ПЛАН 1. Мета і завдання документування процесу аудиту. 2. Вимоги до ведення робочих документів. 3. Класифікація робочих документів аудитора. Хід аудиторської перевірки та її результати мають бути доку-ментально оформлені. З проблемою ведення робочих документів аудитор стикається з першої аудиторської перевірки. Належна організація аудиту, забезпечення можливості контролю роботи аудитора, поліпшення її якості вимагають глибокого дослідження цієї проблеми. Важливість питання, що розглядається, пов’язане з низкою інших причин. Значні труднощі пов’язані з відсутністю не тільки в Україні, а й за рубежем єдиних загальноприйнятих стандартів ведення аудиторських документів, складу, форми, структури та змісту їх. В Україні проблема ускладнюється відсутністю в аудиторів достатнього досвіду складання документів під час перевірки під-приємств з урахуванням конкретних умов їхньої діяльності, ситу-ації, що склалася. Зарубіжні аудиторські фірми до ведення робочих документів аудитора підходять індивідуально. Такі документи є конфіден-ційними. Методика ведення їх становить комерційну таємницю аудиторської фірми. Отже, досвід їхньої роботи важкодоступний. Дослідимо проблему ведення робочих документів аудитора на матеріалах стажування у Франції («Мазар Формасьон», «Кабіне Робер Мазар»), вивчення методики ведення аудиторських доку-ментів німецької аудиторської фірми КРМG та англійської фірми «Моор Стівенс». З літературних джерел, у яких розглядається ведення робочих документів аудитора, практичний інтерес мають книги Дж. Робе-ртсона і Роя Доджа, підручники з аудиту фірм «Кабіне Робер Ма-зар», «Моор Стівенс». Робочі документи аудитора — це записи, зроблені ним під час планування, підготовки, проведення перевірки, узагальнення її даних, а також документальна інформація, отримана в ході ауди-ту від третіх осіб, підприємства-клієнта, чи усні відомості, задо-кументовані аудитором за допомогою тестування. Як уже зазначалося, склад і кількість аудиторських документів аудитор визначає в кожному конкретному випадку. При цьому ви-рішальне значення має мета складання робочих документів а саме: — планування аудиторської перевірки; — документальне підтвердження виконаних аудитором про-цедур, робіт; — збирання матеріалів з перевірки фінансової звітності з на-ступним узагальненням їх; — складання аудиторського звіту і підготовка висновку про фінансову звітність; — здійснення поточного контролю самим аудитором за ходом виконання аудиту згідно з планом і програмою; — забезпечення юридичного обґрунтування проведення ауди-ту, законності його; — контроль робочого часу аудитора і обґрунтованості оплати його праці (гонорару); — контроль якості проведеної перевірки; — отримання за необхідності інформації про перевірку конкре-тного підприємства, здійснену кілька років тому, наприклад у разі судового розгляду, спорів, претензій, які виникли, тощо; — забезпечення можливості отримати відповіді на так звані зворотні питання (від клієнта, акціонерів та інших заінтересова-них юридичних і фізичних осіб), тобто довести правоту аудитора чи внести додаткову ясність у деякі питання; — обґрунтований вибір методики, методів і прийомів прове-дення аудиту, напрямів і підходів перевірки; — документальне оформлення встановленого чи визначеного самим аудитором аудиторського ризику з зазначенням його ве-личини; — формування уявлення про професіоналізм, кваліфікацію, компетентність аудитора і сприяння підвищенню їх; — отримання матеріалів для наступних аудиторських перевірок. На вибір кількості, складу, змісту і форми подання аудиторсь-ких документів впливають також такі фактори: кваліфікація ау-дитора, його попередній досвід роботи (як загальний, так і на конкретному підприємстві-клієнті); умови договору на проведен-ня аудиту; нормативи, правила і внутрішні стандарти, встановле-ні та використовувані аудиторською фірмою або приватним ау-дитором. Але при цьому робочі аудиторські документи мають відповідати ряду вимог: — містити достатньо повну і детальну інформацію, щоб інший аудитор, який не брав участі у цій перевірці, міг скласти чітке уяв-лення про виконану роботу і підтвердити висновки цієї перевірки; — документи мають бути складені в ході перевірки, складання їх після завершення перевірки і підготовки аудиторського