Класифікація типів метаморфізму доволі складна, оскільки вона враховує як його чинники (температуру, тиск тощо), так і просто рові характеристики процесу. Виділяють два основні типи метаморфізму - локальний і регіо нальний, які в свою чергу поділяються на менші таксони. Локальний метаморфізм проявляється на порівняно невеликих площах і може бути обумовлений місцевими причинами - вторг ненням магматичних розплавів, тектонічними розломами тощо. Він поділяється на: контактово-термальний, автометаморфізм, мета соматоз та динамометаморфізм. Контактово-термальнийметаморфізм проявляється на межі маг матичних мас із вмісними породами (рис. 14.1). При цьому метаморфізація вмісних порід відбу вається здебільшого під дією тепла магми без привнесення і винесення хімічних речовин. Автометаморфізм характери зується тим, що процеси метамор фічних змін відбуваються лише в бокових і прикупольних зонах енРис. 14.1. Зони контактового ме- доконтактів інтрузивних масивів, таморфізму: 1 - граніт; 2 - мета- Цей вид метаморфізму відбуваєтьморфізовані граніти (ендаконтакна завЄрШальних стадіях фортова зона І); 3 - метаморфізовані 1 . т г осадові породи (екзоконтактова мування магматичних тш, коли в зозона II); 4 - осадові породи Нах їхніх ендоконтактів нагрома
джується велика кількість летких і рідких компонентів, які, взаємоді ючи з мінералами, що виділилися раніше, перетворюються на інші мінерали. Водночас зі зміною первинних мінералів відбувається та кож формування значної кількості мінералів Ве, и, Та, Ьі, ТИ та ін. Метасоматоз - процес зміни бокових гірських порід унаслідок привнесення і винесення різноманітних компонентів. Явище мета соматозу має важливе значення для мінералоутворення. Воно про являється на останніх стадіях формування магматичних гірських порід, при пневматолітових і гідротермальних процесах, а також при регіональному метаморфізмі гірських порід. Останнім часом все більше з’ясовується значення метасоматичних реакцій у процесах ви вітрювання, літогенезу і катагенезу. Під час метасоматозу майже вод ночас відбувається розчинення й заміщення мінералів. Головними агентами метасоматозу є гарячі водні розчини, які надходять із маг матичних джерел. Із допомогою цих розчинів відбувається міграція речовин шляхом просочування по тріщинах, площинах сланцюва тості та шляхом дифузії компонентів крізь нерухомі міжпорові роз чини. Інтенсивність і характер метасоматозу залежить від складу розчинів, які надходять, їх концентрації, температури, тиску, а та кож від складу і структури порід, що метаморфізуються. На контактах гранітних інтрузій з вапняками утворюються своєрідні метаморфічні породи - скарни, складені переважно піро ксеном, гранатами та іншими ферум-карбонатними мінералами. Граніти та інші близькі до них породи під впливом гарячих газів і водяної пари метаморфізуються у грейзени - своєрідні породи, складені переважно з кварцу і слюди. З ними пов’язані родовища каситериту, шеєліту, флюориту, топазу тощо. Основні та ультраосновні породи під дією гарячих водних роз чинів піддаються окварцюванню, хлоритизації. Динамометаморфізм (дислокаційний або катакластичний мета морфізм) представляє собою переробку вихідних гірських порід під впливом тиску в процесі тектонічних рухів. Найбільш чітко дина мометаморфізм проявляється в зонах взаємодії літосферних плит, розривів у земній корі та переміщення по них окремих блоків. У процесі переміщення порід по розривах при порівняно низькій температурі відбувається їх подрібнення на окремі шматки, які це ментуються тонким матеріалом. При дислокаційному метаморфізмі змінюються текстурно-структурні особливості порід, проте міне ральний склад майже не змінюється або змінюється мало (лише на більших глибинах).
