Дисбаланс кисню в атмосфері формується внаслідок двох взаємопов'язаних процесів. З одного боку, за історичний період (приблизно за останні 10 тис. років) площа лісів — легенів планети — скоротилася з 6,2 млрд га до 4,2 млрд га, тобто на третину, що не могло не вплинути на виділення вільного кисню та утилізацію продуктів життєдіяльності організмів. З іншого боку, людина, постійно нарощуючи темпи та масштаби своєї діяльності, спалює дедалі більше вуглецевих речовин (деревини, вугілля, нафти, газу тощо), споживаючи таким чином, природні запаси, над створенням яких біосфера та Сонце "трудилися" сотні мільйонів років. У результаті цього в складі атмосфери постійно зростає відсоток вуглекислого газу. З 1860 р. в атмосферу потрапило майже 180 млрд т вуглецю від спалювання лісів та ще приблизно 190 млрд т від спалювання газу, нафти та вугілля. Нині сукупний приріст вуглекислого газу за рахунок діяльності людини становить понад 14 млрд т щорічно, а кисню вилучається кількість, еквівалентна потребам для дихання 50 млн чоловік. Існує також чимало інших шкідливих речовин, які людина "викидає" в атмосферу. Нагадаємо лише, що вчені прирівнюють рівень атмосферного забруднення в таких містах, як Запоріжжя, до дії на людину 150 бер радіації за тридцять років, що рівнозначне проживанню в Чорнобильській "зоні". А таких міст лише в Україні — десятки: Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Донецьк, Київ, Комунарськ, Кривий Ріг, Лисичанськ, Макіївка, Маріуполь, Одеса, Сєверодонецьк, а також Кіровоград, Краматорськ, Луганськ, Рівне, Рубіжне, Херсон, Чернівці, Черкаси та ін. Тим часом навіть 35 бер для жителів радіоактивно забруднених зон визнано загрозливим для життя.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Дисбаланс кисню в атмосфері» з дисципліни «Екологічна культура»