висно-вку не допускається; — складаючи робочі документи, аудитор повинен враховувати не тільки інформацію, що стосується звітного періоду, який пе-ревіряється, а й дані попереднього періоду (наприклад, сальдо за рахунками на кінець періоду, що передував звітному), а також ві-домості, отримані після складання бухгалтерської звітності, про події, що відбулися після завершення звітного періоду, які мо-жуть суттєво вплинути на діяльність або фінансове становище підприємства; — документи мають відображати найсуттєвіші моменти, з яких аудитору слід висловити думку, охоплювати найважливіші напрями перевірки і завдання, поставлені й вирішені аудитором; — давати можливість оцінити фінансову звітність згідно з установленими критеріями й ознаками; — містити інформацію, необхідну чи корисну для наступних аудиторських перевірок; — відображати стан і оцінку системи внутрішнього контролю на підприємстві та ступінь довіри до нього; — фіксувати проведені аудиторські процедури з перевірки .та оцінки системи бухгалтерського обліку клієнта, дотримання при-йнятої (встановленої) облікової політики і відповідність бухгал-терського обліку клієнта встановленим принципам, стандартам, вимогам і законам; — документи мають бути складені чітко, розбірливо; — скорочення або умовні позначення, що використовуються, мають бути пояснені на початку папки робочих документів; — слід обов’язково зазначати місце і дату складання докумен-та, прізвище аудитора і його підпис, номер документа, порядко-вий номер сторінки в робочій документації; — мають бути наведені джерела інформації та дані про похо-дження доданих документів, що фіксують господарсько-фінансову діяльність підприємства, а також про виконані аудитором процедури; — особливі вимоги висуваються до складання робочих до-кументів у випадку, якщо до проведення аудиторської перевір-ки, крім аудитора, залучаються його асистенти. У цьому разі план аудиторської перевірки та її програма мають бути більш детальними, щоб вони могли бути використані як своєрідні ін-струкції для асистентів з доручених їм питань. Докази (свід-чення), отримані асистентами, слід оформити документально так, щоб аудитор згодом зміг зробити на їх підставі однозначні чіткі висновки. Залежно від змісту, тривалості використання, охопленого проміжку часу і ряду інших параметрів робочі документи ауди-тора можна поділити на кілька видів Класифікація робочих документів аудитора, розроблена авто-ром, не претендує на абсолютну повноту і незмінність, оскільки її можна змінювати і доповнювати залежно від обраних параметрів і детальності групування документів. Це лише спроба у найзага-льніших рисах систематизувати робочі документи аудитора ви-ходячи з найсуттєвіших ознак їхньої класифікації. Поділ робочих документів аудитора за терміном ведення і ви-користання на довгострокові та нетривалого використання, на нашу думку, відповідає вимозі однорідності класифікації віднос-но обраної ознаки. Проте зарубіжна практика і література пода-ють робочі документи як довгострокові та поточні, що не зовсім відповідає ознаці класифікації. Виходячи з досвіду аудиторів німецької фірми КРМG, довго-строкові документи (акти) являють собою систематизоване зібрання документів, що мають значення протягом тривалого періоду і слу-гують для швидкого отримання інформації про основні моменти ді-яльності підприємства. До довгострокових документів, наприклад, можна віднести довгостроковий договір на проведення аудиту (строк дії якого перевищує один рік), копії засновницьких докумен-тів підприємства-клієнта та його основних договорів щодо здійс-нення господарської діяльності, дані про керівництво і персонал підприємства, про системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, документи з довгострокового планування аудиту тощо. У практиці аудиторів США ці документи називають такими, що ведуться безперервно. На думку аудиторів німецької фірми КРМG, поточні робочі документи — це систематизоване зібрання документів, що сто-суються річного звіту, який перевіряється, якщо їх не поміщено в довгострокові акти. Спеціалісти в галузі аудиту США вважають, що поточні документи складаються з документів двох категорій (аудиторські адміністративні документи і документи аудиторсь-кої інформації). На нашу думку, такий