотиків). Висновок із сказаного можна зробити лише один: фізичний організм етносу перетворився в старе, трюхляве та ще й важко хворе дерево, якому важко розраховувати хоча б на якесь майбутнє. Другий висновок протирічить першому, та лише на перший погляд, бо якщо перший говорить про потенціальні можливості, то другий про важку хворобу етносу. Для більш повного розуміння етнічного занепаду нашого народу потрібно розглянути ще два аспекти його буття: інтелектуальний (ментальний) і духовний. Інтелектуальні можливості. Ще перед Великою Вітчизняною війною японці досліджували інтелектуальні можливості різних народів і знайшли, що коефіцієнт інтелектуальності слов'ян приблизно на п'ятдесят відсотків вищий, ніж японців і китайців. Так це чи ні – важко сказати. Та якщо взяти якусь із визнаних світом енциклопедій, то неважко помітити, що більша частина сучасних знань про навколишній Всесвіт завдячує вченим Європи, більшість лауреатів Нобелівської премії – вихідці з Європи, найбільш кардинальні ідеї і проекти запропоновані представниками романо-германської та слов'янської гілок арійської раси . Щоб оцінити інтелектуальні можливості українців, потрібно переглянути досягнення представників нашого народу в усіх галузях інтелектуальної діяльності. Серед найяскравіших зірок математики Остроградський, Боголюбов, Ляпунов; фізики Іофе, Будкер, Векслер; творець теорії пружності і міцності Тимошенко ; один з найвидатніших конструкторів авіаційної техніки Сикорський, творець неврівноваженої термодинаміки – цариці сучасної фізики – Пригожин; один з найвидатніших медиків в світі хірург Пирогов; видатні конструктори ракетно-космічної техніки Ціолковський (з роду козацького отамана Наливайка), Кибальчич, Корольов, Янгель Глушко і багато інших, не менш уславлених імен. Одне прізвище Вернадського, в питанні осмислення природи Всесвіту, якому немає рівних у світі, першого президента Української академії наук творця науки про ноосферу – як ніяке інше характеризує інтелектуальні можливості народу України. На Україні виростали і творили видатні педагоги Прокопович, Смотрицький, Ушинський, Дорошкевич, Левицький, Огієнко, Русова, Ващенко і інші, що створили надзвичайно ефективну систему освіти і виховання для всього слов'янського світу. Серед юних українців переможці міжнародних конкурсів і олімпіад, чемпіони світу в галузі інтелектуальних ігор. І зараз, в годину важкого занепаду всього суспільного життя, єдине, що ще тримається, – це інтелект народу. Та й тут хмари все густіші і все більш непевна перспектива. Обдарована молодь покидає країну (останнім часом близько 5000 найталановитіших молодих вчених щорічно), старіє науково-педагогічний склад, невпинно збільшується відсоток дітей, не здатних, з причини природних вад до повноцінного навчання, спотворюється сама система освіти. І все ж надія на інтелектуальне відтворення етносу ще є. Є в тому разі, коли всі зрозуміють, що наш етнос важко хворий, і що причина цієї хвороби криється в духовній структурі етносу. Духовний стан. На перший погляд духовне підґрунтя нашого етносу міцне і стале. На відміну від багатьох народів світу ми маємо свого духовного вчителя – Т.Г.Шевченка. Надзвичайно гармонійну, співучу і емоційну мову, багату літературу, театр, живопис, архітектуру, велику музичну культуру, одну з найдемократичніших і духовних православну віру. Відомі всьому світові композитори Бортнянський і Березовський, Чайковський і Лисенко, Прокоф'єв і багато-багато інших; широко відомі письменники Гоголь і Чехов, Короленко і Достоєвський, Франко і Українка, Котляревський і Булгаков . З України вийшли знамениті художники Рєпін, Куїнджі, Айвазовський; філософи Сковорода, Бердяєв, Блаватська. Та хіба можна перерахувати всіх великих митців творців духу народу, починаючи з невідомих авторів билин і епосів до кобзарів і гумористів? Дотепність і кмітливість, винахідливість і гострий розум – скільки раз ми спостерігали ці риси хоча б в зустрічах команд клубів веселих і винахідливих, коли почергово всі команди з України майже щороку ставали чемпіонами. А скільки талановитих композиторів, співаків, акторів театру і кіно, музикантів вийшло з України і яких рознесло по всьому світові?! Та все це губить свій сенс, коли вмирає душа етносу. Коли одна з найжахливіших рис нашого етносу – самогубство – весь час, у всі