На сучасному етапі взаємодії природи і людського суспільства переважна частина природничих і суспільних наук досліджують еко логічні проблеми. Особливе місце їм приділяється у системі наук про Землю, які вивчають всі типи взаємовідносин людського суспільства і природи. Ми є свідками намагань найвизначніших уче них і дослідників-природознавців осмислити взаємодію матерії, простору і часу, законів природи, принципів детермінізму, не скінченного різноманіття Всесвіту у все більш усвідомлюваній його глибині. Принцип взаємодії домінує також при розгляді актуаль них питань сучасної біології, елементів антропогенезу та єдності діяльної і розумової сторін саморозвитку людства. Вихідним поло женням цієї стратегії є вчення В. І. Вернадського про ноосферу. Нині екології відведено статус узагальнюючої науки, яка вклю чає в себе екологічні аспекти ґрунтознавчих, географічних, біоло-
Іічних, геологічних, фізичних, хімічних і соціальних наукових дис циплін. Геофізика, геологія, геохімія, кліматологія, екологія пов’язані між собою значно тісніше, ніж це здається з першого погляду. Верхіія частина геологічного розрізу та прилеглі до земної поверхні шари атмосфери характеризуються безперервними проявами гран діозних за масштабами екзогенних, геологічних, техногенних і ероіійно-денудаційних процесів, які призводять до транспортування, розсіювання і вторинної акумуляції гігантських обсягів речовини та енергії, наочно ілюструючи відкритий В. І. Вернадським закон розсіювання хімічних елементів. Властивістю геофізичних і геохімічних полів, літосферних неоднорідностей природного чи техногенного походження є їх вплив на стан біоти, включаючи здоров’я людини. По суті ця функція значною мірою визначає медико-санітарні умови існування живих організмів. Відповідно вивчаються як природні геофізичні поля і геохімічні аномалії, так і техногенно перетворені чи техногенно обу мовлені. З еколого-геофізичних позицій принципово важливо від мітити, що гсопатогенез (від грец. pathos - біль, страждання), - тоб то механізми розвитку захворювань та патологічних процесів, обу мовлюються аномальним рівнем геофізичних чи геохімічних полів, інтенсивність яких більша або менша рівнів, встановлених санітарно-гігієнічними нормами. Саме у такому розумінні ролі ано малій та геопатогенних зон закладено граничні умови для озна чення геофізекологічного взаємозв’язку між цими структурами і жи вими істотами. Виділяють принаймні три аспекти зв’язку екологічних умов на шої планети чи окремих її територій з геофізичними явищами, а саме: глобально-космічний, антропогенний, а також негативний вплив на оточуюче середовище самих геофізичних методів дослі джень. Земля, як небесне тіло, постійно зазнає впливу змінних фізич них полів, а саме: гравітаційної взаємодії небесних тіл, що пере міщуються у космічному просторі, сонячного вітру, космічного ви промінювання тощо. Наслідки дії енергетичних космічних полів на стан та розвиток нашої планети і живих організмів надто різно манітні - вони безперервні або періодичні в часі й характеризують ся колосальними масштабами прояву. Це конвекція мантійної ре човини в глибинах Землі, рух літосферних плит земної кори, прояв сейсмічної та вулканічної активності в різних районах земної кулі, аперіодичні зміни клімату, припливно-відпливні переміщення вод
них мас у океанах, наслідки спалахів наднових зірок або інших од ноактних випадкових катастрофічних космічних явищ, варіації доз ультрафіолетового і радіоактивного опромінення поверхні Землі та багато ін. Прямий і сильний вплив перерахованих факторів гло бального характеру на біосферу Землі й екологічні умови існуван ня людської цивілізації беззаперечний. Вплив космічних сил на Землю є не постійним, він змінюється в часі. Більше того, окремі ділянки земної поверхні по-різному сприй мають зовнішні космічні ефекти. Найбільш інтенсивно енергетич ний обмін між Землею і космічним простором проходить вздовж глибинних розломів літосфери, які часто відіграють роль енергоактивних, або т. зв. “гарячих” точок планети. Виявлення, карту вання останніх, дослідження