поділ поточних докумен-тів є не зовсім правильним, оскільки ці самі категорії можна ви-ділити і в складі довгострокових документів. Виходячи з обраної нами ознаки класифікації (терміну веден-ня і використання), так звані поточні документи ми назвали до-кументами нетривалого використання. До них, наприклад, нале-жать договір на проведення аудиту на один рік, поточний план і програма перевірки, затверджений склад групи аудиторів, робочі документи з перевірки окремих статей балансу за звітний період, оцінка аудиторського ризику, копії фінансової бухгалтерської звітності за період, що перевіряється, копії первинних документів і облікових регістрів, результати опитування, тестування, анкету-вання, запитів та інших виконаних аудиторських процедур. Робочі документи аудитора тісно пов’язані з отриманням і ві-дображенням аудиторських доказів (свідчень), оскільки перші документально фіксують останні. Виходячи з цього, маючи уяв-лення про способи і джерела отримання аудиторських доказів, можна за обраною нами ознакою класифікувати робочі докумен-ти: отримані від третіх незаінтересованих осіб (відповіді на запит аудитора в банк); отримані від підприємства-клієнта (оригінали або копії первинних документів, облікових реєстрів, звітів); скла-дені самим аудитором (зафіксовані документально особисті спо-стереження, результати тестів, аналітичного огляду). Робочі документи аудитора за характером інформації, що міс-титься в них, досить різноманітні: — такі, що містять інформацію правового характеру, безпосе-редньо пов’язану з діяльністю підприємства-клієнта (копії дого-вору про заснування, статуту, договорів підприємства з клієнта-ми і постачальниками); — про керівництво і персонал підприємства (кількість персо-налу, склад апарату управління, особливо про директора, його за-ступників, головного бухгалтера, менеджера, їх освіту, практич-ний cтаж роботи, функціональні обов’язки); — про структуру й організацію підприємства-клієнта (розміщення і склад підрозділів, організацію діяльності та перспективи розвитку); — про економічні засади діяльності підприємства (склад тех-нічного потенціалу, економічної сфери діяльності, продукції, що випускається, за асортиментом і обсягом, становище підприємст-ва на ринку, збут продукції, конкуренти тощо); — про систему внутрішнього контролю. Необхідність таких документів пояснюється тим, що перш ніж приступити до плану-вання і проведення перевірки аудитор повинен оцінити систему внутрішнього контролю, її ефективність і надійність, а отже, сту-пінь довіри до неї та можливості використання у своїй роботі да-них внутрішнього аудиту. Такий висновок аудитора, а також сла-бкі сторони системи внутрішнього контролю, результати відповідних тестів мають бути документально оформлені; — про систему бухгалтерського обліку підприємства-клієнта (облікову політику, яку використовує підприємство, її постій-ність, доцільність застосування її клієнтом, дотримання установ-лених облікових процедур, завдання, покладені на бухгалтерію, її структуру, рівень автоматизації (комп’ютеризації) бухгалтерсь-кого обліку, недоліки і помилки в системі бухгалтерського облі-ку, виявлені під час попередніх аудиторських перевірок); — аудиторські організаційно-функціональні робочі докумен-ти, які дають можливість на належному рівні, дотримуючись ви-мог, що висуваються до проведення аудиторської перевірки, ор-ганізувати, спланувати аудит, підтримувати необхідні контакти з підприємством-клієнтом (договір, замовлення на проведення ау-диту, призначення групи аудиторів для перевірки, план і програ-ма аудиту, оформлені письмово бесіди аудитора з керівництвом підприємства-клієнта, декларація про повноту інформації); — документи оцінки аудиторського ризику. До початку пере-вірки та планування її аудитор має оцінити аудиторський ризик — власний ризик підприємства, ризик контролю і ризик невиявлен-ня. Причому загальний аудиторський ризик має бути на прийнят-но низькому рівні, щоб аудиторська перевірка вважалась прове-деною на належному рівні. Таке визначення загального аудиторського ризику і його складових має бути документально оформлене; слід також зафіксувати всі коригування, що виникли в ході перевірки; — аудиторські документи з перевірки окремих статей і показ-ників річного звіту, складені