Антропогенні екологічні кризи — такі неурівноважені стани у функціонуванні та розвитку екосистем, які спричинені людиною (її діяльністю, існуванням, опосередкованими впливами тощо). У сучасній біосфері саме такі екологічні кризи є переважаючими і мають особливе значення, що викликано головним чином двома обставинами: по-перше, людина, яка за визначенням В. І. Вернадского, нині є головною геологічною силою на поверхні планети, зумовлює особливо потужний вплив на довкілля; по-друге, подібні кризи спричинилися до багатьох негативних ефектів у житті людини, тобто вони діють за принципом бумеранга, обертаючись своєю дією на самого суб'єкта негативного впливу на екосистеми.
Оскільки антропогенні екологічні кризи зумовлюють різкі соціальні наслідки — вимирання етносів, політичні трансформації, загрозу глобального омніциду в наші дні, остільки вони становлять непересічний інтерес не лише для екології, а й інших наук, насамперед гуманітарних. Чому людська діяльність, культура загалом, яка вивищила людину з неорганічного та органічного світів, стає рушієм протилежної дії: збурення та руйнування цього довкілля, ентропійним чинником для самого суспільства? Ці та їм подібні питання становлять концентри сучасної філософії виживання, опертя у пошуку стратегії стійкого розвитку земної цивілізації, коеволюції людини та біосфери.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Антропогенні екологічні кризи» з дисципліни «Екологічна культура»