історичні відрізки приводить суспільство до того ж самого стану, який влучно ще в ХVII – ХVIII віках назвали одним словом "руїна". Коли кожний українець вважає себе "розумнішим" за всіх , коли скільки українців, стільки й поглядів; коли "де два українці – там три гетьмани", чи можна чекати спільної ходи до єдиної мети? Зрозуміло, що ні... І все ж, з одного боку, ця риса дозволяла зберегти свої етнічні особливості за всілякі негаразди, вижити етносу в будь-яких умовах; з іншого, як наслідок, виживання переходить в пристосування за всяку ціну до інших умов, аж до зміни етнічної незалежності і знищення власного етносу. Хіба не найбільшими ворогами свого етносу в усі часи були українці, що здобували чини в інших етносах, особливо в Польщі і в Росії? Саме свої "виродки", або за їх допомогою, в багатьох випадках знищували українську мову і культуру, етику і мораль; вбивали своїх братів і сестер. Якщо ж до цієї пухлини додати 300-річний молох московсько-ординського етносу , що мов жорна перемолов в собі східну, південну і центральну Україну , знищивши майже всі етнічні ознаки на цій території, то загальний духовний стан етносу можна визнати критичним. Більше того, вплив цього етносу призвів до крайнього духовного зубожіння, до розпаду етики і моралі, до заміни духовних цінностей на антицінності; коли антикультура антигуманізм, антиетика і антимораль тюремної свідомості стали органічною суттю душі багатьох і багатьох колишніх українців тих, кого Е. Кант, а за ним і інші європейські лідери називали і називають етнічним сміттям історії. Коли на вулицях з'явились тисячі бездомних, сотні тисяч сиріт при живих батьках, коли все – від душі до тіла – продається і купується, коли той, хто "має", дбає лише про своє черево і свої кишені, в той час, коли навколо мільйони обкрадених ними напівголодних і голодних громадян, коли забуті всі духовні цінності, а в думках лише гроші та "фізіологія" – що можна чекати від ракової пухлини власного етносу, своїх "виродків", від етносу "орди", якій не потрібні ні Україна, ні українці, навіть свої власні діти. Бо ким вони будуть, коли не буде України? Китайцями, турками чи американцями? Чи просто сміттям, нікому і ні для чого не потрібним? Бо без своєї Батьківщини, за межами свого етносу, в межах іншого (нічиєї території не буває ні в фізичному, ні в інтелектуальному, ні, особливо, в духовному плані) – людина перетворюється в бур'ян, у відходи; і, лише, іноді, за відповідних умов і ціну (за скільки себе продаси) – в елемент чужого етносу. Саме падіння в прірву бездуховності, привело до інтелектуального зубожіння, та ще в більшій мірі – до фізичного виродження етносу. Навіть не віриться, що надворі кінець XX сторіччя. Життєдіяльність і функціональність якого завгодно об’єкту чи системи визначаються двома факторами: ресурсним і інваріантним. Перший фактор відомий в різних визначеннях кібернетики, інформатики, статистики, біології, економіки та інших галузей науки. В кібернетиці це відома теорема про дієвість системи: для досягнення поставленої мети (виконання задачі, цільової функції) необхідно, щоб система (чи об’єкт), що може самоорганізовуватись, з самого початку мала не менше ~ 75% необхідних матеріальних (структурних), інформаційних і енергетичних ресурсів. Якщо система не забезпечена необхідними ресурсами, вона переходе до стану хаосу, зупиняється або ж руйнується. В статистиці й інформатиці це відомий коефіцієнт стохастичності (к 0,75). У фізиці – коефіцієнт граничних або фазових переходів, він же межа між хаосом і порядком геометричних і фізичних структур, він же золотий перетин ( = 0,618 …) в архітектурі, біології, в математиці, в інших чисельних розділах знання. Аналіз забезпеченості України ресурсами не дозволяє зробити позитивні (багато в чому під знаком питання) висновки відносно життєздатності і функціональності цього державного утворення. Найбільшу тревогу викликає питання трудових ресурсів. При наявності в країні ~ 60% пенсійного і передпенсійного складу населення важко говорити про позитивні вектори життєздатності України, особливо якщо це складова не компенсована іншим, в першу чергу технологічними, інформаційними і енергетичними ресурсами. В той же час подібний аналіз проводиться виключно на основі порівняльного підходу з точки зору небезсумнівної якості життя різних народів