чи отримані аудитором після завер-шення звітного періоду, що перевіряється, під час безпосередньої перевірки окремих активів і пасивів підприємства. Така документація становить найбільшу частину аудиторського досьє. Це, на-приклад, копії первинної документації підприємства-клієнта чи облікових регістрів з помітками аудитора про перевірку; відповіді на запити від третіх осіб; результати тестів за конкретними видами активів і пасивів; опис і результати інших аудиторських послуг; — кореспонденція аудитора (письмові звернення аудитора до керівництва підприємства з проханням надати йому ту чи іншу ін-формацію; листи з зазначенням недоліків, виявлених аудитором у ході перевірки, наприклад у системах внутрішнього контролю, бух-галтерського обліку, під час проведення інвентаризації, а також ре-комендації щодо усунення їх; повідомлення про виявлені суттєві помилки у фінансовій звітності та вимоги коригування її); — підсумковий аудиторський висновок є невід’ємною части-ною аудиторської документації, оскільки саме в ньому міститься інформація аудитора про те, чи підтверджує він бухгалтерську фінансову звітність підприємства-клієнта. У зв’язку з цим не ви-никає сумнівів у документальному оформленні його; — пропозиції та рекомендації на розгляд аудитора, крім оцін-ки фінансової звітності, а особливо якщо є угода на надання ау-диторських послуг (супутніх аудитору робіт); аудитор висловлює керівництву підприємства свої побажання, пропозиції та рекоме-ндації щодо подальшої роботи підприємства-клієнта, стратегії його розвитку, удосконалення систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, а також з ряду інших питань. Під час аудиторської перевірки аудитор виконує багато різних аудиторських процедур, що допомагають вирішити завдання, які стоять перед ним. Виходячи з цього робочі документи за їхнім призначенням, тобто метою складання, можна поділити на такі: — оглядові, в яких наведено загальну характеристику підпри-ємства-клієнта чи загальний огляд поданої фінансової звітності; — інформативні, що дають точну інформацію про здійснені господарські операції, події, що відбулися, стан справ тощо; — перевірочні, що свідчать про перевірку стану активів і па-сивів, відображених у звітності, повноти, фактичної наявності, належності їх за усіма критеріями оцінки звітності; — підтверджуючі — відповіді на запити від третіх осіб, які підтверджують чи не підтверджують інформацію, подану підпри-ємством-клієнтом, або висновки аудитора; — розрахункові, що містять певні розрахунки аудитора, які підтверджують дані фінансової звітності (власні розрахунки ау-дитора з перевірки правильності визначення бухгалтером підсум-кових сум, оборотів за рахунками і сальдо); — порівняльні, складені аудитором з метою порівняння, на-приклад, показників звітного періоду, який перевіряється, і того, що передував йому, з метою виявлення тенденцій розвитку під-приємства або порівняння результатів діяльності підприємства-клієнта та інших підприємств цієї галузі; — аналітичні, складені в результаті застосування аудитором методу аналітичного огляду, наприклад, визначення загального фінансового стану підприємства, його платіжної спроможності, рентабельності, ліквідності та інших показників. Важливою є проблема стандартизації робочих документів. Їх можна класифікувати як стандартизовані (форми договорів, листів клієнту) і документи довільної форми (складені на розсуд аудитора). Використання стандартизованих робочих паперів може вплинути на ефективність складання й аналізу їх. Інакше кажучи, у разі чітко встановлених форми і змісту робочих паперів можли-ва ситуація, коли аудитор глибоко не вникне в суть питання, яке перевіряється, пропустить щось важливе, суттєве (не передба-чене стандартним документм), що в кінцевому підсумку вплине на загальну ефективність аудиторської перевірки, її якість та отримані результати. За формою подання робочі документи можуть бути: табличні (зміст викладено у таблиці), текстові (викладені в описовій фор-мі), графічні (викладені у вигляді графіків діаграм, схем) і комбі-новані (поєднання табличного, текстового і графічного матеріа-лу). За способом складання робочі документи аудитора поділяються на ручні та виготовлені на машинних носіях. Вибір техніки складання робочих