Наслідком динамометаморфізму є утворення тектонічної брекчії (складається з гострокутних уламків, зцементованих дрібною ма сою), катаклазитів (породи з сильно роздрібленими і деформова ними зернами мінералів, наприклад, катаклазований граніт), мілонітів - формуються при більш інтенсивному односторонньому тискові й складаються здебільшого з тонкого борошноподібного матеріалу. Виділяють ще особливий різновид динамометаморфізму -удар ний метаморфізм, який пов’язаний з падінням метеоритів. Основ ну роль за цього типу метаморфізму відіграє ударна хвиля. Внас лідок удару й утворення на поверхні Землі метеоритного кратера породи руйнуються, подрібнюються, переміщуються, плавляться. На поверхні Землі виявлено багато великих метеоритних кратерів (астроблем/ Регіональний метаморфізм (від лат. ге§іопа1І8 - обласний) - це найбільш поширений і важливий вид метаморфізму. Він охоплює великі площі й потужні товщі гірських порід. Ступінь метаморфізації порід змінюється у залежності від співвідношення температу ри, тиску і кількості флюїдів. Процеси метаморфізму відбуваються при різних температурах, від низьких до високих (понад 650 °С). За цими ознаками виділяють різні зони метаморфізму, яким властиві певні метаморфізичні породи, з характерною для них асоціацією породоутворюючих мінералів. Регіональний метаморфізм зазвичай поширений у складчастих областях різного віку. Регіональний метаморфізм поділяють на прогресивний, регре сивний і ультраметаморфізм. Прогресивний метаморфізм відбувається переважно під дією спрямованого (стресового) тиску та метаморфізаційних розчинів. Підвищення тиску і температури при цьому пов’язується з глиби ною занурення гірських порід, а надходження метаморфізаційних розчинів - від зневоднення водовмісних мінералів (цеоліту, гіпсу, лімоніту тощо), які знаходяться у надмантійній зоні. Прогресивний метаморфізм протікає за температури від 350 до 1100 °С. За цього типу метаморфізму утворюються сланці, кварци ти, мармури, гнейси, амфіболіти та ін. Регресивний метаморфізм, або діафторез (від грец. (ЗіаЛога порушення) пов’язаний зі змінами термодинамічних умов. Мета морфічні гірські породи, що утворилися при високих температурах і тискові, внаслідок висхідних тектонічних рухів чи інших причин, можуть опинитися у інших термодинамічних умовах. У результаті цього формуються більш низькотемпературні мінерали, тобто відбувається як би зворотній (регресивний) метаморфізм. Так, ви
сокотемпературні мінерали піроксени перетворюються у рогову обманку, актиноліт - у хлорит. Ультраметаморфізм - процес перетворення порід у найбільш глибинних зонах земної кори в умовах дуже високого тиску, знач ної температури та за участі глибинних флюїдів. Перетворення порід відбувається ніби на межі законів, що регулюють метамор фічну перекристалізацію мінералів і їх магматичну кристалізацію. Перероблювана порода частково розплавлюється і розплавлена речовина переходить у стан магми. Такий процес отримав назву уль траметаморфізму (від лат. ultra - понад, зверх), палінгенезу (від грец. раїіп - назад; genesis - походження) чи анатексису (від грец. ana - вверх, в найвищу ступінь; texis - розплавлення). При цьому, зазвичай, в розплав привносяться сполуки Калію і Натрію, що при зводить до утворення калієвих і натрієвих польових шпатів, слюд. Розплави, які утворюються при ультраметаморфізмі, проника ють у вмісні метаморфічні породи, внаслідок чого виникають своєрідні змішані породи - мігматити (рис. 14.2). Вони дуже поши рені в межах Українського кристалічного щита. З ультраметаморфізмом пов’язують явище гранітизації, яке призводить до утворення крупних гранітних масивів. З регіональним мета морфізмом і ультраметаморфізмом зокрема пов’язують утворення багатьох важливих ко рисних копалин - залі зорудних, поліметалів, Рис. 14.2. Мігматизація метаморфічної по рідкісноземельних ме роди (чорне) пегматитовим розплавом (біле) талів та ін.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Типи метаморфізму» з дисципліни «Геофізична екологія»
