Шляхи скорочення промислового водопостачання такі: - застосування оборотної і повторної схем водопостачання, що сприяє не тільки зменшенню водозабору свіжої води з водних об'єктів, а й істотно зменшує або навіть зовсім унеможливлює скид у водні об'єкти забруднених стічних вод; - впровадження у виробництво безводних технологій, які не потребують води або використовують її у значно менших кількостях. Наприклад, заміна водяного охолодження повітряним, або газовим, чи конденсованими парами натрію тощо; - розробки нових технологій (або суміщення їх) чи виробництв, у яких в котромусь тепло виділяється, а в інших – поглинається (наприклад, під час хімічних реакцій); - використання відпрацьованих вод виробництв після відповідної водопідготовки для технічного водопостачання окремих підприємств, що не потребують особливої якості води; - розроблення науково обґрунтованих норм водоспоживання і водовідведення на одиницю продукції; - впровадження контролю за дотриманням на підприємствах технологічної дисципліни, тобто недопущення невиробничих втрат води (пошкоджень трубопроводів, виходу із ладу запірної апаратури тощо); - обліку водоспоживання на підприємстві, застосування штрафів за перевитрату води та налагодження системи плати за водоспоживання. - використання додаткових водних джерел замість джерел питної води.
Промислове водопостачання
Поверхневий Додаткові Удосконалення Безводні і мало- стік водні джерела технології водні процеси
Доочищені Економне міські стічні Зменшення Зменшення споживання води споживання питомого води свіжої води водоспоживання
Кар’єрно- Збільшення шахтні Оборотні Безвідходне одиничних води системи ресурсо- виробничих водопостачання збереження потужностей
Морська вода Автоматизація процесів Боротьба з невиробничими керування втратами і витіканнями
Структура водозберігаючих засобів
Одним із резервів зменшення витрат води на підприємствах є використання поверхневого стоку в технічному водопостачанні. Основним забрудником стоку є завислі речовини та органічні сполуки, в тому числі нафтопродукти. Вміст завислих речовин становить від 500 до 2000 мг/дм3, нафтопродуктів – 10-30 мг/дм3, а ХСК і БСК – відповідно 100-150 і 20-30 мг О2/дм3. Для очищення поверхневого стоку застосовують спосіб відстоювання. Ефективність очищення різних відстійників може досягати до 95 % за вмістом завислих речовин і до 90 % – за вмістом нафтопродуктів. Для доочищення цих стоків застосовують спосіб фільтрування на каркасно-засипних фільтрах. За швидкості фільтрування до 15 м/год концентрація завислих речовин і нафтопродуктів у фільтраті не перевищує 5-7 мг/л. Застосування реагентного фільтрування дає змогу зменшити концентрацію завислих речовин до 1 мг/л і нафтопродуктів до 1,5 мг/л за швидкості фільтрування 10 м/год. Застосування контактної коагуляції сприяє зменшенню витрати коагулянту приблизно у 4 рази, а флокулянта – у 10 разів. Поверхневі стоки рекомендують відводити так, щоб зменшити вміст забруднень, особливо токсичних, зі специфічними властивостями. Для цього потрібно застосовувати системи локального відведення й очищення, облаштовувати споруди для усереднення витрат і складу забруднень. При цьому слід прагнути до повного або часткового використання поверхневого стоку в промисловому водопостачанні, а в разі скидання стічних вод у водойму їх потрібно попередньо знешкоджувати. Особливостями використання води у промисловості є відносно невеликі безповоротні її втрати та значна кількість стічних забруднених вод, скидання яких забруднює ще більші об'єми води у річках і водоймах. Тому при створенні повністю поворотної системи водопостачання було б достатньо лише невеликого забору свіжої води для поповнення безповоротного водоспоживання. Однак впровадження поворотних систем не вирішує проблему кардинально, оскільки забір свіжої води збільшуватиметься із ростом випуску продукції і може сягнути значних розмірів. Отже, необхідна розробка безвідходних і безводних технологій. Такі приклади є: зокрема, впровадження повітряного та випаровувального охолодження. У ряді випадків перехід із водяного до повітряного охолодження скорочує на 70-90 % споживання води підприємствами нафтохімічної, хімічної, газової, харчової, металургійної та інших галузей промисловості. У хімічній промисловості істотне зменшення водоспоживання досягається за рахунок впровадження енерготехнологічних комплексів із використанням тепла реакцій та апаратів повітряного охолодження. Комбінування цих способів у виробництві азотної кислоти знизило витрату води для одержання 1 т аміаку з 32 до 8 м3, 1 т слабкої азотної кислоти – з 10 до 0,3 м3, або в 33 рази, а екстракційної фосфорної кислоти – у 20 разів. Зменшення водоспоживання може бути досягнуте шляхом впровадження сухих методів очищення технологічних газів від пилу, оксидів сірки, азоту, застосування нових схем охолодження в металургійній промисловості.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Шляхи економії води у промисловості» з дисципліни «Раціональне використання та охорона водних ресурсів»