документів в основному залежить від того, яким способом ведеться бухгалтерський облік на підприємс-тві-клієнті, а також від особистого досвіду і компетентності аудитора. Сукупність робочих документів, складених аудитором до по-чатку і в ході перевірки фінансової звітності підприємства-клієнта, є аудиторським досьє (папкою), що має свій номер, по-значення про дати початку і закінчення аудиторської перевірки. Розглянемо структуру, побудову документів і порядок збері-гання аудиторських досьє. Вимоги до робочих документів аудитора визначають їхні обов’язкові реквізити і складові, а саме: найменування докумен-та, назва клієнта, порядковий номер документа і сторінка розмі-щення його в аудиторському досьє, період перевірки, зміст (ви-клад процедур, зазначення методів і прийомів, отримані результати, висновок аудитора з конкретного факту перевірки), зазначення осіб, які склали і перевірили документ, їхні підписи, дата складання документа та інші спеціальні реквізити. Заслуговує на увагу структура форми робочого документа ау-дитора, розроблена у вигляді схеми. Отримані аудитором висно-вки і результати, зафіксовані в одному документі, можуть вико-ристовуватися і відображатися в інших робочих документах, складених у ході перевірки. У зв’язку з цим аудитор для зручні-шого користування і спрощення перевірки складених ним доку-ментів може робити посилання або, як вони ще іменуються, пе-рехресні посилання. Для більшої наочності бажано це робити чорнилами іншого кольору. Наприклад, якщо сума 270 000 грн є фактичним залишком за рахунком «Розрахунки по оплаті праці» і визначена або підтверджена аудитором у документі, що розміщений на сторінці 30 досьє, то в інших документах, де буде зазначатися за-лишок, аудитор може зробити таке посилання: 30 / 270 000 грн. Робочі документи аудитора повинні розміщуватися в досьє у певній послідовності: організаційні, адміністративні, документи аудиторських процедур з окремих статей річного звіту та інші аудиторські дані, висновок, рекомендації (пропозиції). Наведеної послідовності розміщення документів у досьє, напри-клад, дотримуються аудитори фірми КРМG у Німеччині. Проте за-звичай аудитор самостійно вирішує питання про склад робочих до-кументів і форму подання їх (за винятком стандартних робочих документів — тестів, перевірочних листків, установлених форм ли-стів, запитів, таблиць тощо) в кожному конкретному випадку. На кожному етапі (стадії) аудиторської перевірки складаються певні робочі документи аудитора, черговість яких в основному дає можливість дотримуватися заведеної послідовності докумен-тів у досьє. Оскільки досвід роботи вітчизняних аудиторів щодо форм і змісту робочих документів аудитора на кожному етапі ау-диторської перевірки незначний, виклад подальшого матеріалу ґрунтуватиметься на узагальненні досвіду зарубіжних аудиторсь-ких фірм Великобританії та Німеччини, а також на літературних джерелах зарубіжних авторів (США, Франції, Шотландії). Форма подання документів здебільшого визначається їх при-значенням, способом і джерелами отримання або складання, ха-рактером інформації, яку вони містять. На початковій, підготовчій стадії перевірки завданням аудитора є ознайомлення з бізнесом підприємства-клієнта, отримання про нього загальних відомостей, укладення договору на проведення аудиту, визначення аудиторського ризику, оцінки системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, а також планування своєї роботи і призначення групи аудиторів або асистентів (якщо це необхідно). Зарубіжний досвід, зокрема фірми «Моор Стівенс», свідчить, що аудитори обов’язково мають документально зафіксувати цілі та за-вдання наступної аудиторської перевірки, для чого складають спе-ціальний робочий документ «Перелік аудиторських завдань». Цей робочий документ може бути подано у вигляді таблиці (табл. 2.6.1). Важливими робочими документами аудитора є документи з планування аудиту. Аудитори, зокрема фірми «Моор Стівенс», з цією метою складають документ «Планування аудиторської про-грами». Зміст його дає змогу сформувати уявлення про його при-значення (планування перевірки, запис висновків аудитора, отриманих у ході аудиторських процедур, помітки про контроль роботи аудитора менеджером (партнером) аудиторської фірми), конкретні заплановані