динаміки ендогенного і екзогенного енергообміну Землі через них й можливості передбачати ці енергоперетоки та їх наслідки - важливі завдання глобальної геофізичної екології. Інший аспект геофізичної екології стосується вивчення негатив них наслідків антропогенної дії на біосферу Землі. Людство зі своїм потужним виробництвом та соціальною інфраструктурою стало складовою частиною біосфери. Взаємодія в підсистемі “людство природне середовище” має двобічний характер, проте з ростом тех нічної озброєності людини в ній дедалі помітніше переважає односпрямований вилив людини на природні компоненти, результатом чого є погіршення природного середовища і умов проживання населення. Глобальні екологічні наслідки мають багато видів техногенних дій: у результаті збільшення викидів у атмосферу С02та зміни фізико-хімічних показників її має місце парниковий ефект, що з часом посилюється; радіоактивне забруднення біосфери внаслідок ви пробовування атомної зброї; збільшення озонових дір у стратосфері під впливом фреонів, що широко використовуються у промисло вості та побуті. Підземні ядерні вибухи викликають появу тріщин у гірських породах, створюють небезпеку радіоактивного забруд нення, сприяють підня ітю джерел землетрусів у приповерхневі шари літосфери. Інтенсивний видобуток корисних копалин у кар’єрах і шахтах порушує електропровідність літосфери. Сезонні і аперіодичні коливання рівня води потужних гідросховищ суттєво впливають на зміни сейсмічного режиму прилеглих територій. Потужний водозабір із підземних джерел знижує рівень ґрунтових вод, формує великі депресійні воронки, активізує кар
і юні ги суфозійні процеси, викликаючи осідання земної поверхні П ІИ рожуючи цілості будівель і споруд. Потужні лінії електропе І І редач, численні радіостанції, кабелі зв’язку, генератори інфразву ку, електрифіковані залізниці й трамвайно-тролейбусні магістралі, йнюмобільні траси, а також труби великих промислових підприі мі ін являють собою потужні джерела аномальних фізичних полів 1.1 розсіювання важких металів і токсичних елементів. Ді хні з методів геофізики при застосуванні їх на практиці самі і нринлмють негативний вплив на природу, що і складає третій асп* і і и шгмодії геофізики і екології. Так, під впливом електричного і іруму, що пропускається через літосферу при проведенні елект ророзвідки, відбувається перетворення структури водонасичених сполук, їх агрегація {від лат. ац§^аге - приєднання; сполучення частинок речовини в більші об’єднання) і зміцнення. Після зняття зовнішнього електричного поля ці процеси продовжують розвива тись самовільно, наслідком чого є збільшення водопроникності порід, пригнічення життєдіяльності мікрофлори та інших живих істот тощо. Шкідливий вплив на геологічне середовище і живі організми справляє вибухова сейсморозвідка, хоча слід зауважити, що цей ме тод активно витісняється невибуховими сейсмічними методами. Ви користання вибуху для збудження пружних коливань справляє по тужний динамічний вплив на гірські породи, що проявляється в утворенні ям на денній поверхні, обвалюванні забоїв, свердловин, розвитку мережі тріщин і збільшенні проникності порід, що, у свою чергу, може викликати перетік підземних вод, нафти. В умовах екологічної кризи вивчення стану і прогноз параметрів природних і антропогенних фізичних полів може відіграти вирі шальну роль у фундаментальних дослідженнях біосфери як відкри тої нелінійної системи, що закономірно і безперервно обмінюється речовиною, енергією та інформацією із зовнішнім середовищем (Космосом, надрами). Гармонія хаосу і порядку в світі - новий погляд на геофізичні проблеми. Така модель гармонії хаосу і порядку являє собою по дальший розвиток поглядів на природу і вона дає змогу по-новому уявити багато геофізичних і екологічних проблем. За цих умов важ ливе значення у розв’язанні багатьох проблем високоурбанізованого, озброєного технічними засобами людського суспільства на лежить геофізичній екології.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Зв’язок геофізики і екологи» з дисципліни «Геофізична екологія»