і ніяк не враховує цільової функції буття того чи іншого народу, його місця і призначення в розвитку планетарного суспільства. Досягнення мети, виконання поставленої задачі (цільової функції) можливе лише при наявності необхідних для цього інваріантів: властивостей, співвідношень, законів і принципів, структур, констант, що не змінюються ні за яких впливів на систему, її деформацій і перетворень. Бачення і розуміння інваріантів системи дозволяє говорити не лише про призначення системи, але й про можливість її подальшого існування і виконання поставленої задачі, досягнення поставленої мети. Які ж інваріанти буття України можна вирізнити на основі аналізу її історичного минулого і сучасності? Перше, на що необхідно звернути увагу, це мова народу. Мова – це фонетичне відображення нашого мислення, нашої свідомості. В той же час у відповідності з принципом Короленко – Кюрі результати нашої діяльності, нашої творчості, вклад у розбудову ноосфери залежать від структури мислення. Іншими словами – гармонія мови (мислення) породжує і гармонію творчості, впливає на якість створюваного. А кому невідомо, що українська мова є не лише одною із самих інформативних мов (наприклад, на ~ 10% більш інформативною, ніж російська), але й одною з найбільш гармонійних мов у світі?! Другою інваріантною рисою українського етносу є його «космічність». В ракетно-космічній галузі, в науці і філософії українцю притаманні космічна системність, глобальність, бачення проблеми з космічної висоти. Майже 80% найбільш відомих у світі творців ракетно-космічної галузі народились в Україні, або ж їх батьки були родом з України. Якщо мова йде про науку, то досить згадати прізвища Тимошенка – творця сучасної теорії міцності; Гамова, який запропонував «теорію великого вибуху Всесвіту» і передбачив будову молекули спадковості ДНК; Пригожина – творця цариці фізики, неврівноваженої термодинаміки, Вернадського – вченого з воістину космічним мисленням, творця науки про ноосферу, а ще Чаргаффа, Катермака, Полюя, Остроградського, Боголюбова, Олександрова та багато – багато інших. У філософії це Ярослав Мудрий, Володимир Мономах, Сковорода, Соловйов, Достоєвський, Бєрдяєв, Ціолковський, Вернадський, і найбільше відома у світі жінка абсолютно космічного мислення, Олена Павлова – Блаватська. Та ж космічність відстежується в міфах і казках, у відичному світогляді, в народних піснях і баладах кобзарів. Третє, що дає надію на особливу життєздатність народу в умовах глобалізму, експоненціально наростаючого світового тероризму ХХІ сторіччя, незалежність думки і дії від існуючих установок, так звана «хуторська свідомість», яка в епоху глобального зомбіювання планетарного суспільства дає шанс в час катастрофічних подій і змін на вживання і продовження своєї планетарної місії. Четверте – це вчительство. Починаючи з трипільської цивілізації, де орії (орачі), в перекладі з санскриту «вчителі», і до наших днів найбільша кількість відомих у світі педагогів – новаторів народились, жили і діяли в Україні. Приклад тому Ярослав Мудрий, Володимир Мономах, Петро Сагайдачний і Пилип Орлик, а ще Магницький, Смотрицький, Ушинський, Левицький, Дорошкевич, Прокопович, Огієнко, Ващенко, Макаренко, Сухомлинський та безліч інших. І, нарешті, це відома з історичних часів рівність чоловіка і жінки. Дружина (і він, і вона), Берегиня з великої космічної літери, не декларована, а реальна, дозволяє зберегти і пронести через тисячоліття перераховані вище інваріанти. Можливо не такими окресленими по відношенню до інших народів, але досить суттєвими рисами нашого народу є творчість і винахідливість, універсальність і пристосовуваність до несприятливих обставин, упертість у досягненні мети, терплячість, вибуховість при переході до дії і захисту, схильність до духовного усамітнення, миролюбність, орійська інтернаціональність. Зважаючи на все вище викладене можемо прийти до висновку не лише про космічне призначення нашого народу, але й про його осяйне космічне майбутнє, запрограмоване і від початку земної цивілізації в інваріантах буття українського етносу і пронесене ним через тисячоліття до наших днів! Чи скористаємося ми цим скарбом, чи продовжимо шлях заповіданий нам залежить лише від нас.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Етнічні інваріанти і потенціали» з дисципліни «Русь»