аудиторські процедури і виконання їх. Ха-рактерно, що в зазначеному документі зарубіжні аудитори, крім інших важливих питань, визначають також аудиторський ризик наступної перевірки. Ураховуючи особливу важливість визна-чення аудиторського ризику, від величини якого залежить згода чи незгода на проведення перевірки, її обсяг, кількість аудитор-ських процедур, вибір методів перевірки та низка інших питань, вітчизняним аудиторам доцільно складати окремий робочий до-кумент, який відбивав би встановлений аудитором ризик. Зразок форми такого документа наведено в табл. 2.6.2, де відображено оцінку рівня припустимого ризику (а саме ризику невиявлення) за основними напрямами аудиту фінансової звітності. Для оцінки інших складових аудиторського ризику (властивого ризику і ри-зику контролю) складають самостійні робочі документи. Таблиця 2.6.1 Справа______________________стор._______________________________ Клієнт__________________________________________________________ Період перевірки_________________________________________________ Номер (шифр) документа__________________________________________ Аудиторська фірма_______________________________________________ Реєстраційний номер _____________________________________________ Аудитор ________________________________________________________ Перелік аудиторських завдань Цей документ призначено для визначення переліку завдань (цілей), які слід вирішити в ході аудиторської перевірки: № з/п Завдання (мета) Сфера перевірки контролю Шифр і порядковий номер складених документів Підпис аудитора і дата 1 Фінансова (бухгалтерська) звітність Чи відповідає фінансова (бухгалтерська) звітність вимогам, що висуваються до неї, та чи не викривлює вона фінансового становища підприємства 2 Система бухгалтерського обліку Чи забезпечує існуюча на підприємстві-клієнті система бухгалтерського обліку належний облік активів і пасивів підприємства Перевірка даних синтетичного обліку Перевірка даних аналітичного обліку та ін. 3 Система внутрішнього контролю Перевірка надійності та ефектив-ності системи внутрішнього контролю підприємства-клієнта та ін. Складено аудитором _____________________________________________ (підпис) Перевірено і схвалено менеджером (партнером) _________________________________________ (підпис) Таблиця 2.6.2 Оцінка рівня допустимого ризику невиявлення Справа______________________стор._______________________________ Клієнт__________________________________________________________ Період перевірки_________________________________________________ Номер (шифр) документа__________________________________________ Аудиторська фірма_______________________________________________ Реєстраційний номер _____________________________________________ Аудитор ________________________________________________________ № з/п Основні напрямки перевірки Рівень ризику (високий, серед-ній або в абсолю-тному виразі) Зауваження (коментарі) 1 Фінансова (бухгалтерська звітність) 2 Процес закупівлі постачання 3 Процес виробництва 4 Процес збуту 5 Основі засоби 6 Фактична наявність запасів 7 Розрахунки з дебіторами 8 Грошові засоби 9 Розрахунки з кредиторами 10 Прибуток 11 Оподаткування та ін. Рівень припустимого ризику невиявлення кожного напряму аудиту оцінено по суті___________________ _________________________ (підпис аудитора) (дата) Перевірено менеджером (партнером) фірми____________________ ___________________________ (підпис аудитора) (дата) Найпоширенішими у практиці документування аудиту є план і програма аудиторської перевірки. У цьому зв’язку ціка-вим є досвід українських ревізорів зі складання цих докумен-тів. Однак слід ураховувати особливості планування аудиту порівняно з ревізією. План проведення аудиторської перевірки може являти собою перелік етапів аудиту і головних напрямів перевірки з зазначенням строків їх виконання і поміток про контроль. Програма аудиторської перевірки має бути тісно пов’язана з планом, бути його детальним викладом, деталізу-вати його. Це особливо потрібно, коли аудитор має асистентів. У цьому випадку програма повинна бути детальним керівницт-вом для проведення аудиту. Програма аудиторської перевірки може бути подана у формі таблиці (табл. 2.6.3). На наступній стадії аудиторської перевірки, яку аудито-ри-практики