Водоспоживання на господарсько-побутові потреби безпосередньо пов’язане із задоволенням потреб у воді міських і сільських жителів. Питоме водоспоживання на одного жителя значно вище в містах, обладнаних централізованими водопроводами і каналізацією, ніж у сільській місцевості. У містах високоякісну питну воду використовують не лише для пиття, приготування їжі і господарсько-побутових цілей населення і промпідприємств, але і для комунального господарства (включаючи поливання зелених насаджень та миття вулиць), транспорту та місцевої промисловості, які забезпечують потреби міських жителів. У сільській місцевості цей вид водоспоживання включає використання води населенням, тваринницькими фермами і машинно-тракторними станціями, підприємствами з переробки сільськогосподарських продуктів. У великих упорядкованих містах земної кулі питоме водоспоживання населенням становить 300 ... 600 л/доб на одну людину (Москва і Нью-Йорк – 600, Париж – 500, Ленінград – 370, Лондон – 263). У сільській місцевості, навіть у високорозвинених країнах, питоме водоспоживання населенням у кілька разів нижче і звичайно не перевищує 100 ... 120 л/доб. Додаткові втрати, пов’язані з випаровуванням, в окремих районах становлять значну частину загального обсягу безповоротного водоспоживання. Об’єм додаткових втрат при спорудженні водосховищ розраховують за різницею випаровування з водного дзеркала водосховища і з тієї ж території до затоплення. Сумарний обсяг втрат води на додаткове випаровування з водосховищ для Землі в цілому складає приблизно 70 км3/год. Під впливом господарської діяльності людини складаються певні типи геохімічних аномалій: корисні, шкідливі і нейтральні. Корисні техногенні аномалії покращують навколишнє середовище; вони, наприклад, охоплюють території, де виконано вапнування кислих ґрунтів чи в результаті промивок і дренажу ґрунтів видаляються шкідливі солі і т. д. Шкідливі техногенні аномалії відрізняються підвищеною концентрацією токсичних речовин і погіршують умови існування людини, рослин, тварин. У них інтенсивно відбуваються процеси забруднення. Нейтральні техногенні аномалії не впливають на екологічні властивості середовища, до них відносять, наприклад, концентрацію алюмінію і заліза в містах, золота в банках, сховищах і т. д. У разі стаціонарного джерела забруднення суттєві техногенні аномалії постійно підтримуються. Небезпека цих аномалій полягає в тому, що вплив підвищених концентрацій різних елементів у тому числі токсичних, на середовище відбувається протягом тривалого часу і має кумулятивний ефект. У таких умовах можуть виникати техногенні біогеохімічні ендемії, які проявляються у порушенні життєвих функцій даного покоління організмів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Водоспоживання на господарсько-побутові потреби» з дисципліни «Раціональне використання та охорона водних ресурсів»
