Всередині третього тисячоліття до нашої ери на планеті відбулись катастрофічні події. За кліматично – археологічними даними, міфічними , етнічними і релігійними переказами в різних куточках планети відбувались “потопи”: Ноїв – у 2637р. д.н.е. , азовський (Дардановий) – у 2698 – 2598 роках д.н.е. , Гільгамеша - в 2750 р. д.н.е. Зважаючи на наближеність дат потопів , та на циклічність кліматичних змін(~1600річний цикл М. Чмиха), можна говорити про єдину геологічно – кліматичну катастрофу, що відбулась в період 2600-2700р. д.н.е. На територіях Подніпров’я і Приазов’я клімат стає холодним і сухим , мало придатним для землеробства. За словами античних істориків Страбона і Діоніса Галікарненського багато племен з Подніпров’я переселялись в більше теплі краї : у Фракію (на Дунай) , Малу Азію, на територію нинішньої Греції, в Палестину. Звичайно, що перехід і тим більше пристосування до умов проживання на новій території неможливі за рік чи декілька років. Відступ із землі батьків йшов поступово й затягнувся на сотні років. Переселення відбувалось масово і нагадувало переліт птахів. Страбон називав наших пращурів , що переселялись , лелеками, або по – грецьки, пелазгами. Можливо тому, що одним із їх тотемів – символів був лелека. Ще один , дуже відомий античний історик Геродот писав, що афіняни походять від пелагів , а Плутарх повідомляв , що пелаги поклонялись Перуну і що з їх мови пішли давньогрецька і латинська. Пелазги дали назви багатьом річкам, територіям і містам. Одну із нових країн свого мешкання вони назвали Палистан(випалений стан – територія, що страждала від літнього пекучого Сонця)- нинішня Палестина; річку, що текла в Палестині – Ордана (нині Йордан) і за сотні років до приходу племен іудеїв до Палестини заснували місто Салим , або Руссалем . Пелазги дійшли до Єгипту , заселивши значні , як на той час, території і утворили територіально визначені області : Галатею в Туреччині, Галілею і Самарію в Палестині. Вони побудували знамениті міста Трою на березі Чорного моря, неподалік нинішнього Стамбула , та Скіфополь в Палестині. Ізраїльський археолог Еммануїл Анаті у книзі “Палестина перед евреями”заявляє , що в Палестині знайдені могили, в яких виявлені керамічні вироби тотожні виробам трипільців. У пелагзів була своя абетка , перехідна від малюнкового до фонетичного письма, що на той час була найдосконалішою і відома нині за писемністю кріто – мінойської цивілізації, та побудований на тій же основі писемності стародавнього Єгипту. Міфологія пелазгів також була продовженням міфології трипільців: Пелазги мали богів Деуса – Дива, Велеса, Ареса, Арту, Геру та інших, що згодом набули статусу античних богів Аполлона,, Зевса, Марса, Артеміди, Геракла.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Пелазги-лелеки» з дисципліни «Русь»