Франції звичайно називають проміжною, ауди-тор повинен скласти робочі документи з перевірки внутріш-нього контролю, дотримання принципів бухгалтерського обліку, попереднього аналітичного огляду стану справ на підприємстві. На стадії фізичної перевірки окремих статей балансу голо-вним прийомом є інвентаризація, на якій присутній аудитор. Піс-ля інвентаризації аудитор складає звіт для своїх цілей, у якому відображає результати інвентаризації та необхідні корективи у фінансовій звітності. Найбільше робочих документів складають на стадії оцінки звітності, тобто під час безпосередньої перевірки статей і по-казників фінансової (бухгалтерської) звітності. Це документи з детального аналітичного огляду, перевірки і підтвердження окремих показників, документів тощо. З цією метою широко застосовують тести, запити, а також докази, надані підприєм-ством-клієнтом (первинні документи, дані аналітичного і си-нтетичного обліку тощо), і документи, які складають самі ау-дитори. Значну частину робочих документів стадії оцінки звітності становлять копії регістрів синтетичного й аналітичного обліку, на яких аудитор робить свої помітки, записи про перевірку, під-твердження сум, залишків та інші дані, застосовуючи при цьому спеціальні помітки. На таких копіях, як і на інших робочих до-кументах, проставляють відомості про те, хто і коли виконав, перевірив. Поряд з цифрами, що становлять інтерес для ауди-тора, роблять помітки про результати перевірки їх і про те, на Таблиця 2.6.3 Справа______________________стор.________________________________ Клієнт___________________________________________________________ Період перевірки__________________________________________________ Номер (шифр) документа___________________________________________ Аудиторська фірма________________________________________________ Реєстраційний номер ______________________________________________ Аудитор _________________________________________________________ ПРОГРАМА АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ № з/п Етап (стадія) перевірки Мета і завдання Процедура Доказ (свідчення) Виконавець (аудитор, асистент) Строк виконання Контроль 1 Підго-товчий Попереднє ознайомлення з бізнесом клі-єнта, керівниц-твом, планування перевірки, оцінка систем бухгалтерського обліку, внутрішнього контролю та ін. Особиста бесі-да з керівницт-вом підприєм-ства, ознайомлення з матеріалами попередньої аудиторської перевірки, попереднє ознайомлення з фінансовою звітністю, складання плану і програми аудиту, оцінка аудиторського ризику та ін. Статут підпри-ємства-клієнта, матеріали по-передньої перевірки, фінансова звітність, інформація від третіх осіб та ін. 2 Інші етапи Програма підготовлена аудитором __________________ ________________ (підпис аудитора) (дата) Програма перевірена і схвалена менеджером (партнером) аудиторської фірми __________________ ____________ (підпис аудитора) (дата) підставі чого (Головної книги, журналів-ордерів, відомостей, документів, отриманих відповідей за запитом від третіх осіб тощо) проведено цю перевірку. Використані символи, знаки ау-дитор повинен письмово пояснити. Як у вітчизняній, так і в за-рубіжній практиці найчастіше застосовують пунктування в різ-них варіантах: , , . Перевіряючи кожну статтю звітності, документуючи отрима-ні результати, аудитору слід постійно використовувати ознаки і критерії оцінки фінансової (бухгалтерської) звітності: повнота, оцінка, фактична наявність, належність, правильність відобра-ження, законність, обережність, постійність, відповідність. Про важливість дотримання їх свідчить практичний досвід зарубіж-них аудиторів. Аудитор мусить так спланувати свою роботу і здійснити перевірку, щоб підтвердити кожний показник фінан-сової звітності за всіма встановленими ознаками і критеріями оцінки фінансової звітності. Це справляє вплив на складання робочих документів. Робочий документ аудитора з перевірки основних засобів під-приємства-клієнта (скорочений) наведено в табл. 2.6.4. Такі документи слід складати під час перевірки всіх статей і показників фінансової звітності. Після завершення оцінки окремих статей звітності та уза-гальнення отриманих результатів на завершальній стадії ауди-ту складають звіт про перевірку, який містить висновок ауди-тора про фінансову (бухгалтерську) звітність підприємства-клієнта. Складання такого звіту і висновку аудитора є темою окремого розгляду. Протягом усього строку ведення досьє, а також після заве-ршення аудиторської перевірки і подання звіту клієнту ауди-тор має забезпечити належні умови зберігання документів. Ро-бочі документи, повинні зберігатися в поточному архіві аудитора протягом року, а потім передаватися до постійного архіву аудиторської фірми на тривале зберігання. Доцільність цього підтверджує вивчений нами досвід роботи французької аудиторської фірми «Кабіне Робер Мазар» (Париж). На жаль, окремі аудитори приділяють цьому питанню недостатньо ува-ги. Це може мати негативні наслідки (включаючи притягнення їх до відповідальності, тимчасове припинення аудиторської ді-яльності, позбавлення ліцензії чи сертифіката через відсутність в аудиторів можливості довести належне виконання ними сво-їх обов’язків у зв’язку з відсутністю або неправильним веден-ням робочих документів). Таблиця 2.6.4 Перевірка статті «Основні засоби» Справа______________________стор.________________________________ Клієнт___________________________________________________________ Період перевірки__________________________________________________ Номер (шифр) документа___________________________________________ Аудиторська фірма________________________________________________ Реєстраційний номер ______________________________________________ Ліцензії__________________________________________________________ Аудитор _________________________________________________________
Процедура аудиту за встановленими ознаками і критеріями оцінки Результати перевірки і необхідні корективи Викона-вець, дата Посилання, примітки 1. Оцінка 1.1. Перевірити правильність оцінки ос-новних засобів за первинними докумен-тами й обліковими регістрами 1.2. Перевірити правильність і дотриман-ня норм амортизації 1.3. Переконатися у правильності пере-оцінки основних засобів та ін. 2. Фактична наявність 2.1. Присутність при інвентаризації осно-вних засобів 2.2. Вибрати 15—20 найменувань з жур-налу реєстрації основних засобів і пере-конатися у фізичній наявності їх 1.3. Виявити застарілі та невикористову-вані основні засоби та ін. 3. Повнота 3.1. Вибрати 20—25 одиниць фактично наяв-них основних засобів і переконатися у відо-браженні їх у бухгалтерському обліку та ін. Склав аудитор ________________________________ _________________ (підпис аудитора) (дата) Перевірено менеджером (партнером) аудиторської фірми __________________________ _ _______ (підпис аудитора) (дата) Особливої уваги потребує проблема конфіденційності інфо-рмації (змісту) робочих документів. Це одна з головних вимог і принципів роботи аудитора і правил аудиторської етики. До-кументи аудиторської перевірки є власністю аудитора, їх зміст конфіденційний і не підлягає розголошенню. Аудитор повинен зберігати комерційну таємницю підприємства-клієнта і без згоди останнього не передавати будь-кому робочі документи про проведену перевірку, крім особливих випадків (наприклад, на вимогу правоохоронних органів; передавання довгостроко-вих документів аудитору, який буде виконувати наступну ау-диторську перевірку; у випадку контролю роботи аудитора та її якості іншими аудиторами фірми або її директором, мене-джером). Рекомендована література 1. Международные стандарты аудита и Кодекс этики профессио-нальных бухгалтеров (1999). — М.: ICAR, 2000. — С. 81—85. 2. Адамс Р. Основы аудита / Пер. с англ.; под ред. Я. В. Соколова. — М.: Аудит, ЮНИТИ, 1995. — С. 179—197. 3. Аренс А., Лоббек Дж. Аудит / Пер. с англ.; под ред. Я. В. Соколова. — М.: Финансы и статистика, 1995. — С. 182—190. 4. Аудит Монтгомери / Ф. Л. Дефлиз, Г. Р. Дженик, В. М. О’Рейли, М. Б. Хирш / Пер. с англ.; под ред. Я. В. Соколова. — М.: Аудит, ЮНИТИ, 1997. — С. 128—137. 5. Аудит: Практ. пособие / А. Кузьминский, Н. Кужельный, Е. Петрик, В. Савченко и др.; под ред. А. Кузьминского. — К.: Учетин-форм, 1996. — С. 89—107. 6. Робертсон Дж. Аудит / Пер. с англ. — М.: КРМG, Контакт, 1993. — С. 126—132. 7. Скобара В. В. Аудит: методология и организация. — М.: Дело и Сервис, 1998. — С. 209—215.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «РОБОЧІ ДОКУМЕНТИ АУДИТОРА» з дисципліни «Аудит у зарубіжних країнах»
